WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

місцем проживання:
а) організація громадськості на формування здорового образу життя та усвідомленого виховання в мікрорайоні через застосування ідей народної, козацької педагогіки, педагогічних інновацій стосовно соціального виховання вумовах різних етнічних культур, через організацію змістовного спілкування, через організацію сімейно-сусідської взаємодопомоги;
б) організація громадськості на суспільно-корисну діяльність за місцем проживання.
в) створення у мікросередовищі системи культурно-дозвіллєвих колективів, закладів (можливо на громадських засадах) та координація їх діяльності відповідно до потреб мікрорайону;
г) організація роботи з соціального виховання в канікулярний та літній час.
Соціально-педагогічна робота з людьми, що мають психофізичні вади
Вона спрямована на надання, перш за все, психологічної та моральної допомоги інваліду; підтримки його планів, бажання виконувати певну роботу, відчуваючи себе членом мікро- та макросоціуму.
Особливість роботи соціального педагога з інвалідами полягає у створенні таких соціально-педагогічних умов, які сприятимуть внутрішньому управлінню інваліда, досягненню ним своїх цілей, реалізації різних типів поведінки, гнучкої адаптації. Треба створити атмосферу безпеки, ситуації, в якій відсутнє зовнішнє оцінювання. Але соціальний педагог не може вирішувати за інваліда його проблеми, він повинен допомогти особистості визначити особисту позицію, сформувати незалежність від зовнішнього впливу; навчити спиратися на себе, тобто допомогти самоактуалізуватись у подоланні перешкод. Інвалід, що при-мирюється зі своїм становищем і усвідомлює свою самоактуалізацію, досягає душевного і психічного здоров'я, стає соціальне повноцінною особистістю
Структура мережі соціальних служб в Україні
Соціальні служби - спеціально уповноважені державні, громадські, інші соціальні установи, організації та спеціалізовані підрозділи, які здійснюють будь-які види соціальної діяльності, спрямовані на допомогу людям.
Система соціальних служб в Україні знаходиться у стані Інтенсивного розвила; має багаторівневу, багатопрофільну інфраструктуру та міжвідомчий, регіонально-орієнтований характер.
Принципи структурування:
" територіальний - основний принцип структурування (мікрорайон - район - місцевий - регіональний - національний);
" фінансово-ресурсного забезпечення: бюджетні (державний, республіканський, місцевий сектори), громадських організацій (благодійні організації, добровільні товариства, асоціації), приватні (соціальні відділи в приватних навчально-виховних закладах, притулки різних видів);
" віковий: неповнолітні, молодь, дорослі, люди похилого віку;
" об'єктовий: особистість, сім'я, група, сімейно-сусідська община;
" повнота обслуговування: комплексні (територіальний центр допомоги сім'ї і дітям), спеціальні (телефон довіри);
" функціональний: діагностичні, реабілітаційні, консультативні, корекційні та інші центри;
" профільний: медию-психолого-педагогічні, соціально-педагогіч-ні, медико-соціальні, соціально-правові, соціально-побутові, профорієнтаційні (біржі труда, служби зайнятості) [6, с.35-36].
ПРОФЕСІЯ - СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ
Сучасні автори по-різному трактують поняття "соціальний педагог", Так, одні стверджують, що соціальний педагог забезпечує інтеграцію цілеспрямованих і середовищних впливів на особистість, щороз-вивається, а також стимулює розвиток суб'єктної позиції людини в цьому процесі, що регулює взаємини в системі "особистість-сім'я-суспільство" [9,с.22].
Л.І.Міщик вважає, що соціальний педагог є професійним працівником соціуму, фахівцем з виховної роботи з дітьми, їх батьками, дорослим населенням у сімейно-побутовому мікросередовищі та його оточенні; з підлітками, молодіжними групами та об'єднаннями, з організації культурно-дозвіллєвої, фізкультурно-оздоровчої, трудової, ігрової та інших видів діяльності, групового спілкування, технічного, художнього та інших видів творчості дітей і дорослого населення в соціумі [5,с.59-60].
У понятійно-термінологічному словнику записано, що соціальний педагог - спеціаліст, зайнятий у сфері соціальної роботи або освітньо-виховної діяльності, здійснює посередницьку роль між освітніми закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднує зусилля з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків, молоді як особистостей, їх благополуччя в соціумі [10, с.92].
А.О.Малько зазначає, що соціальний педагог - фахівець з соціального виховання, який здшснює посередницьку роль між людиною та соціальним середовищем з метою їх духовного розвитку та гармонізації їх відносин на особовому, міжособовому та надособовому рівнях [6, с.38].
Протягом багатьох століть в умовах тоталітаризму, який декларував безпрецеденту в історії людства соціальну захищеність, вважалося безглуздим створювати систему соціального захисту населення. Відсутність же такої системи, забезпеченої науковою концепцією, державними програмами і висококваліфікованими спеціалістами в сфері соціальної роботи, призвела до парадоксальної ситуації. У колишньому СРСР, який породив педагогіку середовища ще з 20-х років 20 століття, мав багатющі народні, національні традиції, завжди відрізнявся самобутністю, оригінальністю, гуманізмом і милосердям, невичерпними джерелами практичного досвіду соціальної допомоги, соціальний педагог як професія офіційно зареєстрована лише в квітні 1991 року. До тих пір функції соціального педагога виконували представники яких завгодно професій - фахівці закладів освіти, соціального забезпечення, спорту, культури, працівники міліції, житлово-комунальних організацій тощо.
Вихід соціальної роботи на професійний рівень - явище значне, хоча це скоріше можна назвати юридичним оформленням досвіду, нагромадженої роботи, яка увібрала в себе усе найкраще, була сформована і продовжує розвиватися як результат багаторічного науково-практичного пошуку, в процесі якого вивчався та аналізувався вітчизняний і зарубіжний досвід, виявлялося загальне і специфічне, створювалися найсприятливіші умови для відпрацювання стандартів цієї професії. Значущість вивчення світової теорії і практики соціальної роботи важко переоцінити. Рівень її розвитку дозволив "вкласти" у модель соціального педагога багато з того, що на етапі народження цієї професії (понад 100 років тому) було просто неможливо передбачити. Так уже склалося, що особливістю процесу становлення цієї професії було те, що попереду завжди йшли педагоги, і для соціальної роботи з моменту її зародження і до нашого часу завжди була характерна домінуюча роль соціальної педагогіки, що, між іншим, дозволила певною мірою "скоротити" наше відставання в цих питаннях від досвіду інших країн.
Те, що соціальні педагоги проклали дорогу професії соціального працівника, є закономірним не лише тому, що
Loading...

 
 

Цікаве