WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми виховання культури поведінки в молодших школярів - Курсова робота

Проблеми виховання культури поведінки в молодших школярів - Курсова робота


Курсова робота
Проблеми виховання культури поведінки в молодших школярів
Вступ
Мораль - форма суспільної свідомості. Вона являє собою історично конкретну сукупність відбитих у нормах, принципах, категоріях та ідеалах моральних вимог, на основі яких суспільство й особистість оцінює людську поведінку. Мораль завжди обумовлюється економічними відносинами, відбиває систему виробничих відносин і трактується кожним класом по своєму.
Мораль відіграє важливу роль у людському суспільстві. Про це свідчать її суспільні функції. Вона регулює стосунки між людьми на основі моральних норм і правил поведінки, Перетворює суспільні моральні вимоги в особисті моральні цінності й переконання кожного.
Розрізняють три ступені процесу морального виховання. На першому ступені відбувається засвоєння початкових правил поведінки, які становлять азбуку моралі, розвиваються моральні почуття; на другому -формуються етичні поняття, на третьому -виробляються переконання, стійкі звички поведінки, продовжується розвиток моральних почуттів. Ступені морального виховання не завжди збігаються з віковими ступенями розвитку, тому й особливістю морального виховання має стати одночасне, а не почергове формування моральних якостей, як єдності і взаємозв`язку свідомості, почуттів і поведінки. Моральне виховання -це завжди активний двобічний процес. Систематичне моральне виховання діти отримують у школі. Міністерство освіти України запровадило програму виховання школярів. Головна мета програми -спрямувати зусилля педагогів на систематичну роботу по моральному вихованню підростаючої зміни з урахуванням вікових особливостей.
Нервова система молодшого школяра набуває пластичності; зростає роль другої сигнальної системи; швидше утворюються тимчасові нервові зв`язки, виробляються нові дії, зміцнюються динамічні стереотипи. Діти 6 -10 років все більше здатні до наслідування; значної ролі набуває оцінка й самооцінка дій і вчинків, взаємо-та самоконтроль у поведінці й діяльності. Ці досягнення
Психічного розвитку молодших школярів слід раціонально використовувати класоводам і вихователям у моральному вихованні учнів.
Програмою 1 -4 класів передбачено виховання в учнів культури поведінки і навичок свідомої дисципліни. Вона спрямована не тільки на формування у школярів умінь та навичок поведінки, а й на розвиток моральних уявлень і почуттів, виховання таких якостей як справедливість, чесність, патріотизм.
1. Завдання виховання культури поведінки в молодшому шкільному віці
Цілеспрямована, систематична робота з виховання навичок і звичок культурної поведінки починається з приходом дітей у школу. Саме в початкових класах закладаються основи акуратності й охайності, ввічливості, точності, прищеплюються гарні манери, уміння культурно поводитися в школі, будинку, на вулиці та у громадських місцях. Якщо елементарні норми культурної поведінки не прищеплені дітям з раннього віку, то пізніше приходиться заповнювати цей пробіл і нерідко проводити більш важку роботу: перевиховувати школярів, у яких укоренилися негативні звички. Відсутність позитивних елементарних звичок у дітей ускладнює роботу над вихованням у них більш тонких і складних проявів культурної поведінки: такту, делікатності, невимушеності, добірності манер тощо.
Культура поведінки тісно зв'язана з внутрішньою культурою людини, вимогами естетики, із загальноприйнятими тенденціями і звичаями. Внутрішня культура багато в чому визначає зовнішню поведінку людини, але і зовнішня сторона поведінки впливає на внутрішню культуру - змушує людину бути витриманою, внутрішньо зібраною, уміти володіти собою. Недбалість у зовнішньому вигляді, брутальність, неуважність, безтактність поступово формують відповідні негативні якості особистості. Тому з раннього віку необхідно озброїти дітей знаннями правил культурної поведінки, навичками їхнього виконання.
Особистий досвід спілкування дитини ще дуже бідний, дитина часто може бути нечемною лише в силу незнання того, коли, де і як треба себе поводити. Нерідко діти засвоюють правила гарного тону по наслідуванню, спостерігаючи за поведінкою батьків, дорослих, котрі є для них авторитетом. Однак усвідомлення дитиною своєї поведінки, своїх дій - необхідна умова формування суспільно-корисних навичок і звичок моральних норм поведінки. Тільки за свою поведінку людина може зовсім свідомо відповідати перед суспільством, колективом та іншими людьми, значення якої вона розуміє і може оцінити з погляду суспільної користі і необхідності.
Треба відзначити, що в багатьох школярів недостатньо вироблені навички культурної поведінки хоча вони і знайомі з відповідними правилами . Тому в роботі з учнями треба звертати увагу насамперед на вироблення навичок і звичок культурної поведінки. Досягається це систематичним вимаганням від школярів виконання правил. Для цього необхідна така організація життя в школі, щоб учні постійно накопичували досвід правильних моральних відносин. У роботі з молодшими школярами можливі проведення і спеціальні вправи для планомірного відпрацьовування окремих навичок культурного поведінки. Але вправа - це не тільки просте повторення. Для того щоб повторення закріплювало ту чи іншу дію, звичку поведінки, необхідно, щоб воно підкріплювалося позитивними емоціями, приємним переживанням. Іноді це мовчазне схвалення дорослого, заохочення колективу, товаришів. Повторення тільки тоді стає вправою, коли сама дитина активно прагне до одержання визначеного результату у своїх діях, сама хоче поводитись правильно. Іншими словами, виховання повинне бути зв'язане із самовихованням.
Тісно пов'язане виховання культури поведінки з роботою над "Типовими правилами для учнів І-ІІІ класів". У правилах сформульовані основні положення по вихованню у дітях основ моралі. В правилах є вимоги, які відносяться до виховання відповідальності(пункт1),
Гуманності та людяності (пункти 2, 7, 8), працьовитості та бережливості (пункти 1,2,3, 8), навичок культурної поведінки (пункти 1,4, 7) тощо.
Основні методи роботи над правилами - роз'яснення і вимагання виконання цих правил, організація життя дітей відповідно до вимог цих правил.
2. Зміст роботи з виховання культури поведінки та напрями виховання культури поведінки молодших школярів
У початковій школі діти повинні засвоїти досить великий обсяг
знань про основні правила культурної, поведінки І привчитися свідомо виконувати їх. Конкретних правил позитивної поведінки багато, і познайомити школярів з абсолютно усіма правилами важко, та можливо і не потрібно. У житті завжди може створитися така ситуація, у якій діти опинилися вперше. Тому дуже важливо вчити школярів не тільки правилам поведінки, але одночасно і умінню діяти в зв'язку за правилами, знаходити правильну дію поведінки в нових обставинах спираючись на уже відомі правила. Це завдання складне, і щоб успішно розв`язати його необхідно наступне. В роботі з дітьми треба вчити їх виконанню правил поведінки в різних ситуаціях, з якими вони зустрічаютьсянайчастіше : у школі, на вулиці, у громадських місцях. При цьому конкретні правила обов'язково будуть повторюватися. Це необхідно для того, щоб дитина навчилася виконувати те саме правило в різних умовах. Варто пам'ятати, що для молодшого школяра перенос знань з однієї ситуації в іншу не завжди простий. Наприклад, дитина знає, що в школі треба вітатися з усіма дорослими, а не тільки зі своєю вчителькою. Навіть першокласник досить швидко опановує цим правилом. У школі він завжди вітається з усіма
Loading...

 
 

Цікаве