WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат

Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат

університету готує з 1930 р. цих спеціалістів за такими рівнями: бакалавр, магістр, доктор.
Підготовка бакалаврів (з 17 років) починається з перевірки базових знань за допомогою тестів, співбесіди. Навчаються протягом 4 років. Вивчають: поведінку людини в соціумі, соціальну політику, теорію і практику фаху, цінності і етику; проводять дослідницьку роботу; закріплюють знання на практиці.
Щоб одержати магістерский рівень потрібно мати ступінь бакалавра, крім того практику роботи в соціальній сфері не менше двох років (при вступі додається характеристика щодо високих особистих та професійних якостей). Протягом 2 років вивчають: соціальну політику, економіку, право, психологію, геронтологію, методи соціальної роботи. 16-20 годин на тиждень практика "в полі". Сферами практики є сім'я, медицина, школа, суд, герон-тологічні заклади тощо. Займаються проблемами виховання, психологічним здоров'ям, захистом прав людини та іншим. Завершується навчання захистом магістерської дисертації.
Претендент на докторський ступінь повинен мати магістерський, крім того практику дослідницької чи викладацької, адміністративної діяльності, планування та політичного аналізу соціуму. Протягом 2 років вивчають: соціологію професії, політику соціального благополуччя, методи клінічних досліджень у практиці соціальної роботи, роботу волонтерів. Завершується -захистом докторської дисертації.
ТЕМА 3. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ.
Питання.
3.1 Досвід соціального виховання в благодійнії діяльності до 1917р.
3.2.Становлення та розвиток вітчизняної педології.
3.3.Розвиток соціально-педагогічних ідей С.Т.Шацьким у 20-30 рр. XX ст.
З.4.Особливості розвитку соціально-педагогічних ідей та практики у 60-80-ті роки ХХст.
3.5.Наслідки діяльності ТНДК "Школа - мікрорайон".
З.6.Проблеми розвитку соціальної педагогіки в Україні.
З.7.Діяльність Міжнародної Федерації Соціальних Працівників та Української Асоціації соціальних педагогів і спеціалістів з соціальної роботи.
Література. 6, 12, 16, 28, 29, 31, 32, 34, 41, 46, 57, 75, 76, 81.
3.1 ДОСВІД СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В БЛАГОДІЙНІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО 1917 р.
" Благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги;
" специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство;
" благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає прибутків від цієї діяльності;
" благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб;
" благодійники - фізичні та юридичні особи, які здійснюють благодійництво в інтересах набувачів благодійної допомоги;
" набувачі благодійної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу;
" меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги;
" спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації виключно свого імені (назви), торгової марки (Закон України про благодійництво та благодійні організації //Офіційний вісник України. - 1997.-№42)
Витоками соціально-педагогічної роботи є діяльність, яка здійснювалась в основному церквами та благодійними організаціями. Держава виконувала лише незначну частину цієї роботи. Проте, за часів правління Івана Грозного опікування дітьми-сиротами було справою державних органів. Сирітськими будинками керував церковний Патріарший Указ. Створення перших благодійних закладів, товариств відбувалося на початку 18 століття. Петро І спробував поєднати державну та благодійну турботу. У 1712 році був створений шпиталь для убогих солдат, у 1715 році - виданий Указ про створення шпиталів для незаконнона-роджених дітей, фінансування яких відбувалося за рахунок пожертвувань заможних громадян. У 1764 році Катерина II створює Виховне товариство, яке продовжує традиції благодійної діяльності, що були закладені Петром І. За її указом , в рамках цього товариства, для дівчат з бідних благородних сімей, був відкритий Смольний інститут благородних дівиць.
Поступово традиція відкриття благодійних товариств перейшла до жінок генерал-губернаторів. У 1837 р. Т.В.Голіцина заснувала Благодійне товариство, яке почало розповсюджувати рукодільні школи для дівчат. У 1848р. Є.І.Тучкова організовує Дамський тюремний комітет.
Далі широкою благодійною діяльністю починають займатися люди з вищих верств населення, яким було не байдуже майбутнє суспільства. Серед напрямків їх діяльності були:
" просвіта незаможного населення - "Товариство розповсюдження корисних книг" (1861), яке займалося виданням книг для народу, відкриттям народних бібліотек, організацією публічних читань;
" організація багатоаспектної соціальної допомоги - "Товариство заохочення працелюбності" (1863),
" "Школа кухарок" (1870),
" "Попечительство Горлецьких" (1881), яке надавало допомогу бідним студентам московської консерваторії;
" організація медичної допомоги вдома та відкиття лікарні для невиліковних хворих з школою сестер милосердя при ній;
" організація вихованої роботи з сиротами - у 1763 році з ініціативи І.І.Бецького був створений Московський виховний дім для підкинутих та бездоглядних дітей, який будувався та утримувався на пожертви приватних осіб. Його завданням було рятування та виховання дітей, що не мають батьків.
І.Бецькой мав за мету через "закриті виховні училища" створити "нову породу людей": освічених і працелюбних чоловіків та жінок. "Громадські діти", які виховувалися у цьому домі мали привілеї: їх не можна було закріпачити, вони звільнялися від податей, а найкращі з них продовжували освіту в Академії мистецтв чи в фельдшерській школі.
До 19 ст. Московський виховний дім мас такі підрозділи: 18 відділень немовлят; управління вихованцями, що живуть у селах; підготовки жіночої прислуги для дому; пологове відділення; акушерський інститут; Миколаївський сирітський інститут для бідних офіцерських дівиць-сиріт, що готувавгувернанток.
У 1842 р. створений дитячий притулок у Харкові, де знаходилися бідні діти як вільних батьків, так і кріпаків (православних). 36 дівчаток та 32 хлопчика у віці від 3 до 10 років з'являлися у притулок вранці, де за ними наглядали, годували, навчали, а ввечері їх забирали батьки.
Дівчата, які успішно закінчили курс у 10 років переводилися до школи Харківського благодійного товариства, яке виникло у 1843 р., там вони знаходилися до 17 років. З 1870 притулок стає інтернатом для дівчат.
У 1881 р. виникає Олександрівський притулок, який займається хлопцями з бідних сімей від 7 до 13 років (100 хлопців) Харкова та Харківської губернії. Вони здобувають загальну освіту в обсязі початкових народних училищ, крім того, столярську, слюсарську, ковальську підготовку. Також з 1890 р. вводиться курс духовної музики, а з 1895 р. - садівництва, городництва, співу. Особливу
Loading...

 
 

Цікаве