WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми виховання культури поведінки в молодших школярів - Курсова робота

Проблеми виховання культури поведінки в молодших школярів - Курсова робота

сміх як засіб виховання. Не слід безпосередньо зв'язувати погані вчинки героїв віршів з поведінкою учнів даного класу, висміювати їх. Якщо такі аналогії проводяться і робиться це прямо, то діти не намагаються виправити своє поведінки, а ображаються, замикаються в собі, а іноді починають діяти .на зло вчителю.
Спеціальна робота з культури поведінки проходить у формі занять. Проведення цієї роботи умовно можна розділити на три етапи: підготовка до заняття, проведення заняття і повсякденна робота.
Під час підготовчого етапу вчитель з'ясовує, що відомо дітям по даній темі, які правила вони уміють виконувати, наскільки стійка їхня поведінка. Учитель розробляє форму заняття, формулює правила, що повинні засвоїти діти, визначає зміст своєї бесіди з дітьми. Готуються до заняття і діти. За тиждень до заняття вони одержують різні завдання, наприклад: розучити вірш, підготувати інсценівку, підібрати загадки і прислів'я, зв'язані з темою занять. Звичайно підготовка до заняття йде в окремих групах у секреті від інших, з метою зберегти новизну виступу для інших учнів.
Саме заняття повинне бути цікавим і святковим. Добре, якщо діти з нетерпінням чекають його. Святковість зв'язана з тим, що до заняття діти готують різні виступи, обговорюють події класного життя, грають, запрошують батьків, показують, що вони вміють робити. Звичайно .заняття починається бесідою вчителя, що називає тему заняття, ставить перед дітьми питання. Наприкінці заняття вчитель точно формулює правила поведінки. Краще, якщо в складанні правила беруть участь самі учні, не треба боятися дитячих формулювань, які би незграбні вони не були. У цьому випадку правило як би придумане самими дітьми і доцільність його особливо очевидна. Непогано, коли правила оформлені у виді плаката. Найчастіше заняття будується так, що чергується бесіда, показ, гра, інсценівка. Заняття проводиться два - чотири рази в семестр . Воно продовжується 45 хвилин.
Яке б не було змістовне і цікаве заняття, як би добре не виступали на ньому діти, як би точно вони не сформулювали всі вправи - основна робота з нагромадження досвіду правильного поведінки проходить у повсякденному житті молодших школярів; на уроках, під час перерв, у роздягальні, по дорозі додому, під час відвідувань театру, кіно, на прогулянках, екскурсіях, у спілкуванні один з одним і дорослими. Тому увага вчителя спрямована на таку організацію життя дітей, що давала б можливість для вправляння їх у правильному поводженні. Якщо учні добре знають, які вимоги до них ставляться, кожна з них навчає, як слід поводитися в тому чи іншому випадку, то контроль за поведінкою йде з боку не тільки вчителя, але і дитячого колективу.
Організація роботи з класом є головним завданням вчителя. Разом з тим проводиться й індивідуальна робота з окремими учнями в залежності від рівня їхньої вихованості та умов життя в родині. Індивідуальна робота проводиться в тісному контакті з батьками.
Дітям 6 -10 років властиве активне ставлення до життя, до доброго і поганого, правильного і неправильного; їхня емоційна пам`ять фіксує прояви добра і зла, щирості і лицемірства, правди і брехні, вірності і зрадливості тощо.
Оскільки діти молодшого шкільного віку ще не розрізняють відтінків у поведінці й вчинках інших педагоги повинні постійно спрямовувати їхню увагу на усвідомлення позитивного і негативного. Найбільше впливає на них все те, що пов`язане з життям таких хлопчиків і дівчаток, як вони самі. Тому особливе місце в моральному вихованні школярів відводиться дитячій книжці. Діти їй довіряють, сприймають усе написане, як свої власні думки, власні почуття. Емоційне ставлення до прочитаного пояснюється відповідністю змісту твору особистим переконанням дітей, ціннісним орієнтаціям, смакам. Дитина здатна повністю ототожнювати себе з героєм твору, сприймати, як власні, його переживання, турботи, манери, зовнішність, що часом призводить навіть до втрати нею власного "я" .
