WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат

Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій - Реферат


Реферат на тему:
Основи соціальної педагогіки, конспект лекцій
Питання:
1 .Культурно-виховна функція суспільства.
2.Особистість як безумовна цінність прогресивного суспільства.
3.Соціальне виховання як цілеспрямований процес духовного розвитку людини та суспільства.
Література.8, 22, З6а, 59, 67, 72, 77, 78, 82, 85, 86.
1.1 КУЛЬТУРНО-ВИХОВНА ФУНКЦІЯ СУСПІЛЬСТВА.
Суспільство - це універсальний спосіб організації соціальних зв'язків і соціальної взаємодії, який забезпечує задоволення всіх основних потреб людей, який саморегулюється, самовідтворю-ється та є самодостатнім (67;205). Визначальну роль у формуванні цілісності суспільства, його якісної визначеності відіграє культура.
Культура - це не просто ряд духовних елементів (цінності, знання, переконання, норми та ін.), а спосіб, метод ціннісного опанування дійсності (79;79).
Культура об'єднує духовні багатства, нагромаджені людством у минулому і духовні цінності сучасного суспільства. Саме тому культура виконує культурно-виховну функцію. Культура робить людину людиною, оскільки індивід стає особистістю в міру опанування культури: мови, цінностей, знань, норм, звичаїв, традицій своєї соціальної групи, суспільства. Культура здійснює соціальний контроль, стимулює і регулює поведінку людини, груп людей, тобто вона є засобом соціального впливу.(79;79)
Проте культуру створює людина. Культура - матеріальний та духовний прогрес як індивідів, так і окремих спільнот. Обидва прогреси мають духовний характер, оскільки обидва фундують-ся на духовних досягненнях людини. Матеріальний прогрес досягнутий завдяки пануванню розуму над силами природи. Сутність духовного прогресу в тому, що індивід і окремі людські спільноти співставляють свої бажання з матеріальним і духов ним добробутом цілого та багатьох. Занепад духовної частки культури є небезпечним як для суспільства, так і окремої люди ни.(82;59-68)
"...Коли суспільство впливає на індивіда сильніше, ніж індивід на суспільство, починається деградація культури, оскільки в цьому випадку неминуче зменшується вирішальна величина духовні та моральні здібності людини. Відбувається деморалізація суспільства, воно стає нездатним розуміти і вирішувати проблеми, що виникають перед ним. Внаслідок цього рано чи пізно настає катастрофа."(82; 69)
Останнє слово в питанні про майбутнє того чи іншого суспільства не за більшою чи меншою вдосконалістю його організації, а за меншою чи більшою внутрішньою активністю індивідів, що його складають. Тільки моральний рух може подолати стан безкультур'я. Оновлення культури ще ускладнюється й тим, що носіями руху можуть стати виключно особистості, які наділені індивідуальністю (68,69).
Таким чином, провідною функцією суспільства є виховання активної, духовно багатої, творчої особистості, здатної до успадкування та розвитку культури суспільства.
1.2 ОСОБИСТІСТЬ ЯК БЕЗУМОВНА ЦІННІСТЬ ПРОГРЕСИВНОГО СУСПІЛЬСТВА.
Особистість - стійкий комплекс якостей, властивостей набутих під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп, до яких вона належить, в процесі спільної діяльності та спілкування (86; 87).
Особистість як суб'єктивна основа одержує свою індивідуальну визначеність тільки завдяки комбінаціям елементів культури, які вона засвоює, а ці останні життєздатні завдяки культурній участі в них тих чи інших людей (5;3).Отже, могутність індивідуальності коріниться не в природній могутності її психофізичного організму, а в тих духовних цінностях, які проникають в тіло та душу людини в процесі освіти і які просвічують в них як творче спрямування людини (22;377).
Суспільство, в залежності від політико-економічного устрою, може пригнічувати чи підсилювати "розквіт" особистості. Суспільство прогресивне лише тоді, коли воно служить духовному вдосконаленню індивида як прогресу прогресів.(82;95) Більш того, підсилення особистісної своєрідності кожної людини потребує встановлення і зміцнення прогресивного, наприклад, демократичного устрою (устрій, для якого характерним є самоврядування на місцях, суспільне та представницьке - в центрі.(8) Прогресивне, демократичне суспільство зможе підняти вище людський рід, якщо забезпечить вільний розвиток окремих індивідів.
"Для того, щоб жити і з успіхом працювати в надзвичайно мобільному та динамічному суспільстві найближчого майбутнього, індивід має володіти двома протилежними рядами якостей. З одного боку, потрібно бути особистістю, мати сталий світогляд, соціальні і моральні переконання, інакше на кожному крутому віражі історії, хибній життєвій ситуації людина буде, образно кажучи, розпадатись на частини чи реагувати неврозами, з іншого боку, необхідна висока психологічна гнучкість, здібність засвоювати та переробляти нову інформацію і створювати щось нове не тільки в юності, але й у віці, коли ми звикли обходитися старим багажем. Без цього індивід (і суспільство таких індивідів) відстає від руху історії."(І.С.Кон)
1.3 СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ ПРОЦЕС ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА.
"Формування особистості є соціальне творення людини, виховання - та його частина, яка піддається керівному впливу. Виховання - це можливість не змінюючи суті процесу, але керуючи ним, впливаючи на нього, зокрема вдосконалюючи умови його протікання, впливати на його наслідки"(О.Н.Крутова).
Соціальне виховання - система соціально-педагогічних захо дів, спрямованих на становлення та реалізацію духовного потенціалу людини, групи, суспільства; на гуманізацію відносин в соціумі.
Соціальне виховання як форма цілеспрямованої соціалізації здійснюється, з одного боку, суспільством, з іншого - особистістю. Суспільство, з метою забезпечення гарантованого включення індивіда в соціальні взаємовідносини, реалізує соціальне виховання через організацію взаємодії низки соціальних інсти-туців (сім'ї, освіти, засобів масової інформації тощо). Соціальне виховання спрямоване на систематичне засвоєння людиною цінностей культури, на опанування конкретних суспільних відносин (соціальна адаптація), та на індивідуалізацію - знаходження індивидом особистого "Я" та духовну самореалізацію (останній напрям притаманний прогресивному суспільству). Со-ціально активна, творча особистість усвідомлено, цілеспрямовано впливає па динаміку соціальних відносин, на розвиток цінностей культури, створює умови подальшого духовного розвитку людини, соціуму, тобто виховує суспільство безпосередньо, а також через різноманітні групи та об'єднання.
Соціальне виховання прогресивного суспільства має за мету коли не випередження, то хоча б урівноваження духовного та матеріального прогресіє культури загалом, духовного та матеріального рівнів розвитку людини, груп зокрема. Стосовно дітей, покоління, що виховує, зобов'язане не відтворити себе, а виховати нову генерацію цінну саму по собі. Проте, щоб стати самим собою, необхідно вийти за межі самого себе і зануритися в над-індивідуальну цілісність людства (22; 37).
Сьогодні вже йдеться про світовий підхід до соціального виховання. Генеральним Секретарем ЮНЕСКО Ф.Майором запропонована концепція Глобального виховання. Глобальне виховання є спробою створення мирної культури людства,
Loading...

 
 

Цікаве