WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дослідження проблем ефективності функціонування закладів освіти - Реферат

Дослідження проблем ефективності функціонування закладів освіти - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження проблем ефективності функціонування закладів освіти
Вступ. Проблема ефективного та економного витрачання бюджетних коштів є сьогодні дуже актуальною. Постійне недовиконання доходної частини бюджету, що обумовлено рядом об'єктивних причин, ставить нагальну вимогу щодо здійснення оцінки бюджетних витрат та пошуку критеріїв їх планування. Через складне фінансове становище держави постає питання щодо економного використання фінансових ресурсів.
Таким чином, необхідність вирішення завдань соціально-економічного та адміністративного розвитку, дискусійність ряду положень, неоднозначність підходів до оцінки сучасного стану справ у державі зумовлюють актуальність проведення наукового дослідження щодо ефективності діяльності вищих навчальних закладів системи освіти.
Постановка задачі. Важливим сучасним чинником у розвитку вищої освіти є покращення ефективності та результативності її функціонування в рамках програми реформи державного управління.
В державному секторі, де прагнення до змін виявляється, як правило, в меншій мірі, ніж у приватному секторі, що діє в умовах конкуренції, систематичні перевірки ефективності й контроль досягнення цілей є особливо важливим. У багатьох європейських країнах оцінка і перевірка ефективності є головним моментом у демократичному процесі прийняття рішень. Такі дослідження проводяться у значному обсязі у всіх сферах політичного і економічного життя, як на центральному, так і на регіональному рівнях. У Євросоюзі висуваються високі вимоги до країн-членів союзу стосовно їх відношення до роботи з оцінки ефективності.
В Україні виникла значна необхідність у створенні подібної системи у цій галузі з метою сприяння подальшому розвитку в області організації та функціонування системи освіти.
В Україні розпочато використання такого методичного інструментарію щодо оцінки ефективності діяльності вищих навчальних закладів освіти як аудит адміністративної діяльності [1, с. 138].
В процесі досліджень можуть бути використані рекомендації стосовно аудиту адміністративної діяльності, які ґрунтуються на стандартах та досвіді RRV і Міжнародної організації вищих аудиторських установ.
Аудит адміністративної діяльності (ААД) у своїй сучасній формі зародився у Швеції в середині 60-х років на основі теорії "трьох Е" ("3Е"), тобто на тих головних елементах, які характеризують стан управління публічними ресурсами: економія, ефективність, результативність.
При цьому виділяються два основних підходи щодо реалізації ААД. Перший орієнтований на результати адміністративної діяльності; другий - на проблеми, що виникають у суспільному житті та пов'язані з неефективним управлінням [2, с. 148].
Окремі аспекти практики організації державного фінансового контролю в України знайшли відображення в публікаціях Мельничука В.Г., Дорош Н.І., Стефаника І.Б., Рубан Н.І., Романіва Є.М. та інших сучасних науковців. В той же час окремі аспекти втілення ААД в практичну діяльність у системі вищої освіти потребують подальшого дослідження.
Необхідність дослідження ефективності обумовлена нагальною необхідністю здійснення оцінки бюджетних витрат, пошуку критеріїв їх планування з метою ефективного та економного витрачання бюджетних коштів.
Результати. Недосконалий механізм планування видатків на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах вимагає подальшого удосконалення фінансового механізму діяльності установ системи освіти.
Фінансовий механізм вищої освіти є частиною господарського механізму та центральною проблемою економіки освіти. Адже фінанси - це система економічних відносин, яка забезпечує накопичення і використання коштів у процесі розподілу національного доходу країни. До основних функцій фінансів відносяться: відтворення, розподіл, стимулювання та контроль.
Формування нового механізму господарського фінансування освіти супроводжується механізмом залучення до сфери вищої освіти різних позабюджетних ресурсів. У нашій країні до таких відносяться: навчання на підготовчих курсів, платне консультування з навчальних дисциплін, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів, надання другої вищої освіти, поглиблене вивчення дисциплін поза навчальним планом, додаткові заняття з відстаючими студентами тощо [3].
