WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльность у позашкільній сфері - Реферат

Соціально-педагогічна діяльность у позашкільній сфері - Реферат


Реферат на тему:
Соціально-педагогічна діяльность у позашкільній сфері
ВСТУП
В умовах відродження національної системи освіти позашкільні Заклади стають невід'ємним компонентом освітньої структури, який сприяє всебічному, гармонійному розвитку особистості учня, соціальній адаптації" та самореалізації людини в суспільстві. Позашкільні заклади, що працюють у соціально-культурній та освітній сферах, доповнюють шкільну освіту та створюють позитивне виховне середовище для учня. Вони виступають гнучкими виховними інфраструктурами, спроможними здійснювати виховання громадянина незалежної держави України -творчої особистості, здатної вдосконалювати себе та свою країну [1, 1.42].
Концептуальні засади діяльності сучасних позашкільних закладів складалися в процесі реформування позашкільної освіти, який розпочався у 1993 році, коли Національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття") діяльність позашкільних закладів було спрямовано на забезпечення потреб дітей і молоді у творчій самореалізації, придбанні додаткових умінь, навичок за інтересами; створення умов для інтелектуального і духовного розвитку; на підготовку підростаючого покоління до активної професійної і суспільної діяльності [2]. Робота позашкільних закладів у нашій державі пов'язана також з прийняттям у 1996 році серії документів, що визначили провідні шляхи розвитку системи освіти: Закону України "Про освіту", Національної програми "Діти України" і Концепції позашкільної освіти та виховання [3, 4, 5]. Сьогодні діяльність позашкільних закладів регламентується цілою низкою державних документів, серед яких, крім зазначених вище, закон України "Про позашкільну освіту", "Положення про позашкільний навчальний заклад" та ін [6, 7]. В березні 2002 року Кабінетом Міністрів України було схвалено нову "Програму розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 р.р.", що покликана збагатити та вдосконалити діяльність позашкільних закладів, підвищити рейтинг позашкільної освіти та соціальний статус працівників позашкілля [8].
Позитивні тенденції реформування позашкільної освіти знайшли відображення у положеннях "Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті", де зокрема зазначається, що позашкільна освіта, яка'реалізується через діяльність спеціальних закладів, покликана сприяти розвитку здібностей, талантів та обдарувань дітей і молоді, задоволенню їхніх інтересів і запитів, створенню в них мотивації самовдосконалення та саморозвитку на засадах заохочення творчої активності дітей і молоді [9]. Як відзначається у Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, спрямованість діяльності позашкільних закладів визначає їхню мету - надати всім дітям шкільного віку широких можливостей для прилучення до культурних цінностей, ознайомити з народною творчістю, національним мистецтвом у позакласній і позашкільній роботі, на заняттях гуртків. Автора"ми Концепції пропонується створити оптимальну мережу позашкільних закладів, система роботи яких повинна будуватися на основі комплексних соціально-культурологічних досліджень, що вивчають потреби різних груп населення, сприяють підвищенню ефективності виховного впливу у дозвільній сфері, а також реалізують сучасні методики та технології виховання підростаючого покоління [10].
В Україні сьогодні існує досить розвинена мережа позашкільних закладів. У 2000 році вона складалася з 1497 закладів, охоплювала понад 1,2 мільйона учнів і 35 тисяч педагогічних працівників [8, 52]. Отже, кожна п'ята дитина шкільного віку ставала вихованцем подібного закладу. Позашкільна та позакласна робота найбільш розповсюджена у великих містах нашої країни, Де діють різноманітні види позашкільних установ. Так, за даними 1997 року у Києві, Харкові, Донецьку, Одесі функціонувало понад 60 позашкільних закладів, серед яких налічувалося більше ЗО різних типів: загальноміські Будинки (Палаци) дитячої та юнацької творчості, районні позашкільні будинки та центри, мережа профільних установ різного типу, клубів за місцем проживання учнів [1, 143].
Аналіз сучасного стану позашкільних закладів дозволяє зробити висновок, ЩО, вони переживають стадію концептуальної перебудови, пов'язаної зі спрямуванням їх діяльності на соціальне виховання учнів, утвердження соціально-педагогічних основ їхньої діяльності та поступово стають важливим інститутом соціального становлення дітей та молоді.
Роль позашкільних закладів у соціальному вихованні дітей та підлітків
Сучасна наука розвивається у напрямку організації життєтворчості людини, тому сьогодні особливого значення набувають не тільки дидактичні аспекти освіти, але й проблеми особистішого розвитку, становлення, соціальної адаптації дитини та підлітка, засвоєння ними культурних норм, соціальних ролей, притаманних даному суспільству. Вирішення таких проблем здійснюється в процесі соціалізації особистості.
Соціалізація реалізується у таких головних сферах як діяльність, спілкування та самопізнання. Процес соціалізації може проходити як стихійно, під впливом неорганізованих факторів соціального середовища, так і цілеспрямовано з використянням різних засобів. o
Серед головних факторів, які безпосередньо впливають на становлення особистості, вчені називають мікрофактори: сім'я, дошкільна дитяча установа, школа, позашкільне середовище тощо. Мікрофактори створюють мікроклімат, що стихійно та цілеспрямовано впливає на соціальний розвиток особистості. В такому разі сім'ю, дитячі дошкільні установи, позашкільні заклади та школу називають інститутами соціалізації.
Підкреслюючи ефективність педагогічного впливу інститутів соціалізації, треба сказати, що:
" інститут сім'ї, що є найважливішим фактором соціалізації дитини, не завжди розглядає процес формування особистості як педагогічно організований, тобто він не має чіткої виховної мети, проходить під впливом нестабільних емоційно - психічних або фізичних станів батьків або асоціальних зразків поведінки;
" інститут освіти (дошкільні дитячі заклади, школа, вищі навчальні заклади) у зв'язку з економічно нестійкою ситуацією в суспільстві не завжди виконує свої соціально-педагогічні функції; він найчастіше сьогодні орієнтований на процес передачі знань, умінь, навичок. І хоча існує багато теоретичного та практичного матеріалу, присвяченого виховній роботі в школі, у сучасних вчителів часто не має сил, часу та бажання на їх втілення у життя. Таким чином, соціальне виховання в сучасних закладах освіти не завжди здійснюється на належному рівні. Слід відзначити також . жорстко регламентований нормативний характер діяльності інститутів середніх загальноосвітніх навчальних закладів, обмежену можливість здійснення індивідуального підходу до соціального виховання, недостатнє урахування інтересів дитини. Завдяки цьому ефективність соціально-педагогічної діяльності інститутів Освіти значно знижується.
" неформальні дитячі об'єднання, не завжди мають позитивне соціальне навантаження.
" такі інститутисоціалізації як позашкільні заклади
Loading...

 
 

Цікаве