WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українці – співтворці європейської культури - Сценарій

Українці – співтворці європейської культури - Сценарій

пам'ятки й архітектура доби Середньовіччя. Оскільки саме місто довго входило до складу західних країн (Австро-Угорської імперії, Польщі), його вулиці дуже нагадують віденські, празькі або варшавські. Особливе, чільне місце у цивільному будівництві часів Ренесансу посідає площа Ринок, за формою наближена до квадрата розміром 142 на 129 м, з чотирьох боків його оточує комплекс із 44 житлових будинків. Справжнім шедевром архітектури є будинок № 4, відомий, як "Чорна кам'яниця" (1588-1589): фасад будинку викладений діамантовим рустом, кам'яна різьба з мотивами виноградної лози оздоблює портал та віконні наличники, будинок завершується аттиком, а в ХVII ст. його було оздоблено скульптурою. Новий тип будинку, палаццо (побудований у 1580 р. архітектором П. Барбоном), являє собою будинок № 6 - нині Львівський історичний музей, колишній палац Корнякта. Серед ренесансних пам'яток Львова унікальними є каплиці Боїмів та Кампіанів, що мали меморіальне призначення, служили усипальницями для членів заможних міщанських родин. Львівське Успенське братство збудувало протягом 1572-1629 рр. величний громадсько-культовий ансамбль, до якого входять Успенська церква,вежа-дзвіниця, яку називають ще вежа Корнякта (найвища на той час у Європі) та Трьохсвятительська каплиця. Вежа Корнякта стала своєрідним гербом Львівського Успенського братства, її зображення зустрічаємо на братських печатках, видавничій марці. У приміщеннях вежі зберігалась одна з найбагатших бібліотек в Україні, в якій, окрім книг вітчизняних авторів, були також твори Езопа, Геліодора, Демосфена, Вергілія, Горація, Овідія, Цицерона, Петрарки. На жаль, ця бібліотека згоріла під час пожежі у 1779 р.
Найкращими зразками барокової архітектури у Львові є кафедральний собор св. Юра та костел домініканців. Заслуговують також на увагу костел капуцинів (потім - францисканців), побудований у 1708 р., костел св. Антонія (1718 р.), костел св. Мартина (1736 р.), костел св. Миколая (1745 р.). Святоюрський собор, розташований на південно-західному узгір'ї, є домінантою панорами міста. Він збудований за проектом Б. Меретина у 1744-1761 рр., після його смерті будівництво продовжив і завершив К. Фесінгер. До архітектурного ансамблю увійшли храм з капітульними будинками по боках, дзвіниця, митрополича палата й огорожа з брамами. Невід'ємними складовими ансамблю є монументальна скульптура та декоративне різьблення: на розірваному фронтоні брами сидять алегоричні постаті "Римської" і "Грецької" церков (роботи М. Філевича та П. Білостоцького), під сходами у штучній печері - кам'яна статуя св. Онуфрія (скульптора С. Стажевського). Головний фасад акцентований порталом, постатями св. Атанасія і Льва на високих постаментах роботи Й. Пінзеля. Він же виконав кінну статую св. Юрія Змієборця, яка вінчає аттик. Св. Юр - це не лише видатна пам'ятка архітектури і мистецтва. Це також пам'ятка історії, пов'язана з визначними подіями в житті греко-католицької церкви.
Іншою пам'яткою, що презентує архітектуру бароко, є монументальна споруда домініканського костелу. Автор проекту - комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте. Будівництво розпочалося у 1749 р., фасад завершив у 1792-1798 рр. К. Фесінгер. Домініканський костел - одна з найграндіозніших споруд у львівській архітектурі XVIII ст. При центричній композиції плану архітектор досягнув досконалого і неповторного об'ємно-просторового вирішення інтер'єра (зовні костел нагадує зменшену копію Собору св. Петра у Римі, але має притаманні лише йому риси). Могутній купол костелу, у контрасті з вежею Корнякта, утворює своєрідний орієнтир у панорамі міста. Підкупольний простір вінчають 18 дерев'яних статуй, а головний вівтар прикрашають чотири дерев'яні фігури апостолів.
Видатними пам'ятками архітектури у Львові також є вірменська кафедра, костел Марії Сніжної, комплекс монастиря бенедиктинок, церква св. Онуфрія, Кафедральний собор, будинок "Просвіти", Бернардинський костел, міський арсенал, Порохова вежа, костел єзуїтів та інші.
Завдання:
Використовуючи подану нижче таблицю, спробуйте самостійно обрати пам'ятку культурної спадщини Вашого регіону, яка, на Вашу думку, має загальноєвропейське значення, та обґрунтуйте Ваш вибір.
Пункти ознайомчого переліку пам'ятки, який подається у Комітет ЮНЕСКО, для оцінки "виняткової загальнолюдської цінності":
- назва здобутку;
- географічне місцезнаходження здобутку;
- короткий опис здобутку, котрий повинен містити обґрунтування "виняткової загальнолюдської цінності":
1) репрезентує шедевр творчого генія людини;
2) мав визначний вплив на розвиток архітектури, монументального мистецтва, розпланування міст;
3) являє собою унікальне або виняткове свідоцтво цивілізації чи культурної традиції, що зникла;
4) є видатним зразком якогось типу будівлі, архітектурного ансамблю або ландшафту, що ілюструє один чи декілька значних періодів історії людства.
Запитання:
1. Чи згодні Ви з твердженням про те, що сучасна українська культура перебуває у стані кризи? Що, на Вашу думку, могло би посприяти більш бурхливому розвитку нашої культури?
2. Чим відрізняється ставлення до природи і пам'яток культури в Україні і в інших країнах Європи? (Пригадайте сміттєзвалища на окраїнах населених пунктів, становище парків і лісів після масових гулянь.) Хто винен у низькому розвитку побутової культури України?
3. Чи помітили Ви які-небудь зміни у свідомості українських людей після оголошення Указу Президента України від 19 лютого 2002 року "Про оголошення 2003 року роком культури в Україні"? Чому? Яким чином можна підняти культурний рівень народу і чий досвід при цьому можна використати?
Книжкова полиця:
1. Остапенко Д. Недомінантні культури та інтеграція Європи. // Київ. 1996, № 7-8.
2. Лащук Ю. Велич нашої духовності. // Українська культура. 1996, № 7.
3. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. /За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К.: Знання-Прес, 2002.
4. Антонович Д. Українська культура. - К.: Либідь, 1993.
5. Малий словник історії України. / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. - К.: Либідь, 1997.
6. Максимович М. О. Киевъ явился градомъ великим… - К.: Либідь, 1994.
7. Втрачені архітектурні пам'ятки Києва. Серія І. Українське відродження: історія й сучасність, 1, 1992.
8. 100 великих українців. - К.: Либідь, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве