WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українці – співтворці європейської культури - Сценарій

Українці – співтворці європейської культури - Сценарій


Сценарій уроку
на тему:
Українці - співтворці європейської культури
Україна - не тюрма народів, а колиска культур: погляньте, які сильні пагони російської, польської, єврейської літератури і мистецтва зросли тут!
І. Огієнко
Фальшиву репутацію некультурності, котру нам під час революції утворили наші вороги і всіма силами підтримують, ми оплатили не менш тяжко, ніж брак воєнної сили.
М. Грушевський
На цьому уроці Ви дізнаєтесь:
- про внесок України в культурну спадщину Європи і світу.
Культура українського народу має багатовікові традиції. Культурна спадщина України - це і найкращі зразки пам'яток первісного суспільства, і культурні пам'ятки племен Трипільської культури, і досягнення різних етносів (кіммерійці, скіфи, сармати,греки, готи), що в різні часи проживали на території сучасної України.
Це також багата спадщина Київської Русі, козацько-гетьманської держави. Попри надзвичайно важкі умови Не перервався культурний розвиток і в період імперського панування, в радянські часи.
Жодна культура не може існувати ізольовано. Для кожної культури однаково шкідливими є як національна "закритість", що призводить до застою, так і ігнорування національних традицій, які складають її внутрішню основу. Культура України завжди існувала в тісній взаємодії з іншими культурами, в першу чергу, європейськими.
Завдання:
Об'єднавшись у групи, спробуйте скласти таблиці:
а) європейський вплив на українську культуру;
б) внесок України і українців у європейську культуру.
Поміркуйте і обговоріть:
Прочитайте уривок з полемічної статті. Чи згодні ви з автором? Організуйте дискусію.
"Господь покарав дуже тяжко - велів народитися українцем в Україні. Ця думка не нова: подібне писали Пантелеймон Куліш та Іван Франко... Бути українцем - це покута. Любити покуту - значить, бути мазохістом. Цього дива не бракує в нашім краї - від співу патріотичних пісень за чаркою до більш вишуканих форм маразму, як-от відродження козацтва. (Добре, що хоч німці тевтонців не відроджують)...
Годі любити Україну містичну - компіляцію поганських вірувань, героїчних традицій та сентиментальних вивержень. "Заунывные песни моей Родины", - влучно визначив цей стан свідомості Шевченко. "Заунивно" бути наприкінці ХХ ст. січовим стрільцем. Вульгарно співати, що "ми тую червону калину піднімемо", коли кущ отої калини знаєш лише з малюнка в дитячій книжці. Жлобно правити тризну за померлими від голоду 33-го в оперному театрі. В театрі треба слухати оперу... Сьогоднішня Україна подібна до колишньої, плеканої уявою, приблизно так само, як сьогоднішня Франція - до королівства когось із Людовиків. Чи люблять французи Францію - сумніваюсь, особливо жовтошкірі, або чорношкірі вихідці з колишніх колоній. Цікаво, чи зросла б їх національна свідомість від публічного носіння кимось мушкетерських строїв або вуличних співів про Трістана та Ізольду?"... Українська культура й духовність, українське інтелектуальне та матеріальне багатство мають втрутитися в усталену ієрархію світових авторитетів. Люди з молодою кров'ю мислять так - "Світ для України!" Маю вже досить маргінальної, забиченої, вузьколобої України. Я люблю іншу".
О. Кривенко "Україна маргінальна. Форум націй", № 5, 2003
Внесок України у світову культурну спадщину
Україна є державою з багатовіковою історією. На її території знаходиться велика кількість пам'яток давнини, що мають всесвітнє значення. У 1990 році наша країна приєдналась до Конвенції Світової Спадщини ЮНЕСКО. До списку Світової культурної спадщини було включено собор Софії Київської, Києво-Печерську Лавру та історичний центр міста Львова. Ознайомимося з кожним з них.
.
Собор Святої Софії у Києві
Красуня-церква - біла наречена,
Що загубилась на стежках небесних,
Вона позначена на всіх космічних сферах
Як рятівний притулок для воскреслих.
Тут Спокій проживає і Розрада,
Утіха і Безмежнеє Кохання,
Ніхто, крім Бога, нам не може дати ради
І з першим подихом і вже з останнім.
О. Реута
Наприкінці 30-х років ХІ ст. за наказом великого князя київського Ярослава був зведений найвеличніший і найславетніший з усіх руських храмів - собор Святої Софії (що значить - Премудрості Божої). До спорудження собору Св. Петра у Римі це був найбільший собор в Європі. Князь Ярослав хотів, щоб втілювалася в ньому вся велич і краса його могутньої держави. І захоплювалися люди, розглядаючи церкву зокола, і дивувалися неземній красі фресок і мозаїк, які горіли таким вогнем, що засліплювали очі, і ніхто не вірив, що таке диво могли створити людські руки. За підрахунками спеціалістів, будівництво тривало 2-2,5 роки і в ньому брали участь 40 майстрів і 80 помічників. Архітектурно храм схожий на Софійський собор у Константинополі, але Софія Київська має свій, притаманний лише їй колорит, спосіб виготовлення мозаїк, інший план, розміщення бань і структурне завершення. Від початку свого існування (освячений у 1037 р.) собор почав діяти як головний центр київської митрополії, саме тут проводились князівські прийоми найповажніших послів, тут знаходилась велика бібліотека Ярослава Мудрого.
В ХІ ст. Софійський собор мав тринадцять куполів (бань), але пізніше зазнав серйозної перебудови і кількість куполів зменшилася. Кількість верхів церковної будівлі мала глибоке символічне значення: тринадцять бань символізували Ісуса Христа і дванадцятьох апостолів. Чотири верхи, найближчі до центрального, нагадували про чотирьох євангелістів: Матвія, Марка, Луку та Іоанна. Простір під покровом головного купола являє собою описаний арками величезний хрест.
Пишною окрасою внутрішнього оздоблення храму були і є мозаїки, зокрема найвідоміша з них Богоматір-Оранта, так звана "Нерушима стіна" (у Києві існує повір'я, що доки стоїть Оранта, доти стоятиме і Київ). Трохи нижче, під "Нерушимою стіною", знаходяться мозаїки "Євхаристія", "Святительський чин", головна купольна мозаїка - "Христос Пантократор". Усі разом мозаїки собору вкривали площу близько 640 кв. м. У набагато гіршому стані до нас дійшли фрески св. Софії, найвідомішими є "Зустріч Марії та Єлизавети", "Жертвоприношення Авраама", "Діти Ярослава Мудрого", зображення апостола Павла, святого Григорія Богослова та інші.
Некрополь собору нараховував понад 100 поховань. До наших днів дійшли саркофаг з прахом Ярослава Мудрого, могила Володимира Мономаха та ще
Loading...

 
 

Цікаве