WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

соціальної допомоги сім'ї і дітям створюється органами місцевих виконкомів. Його метою є надання своєчасної та кваліфікованої допомоги різним категоріям населення, які живуть на данійтериторії.
Види допомоги, які надає центр: психологічна, соціально-педагогічна, медико-соціальна, юридична, соціально-побутова тощо.
Основними завданнями є:
" сприяння підтримці та зміцненню сім'ї, підвищенню її виховного потенціалу, загальної культури, формуванню у населення здорового образу життя, раціональному плануванню сім'ї, розвитку сімейного підприємництва;
" вивчення, аналіз і практичне вирішення проблем соціального неблагополуччя сімей та дітей, здійснення їх соціального патронажу;
" реабілітація сімей громадян, які входять до "групи ризику", а також людей, що опинились у скрутних умовах;
" прогнозування потреби в соціальній допомозі у різних груп населення і підготовка пропозицій до планів розвитку соціальної сфери.
При виконанні завдань центр враховує: місцеві соціально-еко-номічні умови, національні традиції і релігійні особливості; активно співпрацює з державними, громадськими організаціями, рухами, благодійними фондами.
Об'єкти: сім'я з неблагополучними соціальними умовами (соціально-демографічними, матеріально-житловими, медико-соціальни-ми, психолого-педагогічними, соціально-правовими), діти і підлітки, дорослі громадяни, люди похилого віку.
Структура, основні напрями та зміст діяльності. Відділ інформації (інформаційна, методична, рекламно-пропагандистська і аналітико-прогностична діяльність; усередині відділу телефон "гарячої лінії" та "банк даних"). Відділ соціальної роботи (соціально-терапевтична, медико-соціальна, соціально-педагогічна, соціально-побутова діяльність; усередині відділу організовується центр інтенсивного лікування від алкоголізму, наркоманії, паління, кабінет тренажерів для людей, вага яких перевищує норму; денне відділення для матері та дитини; соціальний притулок, громадська їдальня). Відділ соціальної реабілітації: проведення реабілітаційної та профілактичної роботи. Відділ консультативних послуг: медико-соціальне, психолого-педагогічне, юридичне обслуговування; служба екстреної психологічної допомоги (консультація, пошта та телефон довіри), кабінет психологічного розвантаження, служба знайомств, відділ сімейного підприємства: надання допомоги в організації сімейного бізнесу.
Соціально-педагогічна робота з сім'єю
Сім'я є тією школою, де людина навчається, як жити у суспільстві; отримує досвід стосунків серед близьких людей, для яких вона є найвищою цінністю. І тільки після цього особа готова до налагодження об'єктивних стосунків з іншими людьми. Ця соціальна функція робить сім'ю стійкою. Саме вона вводить людину в світ соціальних функцій. Але, на жаль, не кожна сім'я готова та й у змозі виконати цю функцію. Часто їй необхідна психологічна, моральна, правова, економічна, медична та інша допомога.
Найбільш поширеними проблемами, з якими стикається соціальний педагог у роботі з сім'єю, є нестабільність шлюбу, нестійкість сім'ї, неповні сім'ї, сім'ї неповнолітніх; руйнація традицій сімейного виховання, розрив вікових, духовних та інших рівнів сім'ї; дефіцит чоловічого впливу на виховання дітей, високий рівень завантаженості жінки; педагогічна та психологічна неосвіченість дорослих; дестабілізуючий вплив пияцтва та алкоголізму, цинізму та бездуховності на стійкість сімейних стосунків, на формування сімейного мікроклімату; значне скорочення міжсімейних, міжособистих, внутрісімейних контактів, зниження здатності до комунікації; невміння організувати сімейне дозвілля.
У зв'язку з цим основними напрямами соціально-педагогічної роботи з сім'єю є:
а) соціально-педагогічний захист сім'ї та її членів;
б) зміцнення, гармонізація та розвиток духовних (моральних, психологічних, естетичних тощо) процесів життя сім'ї, внутрісімейних стосунків, зв'язків з соціальним оточенням;
в) активізація педагогічної функції сім'ї, надання допомоги у вихованні дітей, онуків тощо, нейтралізація негативного впливу сімейного середовища на людину, в першу чергу, на дитину;
г) робота з сім'ями "соціального ризику";
д) організація сімейної громадськості задля впливу на формування державної політики стосовно сім'ї, для діяльності з підвищення ролі, престижу і відповідальності родини у соціальному вихованні.
Серед форм роботи соціального педагога з сім'єю є сімейні (родинні) клуби, батьківські школи, центри соціалізації, прогулочні групи, дошкільні виховні центри мікрорайону та інші. Комплексну допомогу надає територіальний центр допомоги сім'ї та дітям.
Соціально-педагогічна робота в школі
Школа є тим центром, який може надати кваліфікаційну та своєчасну допомогу дитині. Це у змозі зробити соціальний педагог, заступник директора з виховної роботи, психолог, класні керівники, керівники гуртків, клубів, секцій, бібліотекар, медичний працівник представники учнівського органу самоуправління, представники батьківського комітету.
Основні напрями соціально-педагогічної роботи в школі:
" захист та охорона прав дитини. Захист дитини від негуманного ставлення вчителів, співробітників школи, від негуманних міжособових відносин дітей у школі, захист дітей, що опинилися в кризовій ситуації. Консультації для вчителів щодо їх прав стосовно дитини, розповсюдження Декларації ООН про права дитини серед школярів, педагогів, батьків; допомога в адаптації у школі;
" організація виховного середовища в школі. Створення виховних взаємин у навчально-виховному закладі через самоуправління школярів ("справедливі товариства", шкільні кооперативи тощо), через одухотворення шкільного життя ідеями, що поєднали б учнів та вчителів (концепція "культурного плюралізму"); контроль за відповідністю засобів навчання його меті; створення системи позакласних клубів за інтересами, підтримка дитячих ініціатив, як умова позитивної самореалізації особистості; розширення та поглиблення соціального досвіду через участь дітей у походах по історичним та культурним місцям регіону, через організацію допомоги людям похилого віку, біженцям, хворим; допомога дітям в організації їх змістовного дозвілля та їх участі в організації дозвілля малечі; залучення батьків, громадських організацій, культурно-просвітницьких закладів до виховного процесу школи;
" профілактика девіантної поведінки.
Соціально-педагогічна робота за місцем проживання
Соціально-педагогічна робота за місцем проживання спрямована на організацію взаємодії у соціальному вихованні всіх факторів соціалізації визначеного соціального середовища, на розкриття позитивного та нейтралізацію негативного впливів факторів мікрорайону; на активізацію виховного потенціалу сімейно-сусідських спільнот, їх моральної відповідальності за умови життя та розвитку дитини, родини в даному мікросоціумі.
Основні напрями соціально-педагогічної роботи за
Loading...

 
 

Цікаве