WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат

Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат

Виявлення несприятливих соціальних, психолого-педагогічних факторів у школі, класних колективах, сім'ї, що заважають позитивному розвитку особистості, реалізації мети навчально-виховного процесу; здійснення соціально-педагогічного патронажу;
- корекція девіантної поведінки та реабілітація. Психоло-го-педагогічна корекція відхилень у поведінці школярів через зміну їх позиції до себе, до соціального та природного оточення, через розширення сфери соціально-значущої діяльності для позитивного самоствердження, через включення в систему гуманних колективних стосунків; реабілітація через відновлення прав школярів, їх соціальних зв'язків, "доброго імені", через зміну позиції оточення до індивида групи;
- організація зворотнього зв'язку. Збір інформації, проведення досліджень щодо ролі, значення соціально-педагогічних програм у духовному розвитку школярів, у реалізації завдань школи та вдосконалення соціально-педагогічної роботи на цих основах.
6.4.4 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ.
Соціально-педагогічна робота за місцем проживання у державному секторі житла базується на досвіді діяльності педагогів-організаторів з виховної і спортивно-оздоровчої роботи комунальних служб. У приватному секторі міст, у селах ця робота практично не проводилась, крім як у вигляді експериментів пе дагогів-новаторів.
Соціально-педагогічна робота за місцем проживання спрямована на організацію взаємодії у соціальному вихованні всіх факторів соціалізації визначеного соціального середовища, на розкриття позитивного та нейтралізацію негативного впливів факторів мікрорайону, на активізацію виховного потенціалу сімейно-сусідських спільнот, їх моральної відповідальності за умови життя та розвитку дитини, родини в даному мікросоціумі.
Основні напрями соціально-педагогічної роботи за місцем проживання:
а) організація громадськості на формування здорового образу життя та усвідомленого виховання в мікрорайоні через застосування ідей народної, козацької педагогіки, педагогічних інова-цій стосовно соціального виховання в умовах різних етнічних культур, через організацію змістовного спілкування, через організацію сімейно-сусідської взаємодопомоги;
б) організація громадськості на суспільно-корисну діяльность за місцем проживання. Фундується на територіальному принципі, зміст і форми цієї діяльності залежать від потреб мікрорайону, сучасними формами є учнівські та сімейні кооперативи, громадські доручення за місцем проживання;
в) організація громадськості на одухотворення культурно-доз-віллєвої діяльності в мікрорайоні через вияв та об'єднання активістів культурно-дозвіллєвої, художньої, спортивно-оздоровчої діяльності, технічної творчості та використання їх потенціалу у проведенні свят мистецтв, днів творчості, фестивалів, конкурсів винахідників та знавців мікрорайону, організація творчих обмінів з іншими мікрорайонами. Створення у мікросередовищі системи культурно-дозвіллєвих колективів, закладів (можливо на громадських засадах) та координація їх діяльності відповідно до потреб мікрорайону;
г) організація роботи з соціального виховання в канікулярний та літній час.
6.4.5 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ЛЮДЬМИ, ЩО МАЮТЬ ПСИХОФІЗИЧНІ ВАДИ.
Головним міжнародним документом, що забезпечує концептуальний підхід до роботи з людьми, що мають психофізичні вади є прийняті Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1993 р. "Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів". Особливу увагу цей документ пропонує звернути на такі групи населення, як діти, жінкі, люди похилого віку, бідні прошарки населення, особи з двома, або кількома видами інвалідності, біженці-інваліди.
Інвалідність - наявність різнобічних функціональних обмежень. Люди можуть стати інвалідами внаслідок фізичних, розумових і сенсорних дефектів, стану здоров'я чи психічних захворювань. За своїм характером інвалідність може бути постійною чи тимчасовою. Непрацездатність - втрата чи обмеження можливості участі у житті суспільства нарівні з іншими (Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції.Зб. теоретич. і метод. матеріалів.-К., 1995.)
Підвалинами допомоги дитині-інваліду в Україні є холістичний (багаторівневий, цілісний, системний) підхід,згідно з яким необхідно вирішувати: а) проблеми дитини: підтримка фізичного здоров'я, формування особистості, забезпечення емоційної підтримки, навчання, задоволення соціальних потреб; б) проблеми сім'ї: забезпечення фінансової підтримки, житлові умови, навички догляду та навчання дитини, вирішення емоційних проблем, подолання соціальної ізоляції; в) проблеми професіоналів: медики (профілактика та підтримка здоров'я), педагоги, психологи (розробка та впровадження спеціальних методів освіти та виховання дітей та батьків), соціальні працівники (забезпечення допомоги, інформування про ресурси, сімейна та групова робота, захист інтересів дітей та сім'ї, інтеграція зусиль професіоналів), інженери та виробники ( розробка та виготовлення спеціальних засобів для підтримки ефективної життєдіяльності та навчання дітей, створення спеціальних робочих місць), юристи, представники законодавчої та виконавчої влади (створення та впровадження відповідної системи захисту прав та обов'язків інвалідів та їх сімей); г) проблема суспільства - зміна ставлення до інвалідів та сімей з дітьми-інвалідами; д) проблеми фізичного середовища: зменшення впливів, що зашкоджують здоров'ю та життєдіяльності людини, створення дружнього для інвалідів простору (І.В.Полтавець).
Особливість роботи соціального педагога з інвалідами полягає у створенні таких соціально-педагогічних умов, які сприятимуть внутрішньому управлінню індивіда, досягненню ним своїх цілей, реалізації різних типів поведінки, гнучкої адаптації. Треба створити атмосферу безпеки, ситуації, в якій відсутнє зовнішнє оцінювання. Але соціальний педагог не може вирішувати за інваліда його проблеми, він повинен допомогти особистості визначити особисту позицію, сформувати незалежність від зовнішнього впливу, навчити спиратися на себе, т.б. допомогти са-моактуалізуватись у подоланні перешкод. Інвалід, що примирюється зі своїм становищем і усвідомлює свою самоактуалізацію, досягає душевного і психічного здоров'я, стає соціальне повноцінною особистістю.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
o 1.Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. - М.,1990.
o 2.Актаульные проблемы социального воспитания. - М.-Запо-рожье,1990.-167с.
o 3.Актуальные проблемы социализации девушек-подростков. -К.,1995.-105с.
o 4.Алфімов В., Вітко Т. Виховання інтелігентності у ліцеїстів //Рідна школа.-1996.-№1.- С.11-12.
o 5.Андреева И.Н. Формирование культурных ценностей молодежи в сфере досуга.- Минск, 1989.
o 6.Антология социальной работы [в 5-ти т.]. - М.,1994. Т.1. История социальной помощи в России.-1994.-279с.
o 7.Батищева Г.О., Зайцева З.Г. Робота соціальних служб для мо лоді з молодою сім'ею.- К., 1996.-90 с.
o 8.Бим-Бад Б.М. Воспитание человека обществом и общества человеком //Педагогика.-1996.-№ 5.-С.3-9.
o 9.Битинас Б.П., Катаева Л.Н. Гражданскому обществу - институт социальных педагогов//Педагогика.-1992.-№ 5-6.-С.38-44.
o 10.Бочарова В.Г. Социальная служба: состояние и тенденции
Loading...

 
 

Цікаве