WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Екологічні проблеми та їхні наслідки - Сценарій

Екологічні проблеми та їхні наслідки - Сценарій


Сценарій уроку
на тему:
Екологічні проблеми та їхні наслідки
На цьому уроці Ви дізнаєтесь:
- що таке екологічні проблеми та які причини їхнього виникнення;
- до яких наслідків може призвести нерозумна господарська діяльність людей;
- що потрібно робити, щоб бодай зменшити гостроту екологічної проблеми.
Значне хвилювання викликають у європейців екологічні проблеми.
Сьогодні вже не є секретом, що катастрафічні екологічні зміни, що відбуваються на Землі, можуть підірвати ресурсну базу соціально-економічного розвитку людства, поставити під загрозу існування життя на Землі.
Невипадково в наш час вчені різних країн "б'ють тривогу" з цього приводу. Характеризуючи стан навколишнього середовища, вони дають йому такі визначення, як "деградація глобальної екологічної системи", "екологічна дестабілізація", "руйнування екологічних систем", "екологічна криза". Що ж таке екологічна криза? Це напружений стан взаємовідносин між людством і природою, що виник у процесі нерозумової господарської діяльності усіх поколінь людей. Виникла екологічна криза, в основному, під впливом трьох чинників: а) нераціональне природокористування, б) забрудення природного середовища відходами людської діяльності, в) "отруєння" природи цими ж відходами.
Ще не так давно європейці раділи новим і новим здобуткам на шляху індустріалізації. Клуби густого чорного диму над заводськими трубами або дерева, повалені бульдозером під новий будівельний майданчик, сприймались як символи технічного прогресу, а перші хімічні та металургійні гіганти викликали неймовірну ейфорію, надихали поетів, художників, кінематографістів. Прозріння наступило в останні 25-30 років. І тепер фабричний дим для всіх - це забруднювач атмостфери, ГЕС на рівнинній ділянці річки - губитель місцевої флори і фауни, вирубка лісу під будівництво нового міста - згубне втручання навколишнє середовище, а розповсюдження шкідливих токсичних видів продукції хімічної промисловості (ядохімікати, хімічні добрива) набуває статусу глобальної проблеми. На кожного жителя Землі на рік припадає сьогодні 20 т промислових та інших відходів. В атмосферу щорічно потрапляє понад 200 мільйонів тонн окисів сірки і азоту, складних забруднювачів, особливо шкідливих для людини, значно збільшується в ній кількість вуглекислого газу, який викидається щорічно мільярдами тонн. У недалекому майбутньому це може призвести до підвищення температури атмосфери, спричинити швидке танення льодовиків і, відповідно, підняття рівня морів. В народі кажуть: "Або люди зроблять так ,що на Землі стане менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей".
Відбувається катастрофічне забруднення Світового океану. Людина помилково вважає, що океан не має меж і дуже глибокий, тому ніяке забруднення йому не страшне, але насправді це не так. Як згадував відомий мандрівник Тур Хейердал у 1947 році, коли пліт "Кон-Тікі" за 101 день пройшов близько 8 тис. км у Тихому океані, екіпаж на своєму шляху не бачив жодних залишків людської діяльності. Океан був чистим і прозорим. Але коли вони у 1969 році дрейфували на папірусному човні "Ра", то побачили зовсім іншу картину: Атлантичний океан був дуже брудним - скрізь на поверхні зустрічалися пластикові пляшки, вироби з нейлону, консервні банки, плями мазуту.
А згадайте зовсім "свіжі" кадри іспанської хроніки, якої шкоди узбережжю Піренейського півострову завдала нафта, що витекла із затонулого у Середземному морі танкера. У зв'язку з розвитком атомної енергетики деякі країни затоплюють радіактивні відходи в морських западинах.
Неабияке занепокоєння викликають забруднення навколоземного простору залишками космічних кораблів; скорочення озонового шару, що захищає все живе на Землі від згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця; знищення лісів, які є головною "фабрикою" кисню. За останніх 500 років людиною було знищено близько 2/3 лісів, які вкривали Землю. В Європі найбільший "лісовий масив" зберігся лише в Росії і в північних країнах, а максимальний показник лісистості - у Фінляндії: тут ліси займають 77% її території. Незважаючи на інтенсивні вирубки, площі європейських лісів дещо стабілізувалися. Це результат серьйозної уваги урядів до цієї проблеми. Проте так чинять не скрізь. Половина пустель, які становлять тепер 10% земної поверхні, - також наслідок людської діяльності. Щороку на земній кулі зникає по одному виду тварин і рослин. У багатьох річках і озерах, внаслідок їхнього отруєння шкідливими відходами, не залишилося нічого живого. Надзвичайно складна екологічна ситуація склалася на сьогодні в Україні. Внаслідок нерозумної меліорації зіпсовано 60% унікальних чорноземів, зникло понад 14 тисяч малих річок, ще у 1990 році були визначені екологічно неблагополучними 14 міст: Горлівка, Дзержинськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса, Київ, Рубіжне, Сіверськодонецьк, Слов'янськ. Наприклад, у Кривому Розі шкідливі викиди в атмосферу становили тоді 1438 кг на одного жителя. Київ, який вважався одним із найчистіших міст Європи, за шкідливими викидами значно перевищує європейські столиці. Ще одна проблема, яка особливо проявилася в Європі у 2003 році, - це "парниковий ефект", який призвів до потепління клімату. Влітку цього року європейці задихались від спеки. Температура сягала позначки 40-45 градусів за Цельсієм! Тисячі людей померли у Франції, Іспанії, Італії.
