WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освіта. європейський вимір - Сценарій

Освіта. європейський вимір - Сценарій


Сценарій уроку
на тему:
Освіта. європейський вимір
Кожна людина має право на освіту… Освіта повинна бути спрямована на всебічний розвиток людської особистості й на поглиблення поваги до прав людини та її основних свобод.
Загальна Декларація прав людини ООН, ст. 26
Навчати не думкам, а мислити.
Емануїл Кант
Освіта - це те, що залишається навіть тоді, коли втрачено останній долар.
Марк Твен
На цьому уроці Ви дізнаєтесь:
- Які особливості освіти європейського виміру.
- У чому полягає сутність освітньої стратегії Ради Європи.
- Які освітні мережі та програми працюють в Європі.
- Що таке "Болонський процес".
1. Освіта - складова Європейської культури.
- Який зміст ми вкладаємо в поняття європейська освіта?
Не існує культури без певної системи передання набутого досвіду наступним поколінням, озброєння їх певними якостями, необхідними для життя в суспільстві, для існування самого суспільства. Право на освіту визначене як одне з фундаментальних прав людини. Основи європейської освіти було закладено в часи Античності, вони збереглися в епоху Середньовіччя, були розвинуті в новий час.. Саме європейська освіта стала певним еталоном для формування освітніх систем всього світу.
Цікаві факти:
У Давній Греції більшість вільного населення отримували початкову освіту. Греки сповідували ідеал всебічного розвитку людини.
Аналогічною була освіта мешканців давньогрецьких міст-колоній у Північному Причорномор'ї, зокрема в Ольвії.
У ранньому Середньовіччі нечисленні школи існували при великих монастирях. Освіта мала релігійний характер і була недоступною для широких верств населення.
Перші школи в Україні пов'язані з ім'ям Володимира Великого. Перша жіноча школа в Європі була заснована при Андріївському монастирі в 1086 році, її заснувала онука Ярослава Мудрого Анна. Писемними були не лише представниккі верхівки суспільства, але й простий люд. За часів Київської Русі, а потім у XVI-XVII ст. мешканці України були одним з найосвіченіших народів Європи.
2. Освіта в Європі, освіта для Європи
Формування індустріального та інформаційного суспільства істотно змінило зміст і значення освіти, поставило перед нею нові завдання. Серед чинників, що впливають на зміст сучасної європейської освіти, можна назвати:
- появу та поширення інформаційних технологій;
- розбудову демократичної Європи;
- зростання мобільності населення;
- створення єдиного ринку праці в ЄС.
Сучасна освітня стратегія Ради Європи грунтується на ідеї загального європейського дому: у цьому контексті Європа розуміється як спільнота з єдиними духовними цінностями і культурною спадщиною, освіта ж набуває функцій дійового інструменту формування демократичної культури, боротьби з насильством, політичним екстремізмом, расизмом і ксенофобією. Розроблено численні документи, щодо різноманітних проблем сучасної європейської освіти.
- Загальні напрямки освітніх реформ у країнах Європи можна визначити так: більша демократичність освіти, однакові можливості доступу до освітніх послуг для всього населення (через численні та різноманітні гранти, кредити, програми фінансування як на державному, так і на міжнародному рівні),
- інтеграція та узгодження освітніх систем різних європейських країн, створення єдиного освітнього простору, впровадження єдиних міжнародних стандартів,
- впровадження європейського виміру, тобто знань про Європу та для Європи.
Від європейської освіти XXI століття очікують сприяння створенню єдиного полікультурного простору в Європі, , усвідомлення власної належності до європейської громади і, одночасно, до громади національної.
Процес об'єднання Європи, його поширення на Схід і на Прибалтійські країни супроводжується формуванням спільного освітнього простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів вищої освіти в масштабах усього континенту. Цей процес дістав назву Болонського - від назви університету в італійському місті Болонья, де були започатковані такі ініціативи.
Розглянемо головні принципи Болонського процесу та відповідність вищої освіти України його вимогам, з огляду на перспективу інтеграції нашої системи в європейський освітній простір.
Цей інтеграційний процес в освіті має дві складові.
Перша - формування співдружності провідних європейських університетів під егідою документа, що отримав назву Великої Хартії Університетів.
Друга - об'єднання національних систем освіти і науки в європейський простір з єдиними вимогами, критеріями і стандартами. Головна мета Болонського процесу - консолідація зусиль наукової та освітянської громадськості й урядів країн Європи для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської системи науки і вищої освіти у світовому вимірі та підвищення ролі цієї системи у суспільних перетвореннях.
Болонський процес має свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997 р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі.
Сам Болонський процес на рівні держав "стартував" 19 червня 1999 року у м. Болонья (Італія), коли 29 міністрів освіти від імені своїх урядів підписали документ, який отримав назву "Болонська декларація". Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітянського та наукового простору до 2010 року. В межах цього простору мають діяти єдині умови визнання дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності громадян, що має істотно підвищити конкурентоспроможність європейського ринку праці й освітянських послуг. Зокрема, цим документом було задекларовано: прийняття загальної системи порівнюваних вчених ступенів, у тому числі через затвердження Додатка до диплома; запровадження в усіх країнах двох циклів навчання за формулою "3+2", при цьому перший - бакалаврський - цикл має становити не менше трьох років, а другий - магістерський - не менше двох років, вони повинні сприйматися на європейському ринку праці як освітянські і кваліфікаційні рівні; створення систем кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок (ECTS), включно з постійним навчанням; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти; розробка порівнювальних критеріїв та методів оцінки якості; усунення перешкод на шляху мобільності студентів та викладачів у межах визначеного простору.
Наступний етап Болонського процесу - Прага, 19 травня 2001 року, де було підписано Празьке комюніке представниками вже 33 країн Європи. Головні рішення цього самміту були такі: країни підтвердили свою позицію щодо цілей, окреслених Болонською декларацією; учасники високо оцінили активну участь у процесі Європейської асоціації університетів (EUA) та Національних союзів студентів уЄвропі (ESIB); вони відзначили конструктивну допомогу з боку Європейської Комісії і висловили свої зауваження щодо подальшого процесу, беручи до уваги різні цілі Болонської декларації.
На самміті було виділено важливі елементи Європейського простору вищої освіти, а саме: постійне навчання протягом усього життя; мотивоване залучення студентів до навчання; сприяння підвищенню привабливості та конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу (включно з аспектами транснаціональної освіти).
Третій етап Болонського процесу відбувся в Берліні 18-19 вересня 2003 року, де було підписано відповідне комюніке. Принципово нове рішення Берлінського самміту - поширення загальноєвропейських вимог і стандартів на докторські ступені. Встановлено, що в країнах-учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступінь - "доктор філософії" у відповідних сферах знань (природничі, соціо-гуманітарні, економічні та інші науки). Акцентувалося на необхідності сприяння європейському виміру вищої освіти. Були розроблені додаткові модулі, курси та навчальні плани з європейським змістом, відповідною орієнтацією й організацією. Підкреслювалася важлива роль, яку мають відігравати вищі навчальні заклади, щоб зробити реальністю навчання протягом усього життя. Зазначалося, що європейський
Loading...

 
 

Цікаве