WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Місце Європи в глобальній економіці - Сценарій

Місце Європи в глобальній економіці - Сценарій

Румунія
Поміркуйте та обговоріть:
Як ви вважаєте, в прийнятті рішення про безпрецедентне розширення ЄС переважали економічні, чи політичні чинники?
Зверніть увагу:
Середній рівень ВВП на душу населення 10 країн-кандидатів становив у 2000 році 35,2% відповідного показника країн ЄС.
На Самміті в Копенгагені також були визначені завдання щодо вступу до ЄС Болгарії і Румунії в 2007 році та було підтверджено намір ЄС розпочати переговори про вступ до нього Туреччини. Ці країни, що є претендентами на вступ до Спільноти, можна назвати країнами "другої хвилі" розширення.
Ці хвилі докотилися і до наших кордонів, але не котяться далі. То чи досяжна для України цілюща вода розширеної Європи? Де бути Україні?
Чи є для України місце в новій Європі, Європі без кордонів та розмежувальних ліній? А може нашій державі більш пасує роль буфера між європейським та євразійським економічно-політичними просторами? І взагалі чи потрібно воно нам - бути складовою частиною Європи в геополітичному, а не лише в географічному сенсі Європи? Відповіді на ці питання пошукаємо на наступних уроках.
Запитання та завдання:
1. Які основні етапи пройшла Європа на шляху до повної інтеграції?
2. Які передумови сприяли економічній та валютній інтеграції?
3. Які угоди були укладені, і що вони передбачали?
4. Які країни Європи зараз входять до ЄС?
5. Чи не призведе "розширення ЄС на Схід" до реального економічного занепаду?
6. Чи є Україна кандидатом до ЄС?
7. Які вимоги висуває ЄС для вступу до цієї організації?
Книжкова полиця:
1. Загальна економіка: Підручник / І. Ф. Радіонова та ін. За ред. І. Ф. Радіонової. - 3-тє вид., доп. і перероб. - Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002.
2. Ковальчук Г. О. та ін. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Г. О. Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев'юк. К.: Навч. Книга, 2003. - 352 с.: іл.
3. Міжнародна економіка: Підручник / А. П. Румянцев, Г. Н. Климко, В. В. Рокоча та ін..; За ред. А. П. Румянцева. - К.:Знання-Прес, 2003. - 447 с. - (Вища освіта ХХІ століття).
4. Шнирков О. ЄС та соціально-економічне зближення в Європі // Аналітичний щоквартальник. - 2003. - № 2.
§ 16 ГРОШОВІ ОДИНИЦІ ЄВРОПИ: НАЦІОНАЛЬНА ВАЛЮТА ТА ЄВРО
На цьому уроці Ви дізнаєтесь:
- які національні валюти мали країни ЄС до введення євро;
- які були історичні та економічні передумови введення євро;
- причини не входження Данії, Швеції та Великої Британії до ЄВС;
- що, насправді, не всі країни ЄС виконують умови Маастрихтського договору;
- які переваги та недоліки введення євро;
- як здійснювати перерахунок з однієї валюти в іншу.
Пригадайте:
1. Які національні валюти мали країни ЄС до введення євро?
2. Яка спільна європейська валюта існувала до введення євро та які були її основні функції?
3. Коли було введено євро у безготівковій та готівковій формі?
1. Історичні та економічні передумови введення євро.
Ідея переходу країн Європи до єдиної валюти бере свій початок на межі 60-70-х років ХХ ст., коли було зроблено першу спробу створити європейську валютну систему. У другій половині 60-х років існуюча на той час Бреттон-Вудська система зазнала неабияких проблем.
Інфляція 60-70-х років, частково спричинена великими витратами на фінансування В'єтнамської війни, поступово набирала темпів. Ревальвація німецької марки та девальвація французького франка загрожували валютній стабільності інших держав Європи.
За таких умов спеціальному комітетові на чолі з прем'єр-міністром Люксембургу П'єром Вернером було доручено розробити програму створення Європейського Валютного Союзу (ЄВС). Це був перший серйозний виклик європейської спільноти Бреттон-Вудській системі, в якій головним гравцем були Сполучені Штати Америки.
Вінцем двох років плідної роботи стало затвердження 22 березня 1971 року Радою міністрів Європейського співтовариства "плану Вернера" - проекту, спрямованого на створення валютного союзу протягом 10 років.
"План Вернера" передбачав:
" повну мобільність капіталу;
" створення єдиної бюджетної системи;
" заснування загального центру для розв'язання валютно-фінансових питань, а в перспективі - введення європейської валюти і об'єднання центральних банків ЄС з метою гармонізації грошово-кредитної та валютної політики.
Значні економічні труднощі того часу в державах-членах (руйнація Бреттон-Вудської валютної системи, коливання курсу долара, нафтовий шок, часті зміни курсів валют) спричинили уповільнення процесу економічної та валютної інтеграції.
Єдиним результатом тогочасного прагнення валютної інтеграції була "валютна змія", тобто механізм, що обмежував коливання ринкових курсів валют країн Співтовариства між собою до 2,25 %. Коли зміна курсу даної валюти відносно валют інших держав-членів перевищувала допустиму межу, центральні банки повинні були здійснювати інтервенції (збільшувати пропозицію національної валюти на валютному ринку), щоб повернути курс на попередню позицію.
Оскільки для інтервенцій на валютних ринках з метою утримання бажаного курсу валюти потрібні були значні кошти, у 1973 році країни ЄЕС створили Європейський Фонд Валютної Співпраці (ЄФВС). Метою цього Фонду було надання національним центральним банкам кредитів для інтервенцій, а також координація політики, яку проводили центральні банки держав-членів. ЄФВС існував до кінця 1993 р., тобто до утворення Європейського Валютного Інституту.
Створена система функціонувала, на жаль, зовсім не ідеально (часті зміни центральних курсів), тому необхідність стабілізації курсів валют у рамках економічної інтеграції наштовхнула на пошуки нових ідей.
2. Перший етап реалізації Економічного та Валютного Союзу (1979-1994 рр.).
Європейська Валютна Система почала свою роботу у 1979 р. і стала заміною тогочасній "валютній змії". Її головною метою було забезпечення стабільності курсів валют держав-членів Співтовариства.
Європейська Валютна Система спиралася на три елементи:
Головним елементом ЄВС була Європейська валютна одиниця (ЕКЮ). ЕКЮ було лише розрахунковою одиницею, воно не мало матеріальної форми (банкноти, монети). ЕКЮ було кошиком, який складався з валют держав-членів Співтовариства.
Кількість валюти держав-членів у кошику ЕКЮ залежала, в першу чергу, від:
" частки ВВП держави-члена в сукупному ВВП Співтовариства;
" частки експорту та імпорту держави-члена у внутрішній торгівлі Співтовариства;
" значення даної валюти як деномінатора інструментів ринків капіталу та грошей (кількість операцій у даній валюті на обох ринках).
Головними функціями ЕКЮ були:
" міра вартості у механізмі валютних курсів;
" основа для визначення показника відхилення курсів валют від центрального курсу;
" платіжний засіб для розрахунків в рамках інтервенцій на валютному ринку;
" платіжний засіб для розрахунків між органами та фінансовими інституціями Співтовариства;
" одиниця, в якій
Loading...

 
 

Цікаве