WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дистанційна освіта за кордоном та в Україні - Реферат

Дистанційна освіта за кордоном та в Україні - Реферат

оцінювання організації дистанційної освіти та засобів навчально-методичного забезпечення;
" розробка, використання та розповсюдження дистанційних курсів; організація та здійснення навчального процесу за дистанційною формою;
" організація дистанційного тестування відповідно до міжнародних вимог та стандартів;
" підготовка фахівців у галузі дистанційної освіти: тьюторів, викладачів, адміністраторів, розробників курсів тощо.
На сьогодні УЦДО розробив концепція розвитку дистанційної освіти України, визначив основні задачі та напрямки її реалізації; запропонована організаційна структура системи. Відповідно до Концепції створення базових підвалин системи дистанційної освіти планується здійснити в два етапи.
Перший етап (протягом 2001 р.):
" створення організаційної структури СДО;
" розробка правових основ і стандартів ДО;
" створення матеріально-технічної бази реґіональних і локальних центрів ДО;
" створення первинного фонду дистанційних курсів і забезпечення їх експериментального впровадження;
" розробка засад фінансування СДО;
" реалізація пілотних проектів впровадження ДО.
Другий етап (2002-2003 р.):
" повномасштабне розгортання і впровадження дистанційної освіти як форми навчання, рівноцінної з очною, заочною та екстернатом;
" впровадження системи багатоканального фінансування юридичних і фізичних осіб СДО;
" розробка і впровадження системи пільг щодо використання комп'ютерних мереж і телекомунікаційної інфраструктури для складових СДО (юридичних і фізичних осіб);
" впровадження системи ліцензування, атестації та акредитації закладів ДО;
" інтеграція СДО України у світову систему.
За станом на кінець 2000 р. в Україні кількість користувачів Internet становила близько 300тис. осіб - постійних і близько 150 тис. - епізодичних.
Темп зростання кількості користувачів Internet у 2000 р. у середньому становив близько 40% (середньосвітовий темп зростання ~ 55%).
Послуги Internet в Україні надають 270 фірм, з яких близько половини знаходяться в м. Києві. За кількістю комп'ютерів, які мають вихід в Інтернет, Україна відстає від економічно розвинутих країни десь у 100 раз.
В Україні розподіл інтересів користувачів Internet характеризується такими даними: бізнес-інформаційні - 47%; інформаційно-довідкові ресурси - 16,6%; розважальна інформація - 14,8%; інформація про діяльність наукових і навчальних закладів - 4,4%; інформація про діяльність органів державної власності - близько 10%.
Насиченість шкіл України комп'ютерними класами не перевищує 30% (близько 7,8 тис. шкіл), з яких, як було зазначено вище, до 85% не відповідають сучасним вимогам. Кількість телекомунікаційних вузлів, підключених до мережі Internet, становить: в університетах - 57 (85%); в академіях - 26 (~ 60%); в інститутах - 21 (35%) [2].
Заключення
Значне відставання України від країн зарубіжжя з питань дистанційної освіти, зумовлене об'єктивними та суб'єктивними причинами, стримує розвиток вітчизняної освіти, уповільнює темпи її входження в світовий освітній простір як рівноправного партнера.
Відсутня науково обгрунтована та чітко сформульована стратегія дистанційної освіти в Україні. У країні не має відповідних програм загальнодержавного та регіонального рівнів. Невисокий рівень комп'ютеризації суспільства та системи освіти зокрема, низьке освоєння навчальними закладами сітьових інформаційних технологій, несформованість національного освітнього простору в Web-середовищі та ін. не дають змоги в даний час реалізувати значні потенційні можливості дистанційного навчання. Окремі ініціативи та позитивні результати їх реалізації в цілому проблему не розв'язують.
У той же час ситуація з дистанційною освітою в Україні зміняються, про що свідчать матеріали додатків до випуску. Для подальшого розвитку ринку освітніх послуг, вирішення низки соціальних проблем, реального впровадження дистанційної освіти у вітчизняну освіту необхідно:
" осмислення на державному рівні, органами управління освітою, керівництвом та професорсько-викладацьким складом навчальних закладів, широкими педагогічними спільнотами доцільності й об'єктивної необхідності та можливості впровадження дистанційного навчання у вітчизняну освіту;
" створення науково обґрунтованої системи освіти та умов, що забезпечать її стійке функціонування та подальший розвиток. Для запобігання кон'юнктурних підходів та помилок минулого (програмоване навчання тощо) необхідно з самого початку надати системі соціально-педагогічну спрямованість. Застосування в дистанційній освіті телекомунікаційних мереж та сучасних інформаційних технологій - умова необхідна але недостатня;
" використовуючи існуючі та новостворені телекомунікаційні мережі (УРАН, Корпоративна мережа державного управління, міністерств та відомств тощо), доцільно, насамперед, прискореними темпами формувати у Web-середовищі систематизований вітчизняний освітній простір як інформаційну основу розгортання повномасштабної системи дистанційної освіти;
" з урахуванням нових функцій викладача та особливостей навчання в системі дистанційної освіти забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для дистанційного навчання, насамперед в галузі застосування у навчанні телекомунікаційних мереж та інформаційних технологій.
Література
1. Закон України "Про Національну програму інформатизації" від 4.02.1998 р.
2. Гуржій А.М. Інформаційні технології в освіті / Проблеми освіти: наук. метод. зб. - К.: ІЗМН, 1998. - Вип. ІІ. - С. 5-11.
3. Дмитренко П.В., Пасічник Ю.А. Дистанційна освіта. - К.: НПУ, 1999. - 25 с.
4. Концепція діяльності Українського центру дистанційної освіти Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут". - К.: КПІ, 2000. - 5 с.
5. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. - К.: КПІ, 2000. - 12 с.
6. Колмогоров В.П., Малитиков Е.М., Карпенко М.П. Теоретические и практические аспекты развития дистанционного образования в Российской Федерации // Образование. - 2000. - № 1. - С. 42-54.
7. Татарчук Г.М. Институционализация дистанционного обучения: социологический аспект // Образование. - 2000. - № 1. - С. 63-72.
8. Триндаде А.Р. Информационные и коммуникационные технологии и развитие человеческих ресурсов // Дистанционное образование. - 2000. - № 2. - С. 5-9.
Loading...

 
 

Цікаве