WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

орієнтуватися в соціальних ситуаціях, приймаючи правильні рішення.
Професійні знання та уміння формуються при вивченні відповідних дисциплін. Так, наприклад, плани зарубіжних коледжів і університетів включають цілий блок дисциплін, метою яких є формування умінь спілкуватися, діяти спільно, вести переговори та дебати, брати інтерв'ю, готувати публічні виступи, виступати в різних аудиторіях і т.ін. УРосії є така дисципліна як "Основи мовної комунікації", котра допомагає формувати у студентів уміння вислуховувати іншу людину (дитину, дорослу людину), адекватно інтерпретувати текст її листа (заяви, прохання, скарги та ін.) і складати відповідні документи з метою соціальної підтримки, переконливо проводити бесіду з людиною або переговори з чиновником по захисту соціальних прав.
Про сформованість професійного компоненту (системи знань і системи умінь) свідчить професійна компетентність педагога, його педагогічна майстерність і технологічна різноманітність при вирішення соціальних конфліктів, завдань, ситуацій.
Особливо важливими є особистісний компонент педагогічної культури соціального педагога, який дозволяє йому ефективно здійснювати свою професійну діяльність. Цей компонент надає можливості:
" бути поінформованим про різні соціальні групи населення та їх особливості;
" передбачати наслідки своїх дій;
" уміти контактувати з різними категоріями людей ("важкими" підлітками, дітьми сиротами, інвалідами, людьми похилого віку та ін.);
" бути професійно тактовними (викликати симпатію у людей, їх довіру, дотримуватися професійної таємниці, виявляти делікатність у інтимних питаннях життя іншої людини та ін.);
" мати емоційну стійкість при усіх колізіях, невдачах, складностях у роботі, сумлінно виконувати свій обов'язок, проявляючи спокій, доброзичливість, увага до людини.
Особистісні якості можна поділити на чотири групи.
До першої групи відносять ті, котрі висуваються професійною діяльністю до:
" психічних процесів (сприйняття, пам'ять, уява, мислення: гнучкість, варіативність, самостійність, критичність, продуктивність);
" психічних станів (втома, апатія, стрес, тривожність, депресія );
" уваги як стану здоров'я;
" емоційних характеристик (стриманість; індиферентність);
" вольових характеристик (наполегливість, послідовність, імпульсивність).
Другу групу особистісних якостей представляють індивідуально-психологічні якості:
" стриманість;
" вимогливість;
" врівноваженість;
" спостережливість;
" толерантність.
Третя група - екстравертивні якості:
" повага до людини;
" комунікативність (уміння швидко встановлювати контакти з людьми);
" доброзичливість;
" справедливість;
" альтруїзм;
" емпатійність (співчуття).
Четверта група особистісних якостей включає:
" готовність до самовдосконалення;
" самоконтроль;
" самокритичність;
" самооцінку своїх вчинків;
" стресостійкі якості (фізичну тренованість, самонавіювання, уміння переключатися та керувати своїми емоціями).
Крім того, особистісний компонент має ціннісну складову, адже педагог є носієм певних конкретних цінностей. Особистісні цінності - істотний чинник соціальної регуляції взаємостосунків людей, поведінки індивіда, побудови відносин. У зв'язку з тим, що педагог може безпосередньо впливати на духовну сферу своїх вихованців, інших людей, його ціннісні орієнтації особливо важливі. Адже останні є одним з стрижневих утворень, які визначають цілісність, активну соціальну позицію особистості. Вони формуються при засвоєнні соціального досвіду та мають прояв у цілях, ідеалах, переконаннях, інтересах особистості. Чим багатша система цінностей педагога, тим більше підстав для ціннісного обміну в міжособистісних стосунках. Отже, система особистісних цінностей педагога включає.цінності:
" загальнолюдські (Істина, Краса, Справедливість), посеред яких найважливішими є Людина, Щастя Людини, Свобода Людини;
" соціальні (родина, нація, держава);
" цінності духовного життя та культури (наукові знання, моральні й естетичні цілі, уявлення, погляди);
" матеріальні.
Необхідно зазначити також, що виховання на основі засвоєння певних цінностей - головний напрям у формуванні особистості, її духовного світу та духовної культури. Тому й необхідно приділяти особливу увагу розвиткові цінностей майбутнього вчителя.
Таким чином, можна говорити про те, що особистісний компонент є стрижневим у формуванні педагогічної культури вчителя, оскільки він зумовлює його вихованість, високу культуру поведінки, педагогічний такт, сприяє самоствердженню особистості, усвідомленню власного "Я".
Необхідно також виділити соціальний компонент педагогічної культури вчителя. У першу чергу виділяємо в ньому соціальну перцепцію професії, сприйняття її суспільної значущості, престижу. Установки й стереотипи, які сформувалися, мають вплив на формування педагогічної культури вже на перших етапах її розвитку. Проте, враховуючи стійкість установок і стереотипів, їх вплив на педагогічну культуру, має пролонгований характер. І соціальні установки, і соціальні стереотипи мають об'єктивний вплив на формування культури вчителя.
Говорячи про формування педагогічної культури, треба проаналізувати її місце в низці таких понять як "статус" і "престиж". Система статусів, яких набуває особистість у соціумі, впорядковує і регулює її взаємодію з іншими людьми. Престиж доповнює вплив особистості соціально-психологічної підтримкою, але в той же час, оскільки пов'язаний з психологічними явищами, може знижувати реальний стан педагогічної культури соціального педагога. Існуюча тенденція відношення суспільства до діяльності вчителя, розуміння її цінності, суспільного статусу потенційно впливає на процес формування його відносин у вигляді довіри до вчителя, котра змінюється зі зміною соціальної перцепції.
Крім того, соціальний компонент включає:
" особисту та соціальну відповідальність;
" загострене почуття добра та справедливості;
" соціальна підтримка та захист;
" соціальна допомога;
" милосердя;
" почуття власної гідності та поваги до іншої людини;
" толерантність;
" ввічливість;
" порядність;
" готовність зрозуміти інших і прийти їм на допомогу;
" емоційну стійкість;
" візуальність (зовнішня привабливість людини);
" красномовність (уміння переконувати словом);
" особисту адекватність за самооцінкою, рівним домагань і соціальної адаптованості.
Вказані компоненти педагогічної культури визначають гуманістичну педагогічну позицію соціального педагога, а саме:
" співпереживання за іншу людину, її долю, взаємовідносини з іншими людьми та суспільством;
" захист прав людини, від посягання на іі гідність;
" піклування про своїх клієнтів;
" підтримку та допомогу в стресових, конфліктних
Loading...

 
 

Цікаве