WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Політична палітра Європи - Сценарій

Політична палітра Європи - Сценарій


Сценарій уроку
на тему:
Політична палітра Європи
На цьому уроці Ви дізнаєтесь:
- які форми правління та державного устрою існують в сучасних європейських державах;
- що в них спільного, а що відмінного;
- які переваги та недоліки демократичних систем;
- чому, попри всі відмінності, ми вважаємо європейські країни демократичними.
Згадайте:
- Що таке "форма держави"?
- Які форми правління та форми державного устрою Вам відомі?
Погляньте на карту Європи. Пригадайте, в яких країнах існує монархія, а які є республіками. Ви побачите, що зовсім не всі європейські країни мають республіканську форму правління. Так, Велика Британія, Швеція, Норвегія, Іспанія - конституційні монархії. А Франція, Австрія, Фінляндія, Італія - республіки. Якщо Ви аналізуватимете далі, то побачите, що навіть політичні системи республік істотно відрізняються одна від одної. У Франції існує інститут сильної президентської влади, а, наприклад, в сусідній Італії Президент виконує, в основному, представницькі функції. В більшості країн парламент є двопалатним (ФРН, Франція, Велика Британія та ін.), але в деяких він однопалатний (Греція, Данія, Португалія). В одних країнах існує двопартійна система (дві сильні партії змінюють одна одну при владі, хоча це не виключає існування інших партій), а в інших - багатопартійна (жодна з партій не може здобути більшість в парламенті і сформувати уряд, тому партії об'єднуються в коаліції). За формою державного устрою теж велике розмаїття - є і федерації, й унітарні держави.
Завдання:
- Об'єднайтеся в 2 групи: одна виділяє країни з конституційною монархією, інша - республіки. Підрахуйте, чого більше?
- Спробуйте від імені громадянина - а) країни з конституційною монархією; б) республіки - визначити переваги тієї чи іншої форми правління. Можна організувати дискусію.
Отже, як бачимо, політична палітра Європи - доволі строката і різноманітна. І все ж таки ми можемо стверджувати, що в усіх країнах її організація політичного життя має багато спільного. І всі європейські країни можна вважати країнами демократичними.
Які ж ознаки демократії можна виділити? Країну можна вважати демократичною, якщо в ній:
- існує поділ влади на три гілки (законодавча, виконавча, судова), створено "систему стримувань і противаг" між ними; це забезпечує політичну стабільність, неможливість сповзання до диктатури або анархії; особливо важливе значення має забезпечення дійсної незалежності судової влади;
- вільно діють різноманітні політичні партії, які беруть участь у виборах до парламенту та органів місцевої влади; партія або блок партій, який здобув більшість, формує органи виконавчої влади;
- громади та регіони створюють органи місцевого самоврядування, які самостійно вирішують питання місцевого значення;
- забезпечено демократичні права і свободи громадян, вільне волевиявлення їх на виборах, неможливе переслідування їх за політичні переконання;
- існує ринкова економіка, різні форми власності;
- забезпечено свободу слова, вільно діють засоби масової інформації, які слугують засобом громадського контролю над діяльністю влади;
- забезпечено верховенство закону - всі органи влади, політичні партії, громадські організації, громадяни суворо дотримуються його.
Отже, головне в сучасній демократії - існування громадянського суспільства, можливість ефективного контролю громадян, суспільства за діями влади.
Завдання (робота з джерелами): проаналізуйте нижченаведені висловлювання. На яких аспектах проблеми вони наголошують? На які проблеми вказують? Чому В.Черчілль вважає демократію недосконалою системою?
Джерело 1. Лише таке суспільство, в якому народ користується верховною владою, є справжнім місцем свободи.
Цицерон, римський політик, філософ, оратор (І ст. до н.е.)
Джерело 2. Демократія пропонує правити кожному з нас - інакше кажучи, всі ми маємо владу втручатися в суспільні справи.
Х. Ортега-і-Гассет, іспанський філософ (ХІХ-ХХ ст.)
Джерело 3. Справжня індивідуальна свобода неможлива без економічної безпеки і незалежності. Нужденні люди - це невільні люди. Голодні і безробітні люди - це матеріал, з якого будуються диктатури.
Ф. Рузвельт, Президент США (1933-1945 р.р.)
Джерело 4. Демократія не є панацеєю на будь-які болячки сучасного світу. Це метод жити разом. Це система, яка запобігає взаємним убивствам людей так, щоб уряди змінювалися без кровопролиття, а президенти займали своє становище шляхом виборів. Демократія не вчить нас нічому іншому, окрім мистецтва жити спільно.
О. Паза, лауреат Нобелівської премії з літератури у 1990 р.
Джерело 5. Демократія - не найкраща з систем. Але вона найкраща з усіх існуючих.
В. Черчілль, британський політик (ХХ ст.)