"Близькі" теми, сюжети, ситуації, що викликають сильні емоції, учні молодших класів оцінюють дуже високо. Вони вірять образам спрвжніх, хороших людей: їм потрібен приклад того, як вирости сильним і сміливим. Сила прикладу -одна з головних сил, що визначають розвиток і формування дитини.
Наслідуючи улюбленого героя в повсякденному житті, молодші школярі утверджують у собі вірність переконанням, виявляють співчуття, чуйність.
Дитяча література має яскраво виражений педагогічний характер.
Мета, яку ставить перед собою письменник,- це насамперед виховання високих почуттів: любові до Батьківщини, чуйного ставлення до людей, ненависті до ворогів, уміння цінувати й робити добро.
Твори для дітей можна порівняти із сердечним словом педагога. Доступне й ясне, воно розкриває школяреві смисл вчинків і значення адресованих йому вимог. Бадьоре і впевнене слово мобілізує сили учня, надихає його вірою в самого себе. Змістовне й образне -розширює дитячий світогляд, учить школярів відкривати нове в предметах, явищах, людях. Гнівне і палке -викликає сором і каяття, гаряче бажання спокутувати свою провину. Дотепне і влучне -активізує дитячу думку. Сердечне і чуйне слово примушує вихованців довірливо відкривати свою душу, ділитися почуттями і думками.
Під впливом художніх образів у дітей виникають конкретні уявлення про почуте і прочитане. Вони сприймають не просто текст, окремі слова і речення, що входять до його складу, а реальну дійсність, виражену за допомогою слова.
Твори художньої літератури розкривають перед дитиною систему моральних понять через стосунки героїв з іншими людьми. Завдяки художньому слову учні вчаться розуміти внутрішній світ літературного героя, його почуття, вчинки, ставлення до інших людей і природи.
Особливого значення для формування моральних якостей особистості набувають твори, які розкривають етичні норми поведінки. На їхньому матеріалі школярі вчаться оцінювати вчинки героїв, а через них вчинки товаришів і власну поведінку.
Серед творів, які маютьособливий вплив на дітей, можна виділити вірші, казки, прислів`я.
У віршах поетичне слово розкриває найтонші емоційні відтінки рідної мови. Завдання вчителя -донести до учнів думку і почуття художнього твору, використати його в справі виховання.
Прислів`я і приказка -це переважно віршована мініатюра. Кінцевою метою прислів`я з давніх часів було виховання. Прислів`я проголошують, з одного боку, педагогічну ідею, а з другого -здійснюють педагогічний вплив. У прислів`ї -готовий висновок, але це не завершення роздумів, це поштовх до них. Наприклад: "Книга вчить, як на світі жить" , "Лінивому все ніколи" .
Пояснюючи прислів`я, діти прилучаються до народної мудрості.
Прислів`я і приказки -це своєрідний кодекс моральної поведінки, в них можна знайти пораду, підтримку, осуд. ( "Любиш кататися, люби й саночки возити", "Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться", "Бджола жалить жалом, а чоловік - словом").
Молодших школярів прислів`я приваблюють яскравою грою слів, співзвуччям, ритмікою. Поезія тут виступає формою збереження і поширення народної мудрості, досвіду пізнавальної діяльності, свідомості, засобом впливу на думку і вчинки людей. Як твердив К. Д. Ушинський, пояснення прислів`я - це завжди розв`язування розумової задачі.
Казки - один з найбільш популярних серед дітей жанрів народної творчості. У них - міцна соціальна основа, життєствердний оптимізм. Герої казок, яким властиві високі моральні якості, завжди ведуть боротьбу з темними силами, що символізують соціальне
Loading...

 
 

Цікаве