WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальні засади діяльності соціального педагога з сімє'ю - Реферат

Загальні засади діяльності соціального педагога з сімє'ю - Реферат

можливості дитини у спілкуванні, отриманні досвіду колективної діяльності. Виховання однієї дитини має безліч варіантів. Але усі вони базуються на необмеженій любові до неї. Якщо ж відсутні педагогічні норми у задоволенні батьками побажань та потреб дитини, то тоді проявляються такі риси як егоїзм, неординарність поведінки тощо. Сучасні психологи наводять ряд позитивних рис у розвитку таких дітей: вони більш духовно зрілі, вишукані у відношеннях з дорослими, мають широкий кругозір. Батьки у сім'ях з однією дитиною мають більше можливостей (у тому числі -і матеріальних) для розвитку її здібностей. Але можливі випадки, коли єдина дитина поповнює армію "дітей вулиці", бо вона позбавлена турботи з боку батьків і, взагалі, безпритульна. Виховна ситуація у однодітних сім'ях, як бачимо, може бути досить різноплановою, а значить, не може бути однозначного підходу до її розв'язання: слід виявляти як позитивні,так і негативні тенденції у вихованні однієї дитини у сім'ї, аналізувати весь комплекс питань, що пов'язані з цією проблемою.
Проблема молодої сім "і
В.Г. Постовий визначає молоду сім'ю як "фазу або період у житті людини, яка характеризується відчутною зміною умов духовного спілкування щонайменше двох людей, незалежно від їх віку, поєднанням їх економічної взаємодії, що позначається на створенні матеріальної бази сім'ї, активному дітонародженні та освоєнні виховної функції" [18, с. 15].
Формування молодої сім'ї пов'язане з багатьма труднощами (матеріальними, житлово-побутовими, психологічними тощо). Починаючи з другої половини 1992 року понад 90 % молодих сімей мають прожитковий рівень, нижчий за мінімальний споживчий бюджет. Тому необхідна комплексна система заходів по наданню допомоги молодій сім'ї. Одним із напрямів роботи соціального педагога у розв'язанні зазначеної проблеми є надання психолого-педагогічної допомоги сім'ї. При цьому слід мати на увазі, що створення міцних відношень, що грунтуються на довірі, повинно виховуватись не на початку сімейного життя, а ще у батьківській сім'ї. Мова йде про виховання культури дошлюбних та подружніх взаємовідносин паралельно з вихованням старшого покоління - батьків молодих людей.
На порядку денному сьогодні стоять проблеми, пов'язані з впливом на дошлюбну поведінку молодих людей з метою корекції їх стосунків, створення щасливої сім'ї:
" підвищення відповідальності молодих людей перед шлюбним та сімейним життям;
" збільшення соціальної престижності батьківства та материнства;
" підвищення психологічної готовності юнаків та дівчат до шлюбу;
" подолання протиріч взаємної адаптації у молодій сім'ї тощо.
Статистика свідчить, що майже п'ятдесят відсотків молодих сімей, які одружилися за останні 5 років, розпалися. Аналіз причин цього явища досить складний, але одним з аспектів є сімейні конфлікти. Науковці виділяють сім основних груп сімейних конфліктів.
Перша група пов'язана з неправильним розумінням сутності шлюбу та сім'ї. Друга з відсутністю настанови на нерозривність шлюбу. Третя група характеризує готовність людини до шлюбу, її цілісність, соціальну визначеність у цьому відношення, четверта група причин - від стилей спілкування. П'ята - найважливіша - кохання. Шоста - та, що виникає на межі внутрішніх і зовнішніх умов. Остання група пов'язана з проблемами виховання, з невмінням зрозуміти дітей, організувати їх корисну діяльність, їх духовний світ.
Шлюб не ідентичний дружньому союзу, який може бути розірваний, як тільки перестане задовольняти друзів. Шлюб за своєю соціальною сутністю набагато міцніше дружби. Він передбачає значну прив'язаність та відповідальність один за одного. Розрив у сім'ї хворобливо впливає на подружжя, саме молоді сім'ї значно швидше йдуть на розрив. Молоде подружжя найчастіше не готове до обмеження особистої свободи, не готове принести у жертву щось заради іншої людини, навіть коханої. Усвідомлення помилок настає годі, коли вже нічого не можна виправити.
У молодих сім'ях подружжя, як правило, переконано у тому, що у них ще все попереду. Вони сміливо йдуть на розрив шлюбу. Вони не думають про те, що саме їх сім'я була тією сім'єю, у якій вони, за умови терпіння, були б щасливі і могли б реалізувати себе як особистості.
Звички, стилі спілкування відіграють важливу роль у створенні мікроклімату сім'ї. Спілкування є цінним для організації життєдіяльності сім'ї, воно регулюється самим подружжям, виходячи з їхніх індивідуальних особливостей. Спілкування у сім'ї будується на сприйманні один одного не як об'єкта, а як суб'єкта діяльності. Воно орієнтоване у сім'ї не на результати, а на процес. На основі спілкування і діяльності в сім'ї формується і духовний світ сім'ї.
Проблема багатодітної сім 'і
Багатодітність заснована на традиціях певної етнічної спільності, установах соціального середовища, в якому відбувається формування особистості, її ціннісні орієнтації. У наш час, незважаючи на тенденцію зниження числа народжених, у деяких сім'ях виховують троє та більше дітей. Проблем, на які натрапляється багатодітна сім'я, дуже багато. У компетенцію соціального педагога входить прогнозування потреби в соціальній допомозі цим сім'ям; сприяння у формуванні позитивного сімейного середовища та підтримці багатодітних сімей з неблагополучними соціальними умовами.
Нагадаємо, що існують такі основні форми державної допомоги сім'ям:
1. Грошові виплати сім'ям на дітей у зв'язку з народженням, утриманням та вихованням дітей (допомога та пенсія).
2. Трудові, податкові, житлові, кредитні, медичні та інші пільги сім'ям з дітьми, батькам та дітям.
3. Безкоштовна допомога сім'ям та дітям (дитяче харчування, ліки, одяг та взуття, харчування вагітних жінок тощо).
4. Соціальне обслуговування сімей (надання психологічної, юридичної, педагогічної допомоги, консультації, соціальні послуги).
Проблема неповної сім' ї
Мабуть, більш доречно говорити про один з аспектів проблеми педагогічне слабкої сім'ї. Життя переконує, що повноцінна виховна функція сім'ї забезпечується тільки спільною діяльністю як чоловіка, так і жінки.
Відомо, що навіть у повній сім'ї в процес? виховання дітей виникають труднощі, багаторізних проблем, подоланням яких повністю зайняті і батько, і мати. Але якщо сім'я неповна, то хтось один несе тягар за двох, вся вага виховання, а також матеріального забезпечення дітей лежить на ньому. Вдова, розлучена жінка чи незаміжня мати частіше всього намагається створити своїм дітям найбільш сприятливі умови життя. Але для цього вона повинна максимально включитись у трудовий процес, у зв'язку з чим часу на ведення господарства й виховання дітей у неї практично не залишається. І особливо всі ці проблеми загострюються в сім'ях, де чоловіки залишились без дружини, самотужки виховують своїх дітей, ведуть домашнє господарство.
У неповній сім'ї виникає значно більше педагогічних проблем, і навіть з'являються такі, яких майже не буває в повноцінній сім'ї. Наприклад, психологічні особливості розвитку й життя дитини; вплив суспільної думки й атмосфери найближчого середовища на дитину з неповної сім'ї.
Під неповною сім'єю ми розуміємо, сім'ю, до складу якої входить один із батьків та його
Loading...

 
 

Цікаве