WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат

Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат

увагу звертали на моральне та фізичне виховання хлопців.
У 1874 р. створюється Товариство опікування безпритульними неповнолітніми сиротами, яке піклувалось, в основному, про підкидьків.
У 1899 р. з'являється Ольгінський притулок для бідних дітей, який був відкритий в домі, що заповів притулку харківський міщанин Некрасов.
У 1910 р. Товариством боротьби з жебрацтвом дітей відкритий притулок, де головна увага приділяється перевихованню "дітей вулиці".
У цьому ж році ремісник І.І.Зобін відкриває притулок-сховище для дітей найбідніших ремісників. Таким чином, наприкінці 19 ст. існувала система притулків під наглядом Губернського піклування дитячими притулками; захист дітей з делінквентною поведінкою.
Вперше в 1864 р. громадськістю було проголошено про необхідність введення особливих правових норм для неповнолітніх в Судові устави.
І в 1897 р. був прийнятий Закон про неповнолітніх правопорушників. На цих засадах були створені умови для відкриття Дитячих судів (1910р. - у Петербурзі, 1912 р. - у Москві, далі - у Харкові, Києві, Одесі), які існували до 1917р.
З 1914 р. виходив щомісячник "Особливі суди для неповнолітніх і боротьба з дитячою бездоглядністю"; корекція девіантної поведінки.
Вперше у 1864 р. Дамським тюремним комітетом відкрито ремісничо-виховний притулок з метою примусового перевиховання хлопців від 10 до 15 років, які були під слідством чи засуджені. Притулок був розрахований на 150 хлопців, які утримувалися тут не менше року, але до виповнення йому 18 років.
З 1869 до 1875р. притулком керував П.Рукавішников.
В 1874 р. в селі Болшево створено виправний притулок для дівчат (від 6 до 14 років) - "Товариство заохочення працьовитості". Виховувалися дівчата в притулку до 16 років.
У Харкові Товариство виправних притулків для неповнолітніх злочинців було засновано в 60-ті роки 19 ст., але перший такий притулок було відкрито у 1881 р. У ньому перевиховувалось більше 50 хлопців, які приймалися сюди віком до 16 років, не менш, ніж на два роки. Вихованці одержували загальну освіту, виховувалися відповідно до релігійної моралі, поваги до чужої власності, покори старшим, призвичаювалися до праці; організація дозвіллєвої діяльності дітей та підлітків найбідніших верств населення.
Першими організаторами такої діяльності були О.Зеленко (1871-1953) та С.Шацький (1878-1934), які, з метою створення умов для покращення дитинства бідноти, організували дитячі клуби та літню колонію Товариства "Сетлемент"(1905). Практична діяльність наштовхнула організаторів до висновків, що ефективність ви ховної роботи з дітьми залежить від тісного контакту з батьками. С.Т.Шацький: " Не можно зрозуміти, де закінчується дитина і починається середовище"(81). Саме тому при "Сетлементі" створюються консультативний пункт для батьків, батьківський університет, курси з окремих предметів, пункт надання медичної допомоги. На початку 1908 р. "Сетлемент" був закритий царатом за "проведення соціалізму серед дітей". В 1909 році С.Т.Шацький зумів відновити діяльність товариства, але під новою назвою Станція "Дитяча праця та відпочинок". У структуру Станції, крім клубів, входили ще й дитячий садок та експериментальна початкова школа.
Педагогічним експериментом у сфері трудового та естетичного виховання, організації дитячого колективу була і діяльність літньої колонії "Бадьоре життя"(1911-1931). Колонія по справжньому була дитячою, оскільки дорослі мали такі ж права, як діти і не могли без останніх регулювати загальне життя колективу. Через три роки були зроблені висновки, що "між основними сторонами життя дитини - фізичною працею, грою, мистецтвом, інтелектуальним та соціальним розвитком - існує зв'язок і взаємодія; зміни, які відбуваються в одному з напрямів, викликають зміни в іншо-му"(81). На думку С.Т.Шацького, для вдосконалення виховання необхідно проводити більш широку культурно-просвітницьку роботу в районі, впливати і на дорослих - це дасть можливість оживити громадське життя загалом.
3.2 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕДОЛОГІЇ
Педологія (від грецької раіs - дитя і logos - слово, наука) - течія в педагогіці та психології, яка виникла на межі ХІХ-ХХ ст.; міждисциплінарна наука, що намагалася синтезувати знання про дитину з метою ефективного її виховання. П.П.Блонський (1884-1941) визначав педологію, як науку про віковий розвиток дитини в умовах визначеного соціально-історичного середовища (52; 257).
Перші педологічні дослідження в Росії проводили А.П.Нєча-єв, Г.І.Россолімо, А.Ф.Лазурський, В.П.Кащенко. Більшість з них мали медичну освіту, тому головну увагу вони приділяли фізичному та психічному розвитку дитини. Перші педологи займалися в основному "винятковими дітьми" (обдаровані та дефективні), тому виникла навіть окрема галузь - "Педологія виняткового дитинства". Підвалинами виховної діяльності педологів був гуманістичний принцип: любов до дітей, віра в їх духовні та фізичні сили, охорона дитинства від жорстокості. Ключем до виховання вони вважали інтерес дитини. На їх погляд, не дитина має прилаштовуватись до системи виховання, а індивідуальність дитини, особливості її характеру і поведінки визначають вибір засобів виховання.
Особливу увагу В.П.Кащенко (1870-1943) приділяв дослідженню соціальних факторів, що впливають на розвиток дитини. Він розробив методику вивчення дії соціуму на дитину - соціальні профілі, і створив лікувально-педагогічний заклад для дефективних, нервових та "трудних" дітей. Ця школа-санаторій виховувала і морально дефективних. Корекція поведінки дитини здійснювалась на основі спеціального "Листа обстеження" та "Плану медико-педагогічної корекції".(31)
До ЗО р. склалися такі педологічні напрями: "ідеалісти", рефлексологи, біогенетики, соціогенетики. Про рівень розвитку педології у ці роки свідчать: створення інституту педології, видання журналу "Педологія", підготовка педологів з вищою освітою, проведення педологічного з'їзду (наприкінці 1927 р.), на якому було поставлене завдання негайної розробки ефективних засобів виховання. Постановою ЦК ВКП(б) 1928р. "Про проведення масовоїпрактичної роботи з всебічного дослідження дитинства" були визначені два головних напрями : медично-педологічний та педолого-педагогічний в школі.
Основними завданнями педолого-педагогічної роботи в школі були: навчання учнів; виховна та профілактична робота з "трудними" дітьми, профорієнтаційна робота; робота з батьками та педагогами щодо ознайомлення їх з основами педології.
Особлива увага зверталась на взаємозвязок діагностичної роботи та педагогічної практики. Але у 1936 р., після виходу Постанови ЦК ВКП(б) "Про педологічні спотворення в системі Нар-компросу", педологія була знищена.
3.3 РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ С.Т.ШАЦЬКИМ У 20-30 рр. XX ст.
С.Т.Шацький продовжує в ці роки експериментальну діяльність на станції "Дитяча праця та відпочинок". Виховна робота проводиться під ідеєю "переходу від педагогіки індивідуальної до педагогіки соціальної", основним завданням якої була "педа-гогізація середовища".
Педагогізація середовища - розробка теорії і методики взаємодії школи з іншими виховними закладами; вивчення та використання виховних можливостей соціального
Loading...

 
 

Цікаве