Як ми можемо бачити, демократія - це засіб максимально безболісно узгодити інтереси багатьох людей і суспільних груп. Але ці інтереси дуже різноманітні. Існує також багато стратегій суспільного розвитку. Тому і існують політичні партії. Партія - від англійського "part" - частина. Політичні партії - передові частини тих чи інших суспільних груп. Вони найбільш повно формулюють інтереси цих груп, можливості узгодження цих інтересів з іншими та інтересами всього суспільства. Кожна партія прагне дістатися влади, щоб здійснювати свою стратегію суспільного розвитку. В сучасному світі існує величезна кількість політичних партій.
Завдання: пригадайте назви політичних партій, які Вам відомі (з різних країн). Що Ви знаєте про те, чим вони відрізняються одна від одної? Які слова найчастіше зустрічаються в назвах партій? Спробуйте об'єднати ці партії в групи виходячи зі спорідненості їхніх політичних програм.
Виконуючи це завдання, Ви могли побачити, що при всій різноманітності партій в багатьох з них є багато спільного. Традиційно вже всі партії поділяють на групи. В сучасному світі практично всі партії можна віднести до правих, лівих або центристських.
Правими партіями називають партії консервативного спрямування. Сучасні консервативні партії виступають за збереження традиційних цінностей - родинних, релігійних тощо, за обережне ставлення до різноманітних новацій, збереження національних традицій. Як правило, вони дуже обережно ставляться до європейської інтеграції. Всі праві партії вважають, що держава повинна якомога менше втручатись в економіку і приватне життя людини. Це дасть можливість вільного розвитку бізнесові, що забезпечить економічний розвиток, а отже, спрятиме появі нових робочих місць, зростанню заробітної плати, а разом з тим - і рівня життя.
Ліві партії - в основному, це різноманітні соціалістичні і соціал-демократичні партії. На перший план висувають ідею гармонійного суспільства, переваги суспільних цінностей над індивідуальними. Вони вважають, що держава повинна забезпечити соціальні гарантії, активно втручатися в економіку, забезпечувати високий рівень життя всіх членів суспільства, перерозподіляючи суспільне багатство через податковусистему, створення різноманітних систем соціальної допомоги. Як правило, ліві партії прагнуть прискорення і поглиблення європейської інтеграції.
Центристські партії прагнуть поєднати основні ідеї як правих, так і лівих, взяти в них найкраще - ідею індивідуальної свободи в правих і суспільної солідарності і соціальних гарантій в лівих. Треба сказати, що це вдається не завжди.
У сучасному світі спостерігається тенденція до зближення полюсів, в тому числі і політичних. Інколи в розвинутих країнах буває вже важко відрізнити праві партії від лівих. В певному розумінні всі вони дедалі більше перетворюються на центристські.
Завдання: поміркуйте, чому це відбувається, з чим це пов'язано?
Наявність такого політичного спектру, різноманітних партій дозволяє суспільству своєчасно реагувати на потреби часу. Тому і відбувається зміна партій при владі. В певному сенсі, це нагадує гойдалку.
При гальмуванні економічного розвитку виборці надають перевагу правим, які обіцяють знизити податки і забезпечити більшу свободу бізнесові. До влади приходять консерватори, бізнес оживає, економічний розвиток прискорюється, але зростає розрив між багатими і бідними, недостатньо уваги приділяється суспільним проблемам, соціальним програмам - охороні здоров'я, освіті. Незадоволені цим виборці на наступних виборах голосують за лівих. Вони, прийшовши до влади, виправляють цей перекіс. Але здійснюють це за рахунок збільшення податків на підприємництво. Це викликає гальмування економічного розвитку, зростання безробіття, зниження темпів зростання заробітної плати. Виборці незадоволені - цикл повторюється.
Звичайно, зображена картина є дещо спрощеною, але якщо проаналізувати політичний розвиток європейських країн другої половини ХХ ст., ми побачимо, що, в основному, він відбувається саме за такою схемою.
Отже, головне: при всьому розмаїтті видів держав в сучасній Європі, всі вони є державами демократичними. Різноманітні політичні партії діють в рамках демократії. Суспільство через демократичні вибори, голосуючи за ту чи іншу партію, має змогу регулювати темпи і напрямок суспільного розвитку.
Запитання і завдання:
1. Визначте основні риси сучасної демократії.
2. Проведіть експертизу: наскільки відповідає цим критеріям Україна.
3. Визначте провідні партії в основних європейських країнах. До якого типу вони належать?
4. Засоби масової інформації інколи називають "четвертою владою". Як Ви гадаєте, чому?
5. Чи згодні Ви тепер із знаменитим висловом В. Черчілля (див. вище)? Аргументуйте.
Книжкова полиця.
1. Загальна Декларація прав людини.
2. Конституція України.
3. Конституції нових держав Європи та Азії. - К.: 1996.
4. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. - К.:1997.
5. Шаповал В. Державний лад країн світу. - К.: 1999.
6. Веселовський С. Європейські політичні комунікації.- К.: 1999
7. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. - К.: 2002
Loading...

 
 

Цікаве