Ще у 1993 р. ЮНЕСКО і ВОЗ опублікували п'ятибальну оцінку стану навколишнього середовища в різних країнах світу. Характерно, що п'ять балів не виставили жодній країні світу. Проте "четвірки" отримали Скандинавські країни та Ісландія; "трійки" - США, Японія, Німеччина; "двійки" - Китай, Туреччина, країни Східної Європи і Балтії; 1,7-1,9 бала отримали країни Центральної і Східної Африки. Оцінку 1,5 бала отримав Афганістан, а Україні та Росії поставили аж 1,4 бали. Може, нас трохи втішить, що Чад, Ефіопія і Буркіна-Фасо отримали ще менше - 1,1-13. Наслідки такого "досягнення" - хвороби наших громадян і найнижча тривалість життя в Європі.
Настав час, коли державні діячі, вчені, кожна людина повинні думати глобально, а діяти локально. У більшості країн Європи прийняті відповідні закони, спрямовані на захист і покращання стану навколишнього середовища. Активізувалося міжнародне співробітництво. Воно здійснюється трьома шляхами: в рамках ООН, регіональних союзів держав і в рамках європейського співробітництва окремих країн. Прикладом європейського співробітництва можна назвати лондонську Конвенцію щодо забруднення морів нафтою. Балтійське і Північне моря, а також Атлантичний океан визнані забороненими зонами для скидання вуглеводних сполук. З метою залучення широкого загалу громадськості світу до актуальних проблем охорони природи ООН у 1972 році оголосила день 5 червня Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища. Проте всі прийняті заходи поки що не принесли бажаного результату.
Отже, якщо узагальнити все, про що було скаазано вище, висновок буде маловтішним: за умов збереження сучасних тенденцій у ставленні людей до природи їм загрожує отруєння повітря, яким вони дихають, води, яку вони п'ють, продуктів харчування, які вони вживають, відбудеться незворотне забруднення Світового океану, зруйнування озонового шару, зникнення лісів і опустелювання родючих грунтів. А це вже катастрофа.
Головне:
Нерозумна господарська діяльність людей спричинила глобальне забруднення природного середовища. Постраждали всі оболонки Землі: атмосфера, гідросфера, літосфера, біосфера.
Екологічна драма, що розгортається на наших очах, збільшує площу пустель, зменшує кількість питної води, збільшує кількість відходів, зменшує кількість родючих грунтів. Одна американська газета писала, що третя світова війна уже розпочалася, вона ведеться проти природи. Ситуація така серйозна, що потрібні нові ідеї, зусилля і колосальні матеріальні витрати, щоб зупинити катастрофу. У Європі стан справ дещо кращий, проте вона є частиною великого світу і не може бути ізольована від нього.
Це цікаво знати:
Останніми роками звучать тривожні голоси щодо втрати чудових пам'ятників людської цивілізації. За останніх 30 років Акрополь зазнав більших руйнувань, ніж за попередні 24 століття. Кислотні дощі роз'їдають мармур, він стає крихким і пористим. Така ж доля чекає на Тадж-Махал - шедевр індійської архітектури і Вестмінстерське абатство в Лондоні, Казанський собор у Санкт-Петербурзі.
Запитання і завдання
1. Як відомо, до історії підходять з двух позицій: історія природи та історія людей. Спробуйте прослідкувати взаємозумовленість і взаємовплив історії природи та історії людства.
2. Які, на Вашу думку, головні причини "хворої природи"?
3. Який зміст Ви вкладаєте у поняття "екологічна криза"?
4. Що, на Вашу думку, слід змінити у психології, мисленні і діяльності людини, для того щоб у неї виникли нові стосунки з природою?
5. Порівняйте оцінку, виставлену ЮНЕСКО за стан навколишнього середовища, країнам Європи і країнам інших частин світу. Зробіть висновки.
6. Запропонуйте власні заходи для оздоровлення довкілля.
Книжкова полиця
1. Кондратьев К. Я. Ключевые проблемы глобальной экологии. - М., 1990.
2. Перцик Е. Н. Среда человека: предвидимое будущее. - М., 1990.
3. Костко О. К. Экология: Для средней шк. - М.: Аквариум, 1997.
4. Крисаченко В. С. Людина і біосфера. - К.: Заповіт, 1998.
5. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (від 26.06.91).
6. Лісовий кодекс України (від 22.01.94).
Loading...

 
 

Цікаве