WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічні основи соціальної педагогіки - Реферат

Методологічні основи соціальної педагогіки - Реферат

спрямована на вироблення у собі позитивних рис волі і характеру, бажання розумового, морального, естетичного і фізичного самовдосконалення. Основою самовиховання є внутрішня культура, яка починає формуватися в сім'ї, потім у школі, де учнів знайомлять із різними методами і формами самовиховання: самоаналіз, самокритика, са-мообов'язок, самопримус, самонавіювання тощо. У старшому шкільному віці культурно-виховна функція суспільства спрямована на формування світогляду, збагачення знаннями; іде інтенсивний процес самоосвіти, пов'язаний із самовихованням, зростає рівень внутрішньої культури.
Соціальне виховання як цілеспрямований процес духовного розвитку людини і суспільства
Поняття соціалізації було розглянуто як процес залучення людини до системи суспільних відносин, формування соціального досвіду, становлення й розвитку як особистості. Розширення і поглиблення соціалізації має місце у трьох основних сферах: діяльності, спілкування і самосвідомості.
У сфері діяльності здійснюється процес усвідомлення її необхідності, можливості, опанування різними видами, орієнтування в них, оцінювання результатів і корекція.
У сфері спілкування має місце розширення кола спілкування, збагачення його змісту, поглиблення пізнання себе та інших людей, розвиток навичок спілкування.
У сфері самосвідомості здійснюється формування власного образу, осмислення своєї соціальної приналежності, соціальної ролі, формування самооцінки і т.ін.
Соціалізація - це складний процес, який має велику кількість параметрів і характеристик, описується сукупністю критеріїв та обмежень. Цей процес здійснюється за етапами, і на кожному етапі діють особливі інституції: сім'я, школа, неформальні об'єднання, трудові колективи, творчі об'єднання і т.ін. Кожний із них здійснює на індивіда певні впливи. Уся сума впливів на психіку людини, спрямована на підготовку її до участі у виробничому, громадському і культурному житті суспільства, називається вихованням. У вузькому розумінні виховання є планомірним впливом на вихованця сім'ї, дошкільних закладів, школи, позашкільних закладів, інших закладів освіти. Мета виховання - розвиток виявленого обдарування, особистіших якостей. Виховання - це процес, що здійснюється у педагогічній системі; він вивчається педагогікою разом із процесами навчання і розвитку.
Виховання у широкому смислі іменується соціальним вихованням. Змістовну сторону цього поняття було розкрито в роботах К.Д.Ушинського, який вважав, що для виховання важливо знати людину у сім'ї, серед народу, серед людства, у будь-якому віці [19, с.38]. У перші роки радянської влади проблема соціального виховання була однією з головних у педагогіці. Це обумовлено такими факторами:
" важким соціальним становищем дітей після революції - сирітством, безпритульністю, правопорушеннями;
" бажанням радянської влади дати освіту соціально незахищеним верствам населення;
" розвитком педології, основним завданням якої було одержання систематизованих знань про дитину, необхідних для її успішного навчання і виховання.
У Педагогічній енциклопедії, яку було видано в кінці 20-х років, є розділ "Система соціального виховання у Росії", в якому підкреслюється, що найбільш важливою ланкою системи народної освіти є соціальне виховання [25,с.26]. Таке положення існувало до 1936р., коли було прийнято постанову "О педагогических извращениях в системе наркомпросов", згідно з якою педологія була названа реакційною, буржуазною лженаукою, і педологічну практику було ліквідовано. Термін "соціальне виховання" було названо "аморфним" (Н.К.Крупська) і згодом було замінено терміном "комуністичне виховання" з такими складовими: моральне, трудове, естетичне, фізичне.
Сучасний період можна схарактеризувати як відродження соціального виховання. Цьому сприяли дослідження багатьох учених: М.А.Галагузової, О.О.Бодальова, Н.П.Бурої, І.Д.Звєрєвої, А.Й.Капської, Л.Г.Коваль, А.О.Малько, 3.0.Малькової, Л.І.Міщик, І.М.Пінчук, В.Д.Семенова, І.МТрубавінової, Л.А.Штефан та інших.
З точки зору М.А.Галагузової, соціальне виховання обмежується лише допомогою в освіті і вихованні дітей, які потребують її в період включення в соціальне життя [8, с.182].
Л.І.Міщик розглядає соціальне виховання як "метод соціальної роботи, націлений на зміну та формування особистості учня" [11.с.31].
На відміну від М.А.Галагузової та Л.І.Міщик, у дослідженні Н.П.Бурої "соціальне виховання - це педагогічно орієнтована і доцільна система сприяння особистості в оптимальній реалізації здібностей та можливостей на всіх вікових етапах розвитку людини, в різних сферах мікросередовища особистості з використанням потенціалу всіх суб'єктів виховного процесу" [12, с. 18]. У цьому визначенні соціальне виховання розглянуто як сприяння особистості (своєрідний вплив, що межує з допомогою), але тільки у сфері мікросередо-вища. Тобто Н.П.Бурая ототожнює виховання у вузькому смислі із соціальним вихованням.
Л.Г.Коваль, І.Д.Звєрєва, С.Р.Хлєбік розглядають соціальне виховання як систему соціально-педагогічних, культурних, сімейно-побутових та інших заходів, спрямованих на оволодіння та засвоєння дітьми і молоддю загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування у них сталих ціннісних орієнтацій та адекватної соціальне спрямованої поведінки [4, с.25]. Автори розглядають виховання як систему заходів, а не як сукупність впливів, як це прийнято в сучасній педагогіці.
А.О.Малько теж розглядає соціальну педагогіку як систему заходів, спрямованих на становлення та реалізацію духовного потенціал}' людини, групи, суспільства; на гуманізацію відносин у соціумі [13, с.5]. Автор побачила зміну суті соціального виховання в його гуманізації. О.О.Бодальов, 3.0.Малькова стверджують, що у соціальному вихованні головне - це створення умов для цілеспрямованого систематичного розвитку людини як суб'єкта діяльності, як особистості та індивідуальності [20, с.12].
Тенденціярозгляду виховання в широкому смислі як соціального виховання відбито в першому томі Російської педагогічної енциклопедії. Соціальне виховання визначено як цілеспрямоване створення умов (матеріальних, духовних, організаційних) для розвитку людини [21, с.165].
У сучасній педагогічній літературі не визначено співвідношення понять: виховання, соціальне виховання, соціалізація. На наш погляд, соціалізація - це складний процес, що здійснюється в соціально-педагогічній системі. Слід визначити компоненти системи, що сприяють процесу соціалізації: мету, принципи, зміст, методи і форми.
Виховання слід розглядати в широкому і вузькому смислах; виховання у вузькому смислі відбувається в педагогічній системі (школи, вищого закладу освіти тощо), а виховання в широкому смислі -соціальне виховання - має місце в соціально-педагогічній системі. По відношенню до процесу соціалізації, виховання виступає як сукупність зовнішніх впливів або внутрішніх, якщо мова йде про самовиховання. Безумовно, розглянуті питання потребують подальших досліджень.
Структура соціальної педагогіки як наукової дисципліни та її зв 'язки з іншими науками
Основним завданням дисципліни "Соціальна педагогіка" є участь у формуванні культури майбутнього вчителя. Сучасна концепція педагогічної освіти вимагає
Loading...

 
 

Цікаве