Ефективність діяльності будь-якої системи, в тому числі і освітньої, залежить від обсягів фінансування. За роки незалежності в більшості державних ВНЗ створено бінарну систему, що складається з кошторису державного фінансування і бюджету власної господарської діяльності. При цьому питома вага державних коштів має стійку тенденцію до зниження, що частково зумовлено тривалим економічним занепадом.
З метою підвищення ефективності фінансового механізму вищої освіти необхідно розробити натуральні і фінансові нормативи витрат на навчання студентів за категоріями, видами, термінами навчання; розробити критерії укладання договорів, їх типову форму, форму розрахунків до кошторисів у розрізі кожної статті витрат; при укладанні договорів, затвердженні кошторисів доходів і видатків, проводити їх аналіз й оцінку; удосконалити систему планування видатків; оптимізувати видатки на підготовку фахівців та подальше їх скорочення та створити систему контролю за ефективним використанням бюджетних коштів.
Ці питання набувають тим більш важливого значення в умовах жорсткого обмеження і раціоналізації бюджетних витрат, чіткого визначення їх пріоритетності, скорочення обсягів та окремих видів бюджетних видатків, в першу чергу, не пов'язаних із захищеними статтями видатків, здійснення ряду додаткових організаційних заходів щодо упорядкування державних витрат, приведення їх у відповідність з реальними можливостями та всебічної економії бюджетних ресурсів.
Нова освітня парадигма обумовлює суттєві зміни економіки навчального закладу. Навчальний процес потребує розробки або закупівлі високовитратних інтелектуальних продуктів (програмно-телекомунікаційна середа, навчально-методичні матеріали для кожного курсу тощо), а також інші витрати для супроводження навчального процесу (плата за Інтернет, реклама, заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу та співробітників служб технічної підтримки). Все це передбачає значні початкові фінансові витрати [4].
Зазначені пропозиції дозволять ефективно витрачати державні кошти, що буде сприяти об'єктивному визначенню розміру коштів, необхідних на оплату праці. Зазначені підходи виключають необхідність завищення обсягу годин навчального плану; завищення штату працівників (високе співвідношення між кількістю професорсько-викладацького складу і кількістю студентів) та завищення професійного рівня науково-педагогічного персоналу.
Крім того, у додатках до кошторисів по деяких вищих навчальних закладах відсутні розрахунки за певними категоріями видатків, зокрема обґрунтування видатків на придбання предметів постачання, матеріалів та послуг з утримання бюджетних установ, які планується профінансувати за рахунок бюджетнихасигнувань. Тим більш, що при укладанні договорів та при затвердженні кошторисів доходів і видатків не здійснювалося оцінки бюджетних витрат.
Висновки. Таким чином, узагальнення проведеного дослідження щодо ефективності функціонування вищих навчальних закладів в Україні дозволяє сформулювати основні гіпотези аудиту адміністративної діяльності:
" завищення витрат на оплату праці;
" завищення обсягу годин навчального плану;
" завищення штату працівників за рахунок високого співвідношення між кількістю професорсько-викладацького складу і кількістю студентів;
" високе співвідношення між кількістю навчально-допоміжного персоналу і кількістю студентів;
" необґрунтоване завищення професійного рівня науково-педагогічного персоналу;
" необґрунтоване включення до розрахунків видатків на комунальні послуги та інші господарські витрати;
" завищення розрахунків видатків на опалення, освітлення та водопостачання;
" завищення вартості проживання одного студента у гуртожитку;
" віднесення до вартості навчання витрат, які не повинні включатися до неї;
" спрямування значних обсягів видатків на відрядження;
" спрямування значних обсягів видатків на виплату стипендій;
" наявність нецільових видатків.
Взагалі формування нового фінансового механізму діяльності вищих навчальних закладів України потребує подальшого вдосконалення нормативно-правової бази, перегляду економічних важелів впливу держави на систему вищої освіти.
Література
1. Рубан Н.І. Аудит ефективності бюджетних коштів // Фінанси України. - 2004. - № 1. - С. 138-143.
2. Малишев А.В. Шляхи європеїзації державного аудиту // Фінанси України. - 2004. - № 8. - С. 144-143.
3. Кучма Р. Фінансовий механізм системи вищої освіти // Вища освіта України. - 2002. - № 4. - С. 57-59.
4. Лукашенко М. Вуз в системе открытого образования: особенности экономики // Высшее образование в России. - 2002. - № 5. - С. 55-61.
Loading...

 
 

Цікаве