WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності - Реферат

дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ямнадавалась державна або інша допомога на утримання дітей.
Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях, їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і власне мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства. Як найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу.
Принцип 9. Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості й експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі в будь-якій формі. Дитину не слід брати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти або перешкоджати її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові.
Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватись в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.
Аналізуючи вказану Декларацію, можна зробити висновок про те, що, по-перше, будь-яка дитина визнається часткою людства і тому виключається дискримінація її з будь-яких мотивів. Діти, відповідно до свого віку (від 0 до 18 років), мають можливість і право висловлювати свою думку щодо реалізації на практиці їх прав.
По-друге, визначається пріоритет інтересів дитини перед потребами сім'ї, суспільства, релігії. Згідно до цього принципу, дитині для розвитку інтелектуальних, духовних здібностей необхідно надавати в першу чергу безпечне, здорове навколишнє середовище, відповідні норми харчування, одягу, житла, забезпечити охорону здоров'я та умови для позитивного розвитку.
Загалом положення Декларації мають забезпечити права дітей на:
1) виживання;
2) розвиток;
3) захист від жорстокості;
4) активну участь у громадському житті.
Особливого захисту потребують сироти, інваліди, правопорушники, біженці та ін. Декларація забезпечує більшу увагу до дитини, ніж це було раніше. Проте вона проголошує права людини щодо дитини, а не право дитини робити все, що їй заманеться.
Реалізація Декларації в Україні передбачає:
" розробку національної політики, котра враховує інтереси дітей, молоді, вдосконалення вітчизняного законодавства, підготовку довгострокових програм. Політика держави стосовно дітей та молоді визначена в національній програмі "Діти України" (1996) та в "Декларації про загальні засади молодіжної політики в Україні". Прийнята низка законів та законодавчих актів: "Про освіту" (1991, ред. 1996), "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (1992), "Закон України про сприяння соціальному розвитку молоді в Україні" (1993), "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх" (1995), "Про поліпшення виховання, навчання, соціальне та матеріальне забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків" (1995) тощо;
" створення системи соціальних служб, що забезпечують захист та охорону прав дитини. Відповідно до Постанови Кабміну України "Про соціальні служби для молоді" (1993) в нашій країні діє система відповідних служб на місцевому, обласному, державному (Державний центр соціальних служб для молоді) рівнях. Керівним органом є Міністерство у справах сім'ї та молоді. Аналогічна система існує і у справах неповнолітніх;
" підготовка відповідних фахівців. Здійснюється освіта соціальних педагогів, соціальних працівників на базі університетів та інститутів (педагогічних, юридичних, медичних, внутрішніх справ, культури).
Основні напрями і форми захисту прав дитини в Україні [б, с.44-45]
Охоронний напрям - захист дітей, які відчули на собі жорстокість, насильство; неповнолітніх з відхиленнями в поведінці і тих, що повернулися з місць позбавлення волі; роз'яснення пільг молодим сім'ям, жінкам, неповнолітнім, молоді, соціально-правова, психолого-педагогічна підтримка дітей з неповних родин, формування правового ставлення до батьківських функцій у розведених осіб і батьків, які не були в шлюбі; надання соціально-правової допомоги сиротам, інвалідам, сім'ям інвалідів, що мають неповнолітніх дітей, малозабезпеченим сім'ям групи ризику, дітям, які потрапили в екстремальну ситуацію.
Захист прав дітей здійснюється через забезпечення інформацією та консультування дітей, дорослих у соціально-педагогічних інформащйно-консультативних пунктах щодо взаємних прав і обов'язків дітей і дорослих. Через телефон "Довіри" (ТД), які можуть бути підрозділами соціальних служб, або самостійними спеціалізованими службами. Завданням цих телефонів є негайна кваліфікована допомога дітям, молоді, що перебувають у кризовому стані, консультування вчителів, батьків з проблем соціалізації, допомога у встановленні зв'язків абонентів з іншими соціальними службами, фахівцями. Інший вид захисту надає притулок-сховище для неповнолітніх. Він забезпечує тимчасові умови життєдіяльності дітям, що об'єктивно чи суб'єктивно є знедоленими, не мають умов для життя та розвитку особистості в сім'ї, у виховних закладах. Комплексні форми захисту надає Територіальний центр соціальної допомоги сім'ї та дітям.
Профілактично-виховний напрям.
Ґрунтується та виявленні несприятливих психо-біологічних, психолого-педагогічних факторів, які зумовлюють відхилення в психологічному та соціальному розвитку дітей, молоді. Здійснюються організаційно-педагогічні заходи зі створення виховуючого середовища за місцем проживання дітей, з залучення різних соціальних інститутів у процес виховання, розв'язуються проблеми зайнятості та працевлаштування неповнолітніх, надається допомога в організації дозвілля дітей, залученню їх до різного роду установ культури, спорту.
Загальноосвітній напрям.
Створюються умови для інтелектуального розвитку особистості, професійної підготовки підлітків, перепідготовки молоді, поглиблюються наукові знання про суспільство, особу, сім'ю, сфери життєдіяльності завдяки розгортанню мережі дитячих, підліткових молодіжних об'єднань, шкіл, курсів, клубів за інтересами, секцій; через розвиток служб соціально-педагогічної допомоги здійснюється підтримка дитячих і молодіжних ініціатив.
Територіальний центр соціальної допомоги сім 'ям та дітям
Територіальний центр
Loading...

 
 

Цікаве