WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальні засади діяльності соціального педагога з сімє'ю - Реферат

Загальні засади діяльності соціального педагога з сімє'ю - Реферат

загальносімейні (групові) потреби .
В.А. Семченко та В.С. Заслуженюк наводять такий перелік функцій сім'ї:
1) функція збереження соціального або професійного статусу сім'ї (домінуюча система цінностей сім'ї орієнтує дитину на вибір майбутнього фаху, на передачу та збереження секретів професійної майстерності);
2) функція репродуктивна або відтворення населення;
3) виховна функція;
4) госгюдарсько-побутова функція;
5) економічна;
6) функція організації дозвілля;
7) духовне спілкування між подружжям;
8) стосунки з друзями та родичами;
9) розподіл лідерства в сім'ї;
10) здійснення первинного соціального контролю, тобто нормативного регулювання поведінки її членів;
11) психологічна функція;
12) збереження або підвищення матеріального стану чи соціального статусу;
ІЗ) сексуальні стосунки.
Найтісніше з духовною функцією сім'ї пов'язана її виховна функція. Сучасна сім'я все більше стає головною ланкою у вихованні дитини.
Сім'я - перший колектив. Вона надає дитині уявлення про життєві цілі, про те, що необхідно знати і як себе поводити. У сім'ї дитина отримує перші навички застосування цих уявлень у взаємовідношеннях з іншими людьми, співвідношення свого "Я" з "Я" інших людей; засвоює норми, які регулюють поведінку у різних ситуаціях повсякденного спілкування. Сімейна атмосфера впливає на формування у дітей звички поведінки та критеріїв оцінки добра та зла, дозволеного та забороненого, справедливого та несправедливого. Сім'я вводить дітей у світ знань та праці, суспільних прав та обов'язків. Становлення особистості починається у сім'ї. Відношення батьків до суспільства, до дітей, один до одного, до родичів, сусідів сприймається дітьми як зразок, модель їх власного відношення. У сім'ї формується основи характеру дитини, її відношення до оточуючого світу, до моральних, ідейних та культурних цінностей.
Тривале перебування сім'ї в умовах тоталітарного режиму, В якому ідеологічним доктринам було підпорядковано все, негативно позначилося і на виховній функції сім'ї. ;
Соціальна педагогіка розглядає сім'ю як соціальну групу, що складається з поєднаних шлюбом чоловіка і жінки, їх дітей, інших осіб, пов'язаних з подружжям родинними зв'язками. [14, с. 223]. Суб'єкт-об'єктний підхід при вивченні питань сімейної педагогіки спирається на такі положення:
1.Сім'я є суб'єктом виховного впливу, бо саме вона має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпеченні достатніх матеріальних та педагогічних умов для її фізичного, морального та духовного розвитку. Сім'я веде активну роботу з виховання дітей як своїх об'єктів. Важливим аспектом цього положення є знання дорослими членами сім'ї особистіших якостей дитини: фізичного і психічного здоров'я, стійкості нервової системи, реакцій на ті чи інші види подразнень, витривалості, готовності до співпраці й взаємодії, інтересів й можливостей. Для успішного здійснення виховання дитини слід зосереджувати увагу на достовірності, об'єктивності й повноті інформації, яка виступає основою виховного процесу [15]. Саме в системі сімейного виховання актуалізується диференціація та індивідуалізація виховання, в результаті чого досягається мета - перетворення об'єкта в суб'єкт виховного процесу.
2.Сім'я є об'єктом багатьох впливів і, зокрема, виховного впливу соціального педагога. Різні соціальні інститути, навчально-виховні установи розглядають сім'ю як відкриту систему для координації своїх виховних зусиль. Скоординувати усі ці зусилля означає послабити протиріччя і створити однорідне виховне та розвиваюче середовище [16, с. 237]. Доцільно нагадати, що саме турбота й вболівання держави за долю міцної, працьовитої, духовно багатої, грсмадянсько свідомої і зрілої української сім'ї, виховання у ній дітей спонукали прийняття низки документів, а саме:
" законодавства України про сім'ю і шлюб;
" національних програм "Планування сім'ї"" та "Діти України" тощо.
Крім того, розроблено концепцію "Сім'я і родинне виховання", авторами якої стали наукові співробітники лабораторії сімейного виховання інституту змісту і методів навчання. Згадана концепція концентрує у собі, відтворює проблеми поглиблення соціалізації сім'ї у теперішніх умовах.
Сім'я є тим "матеріалом" для соціального педагога, який не тільки детально досліджується, аналізується, вивчається, а й об'єктом прикладання його зусиль, базою експериментальної роботи. Наведемо декілька найбільш гострих проблем, які, на нашу думку, безпосередньо стосуються компетенцій соціального педагога. . .
Проблема однодітності у сім'ї не є лише виховною проблемою. Саме в ній сплітаються проблеми економічного, соціального, морального порядку. Крім того, це також проблема конкретної людини. Орієнтація на родину з однією дитиною та малою кількістю дітей неухильно зростає. Як відомо, виховання єдиної дитини пов'язане з труднощами (найсерйозніше -формування альтруїзму, уміння рахуватися з оточенням, поважати чужі почуття, потреби [17]).
Зараз елементарне просте відтворення населення України перебуває під загрозою - адже на зміну двом батькам не приходять навіть дві дитини, з кожним роком людей похилого віку у нас стає все більше, а дітей все менше.
Сьогодні перед соціальними педагогами постає надзвичайної ваги завдання: формування у членів суспільства своєрідної дітоцентричності, тобто активно-позитивного ставлення до дітей, до неблагополучної сім'ї. Педагогіка дітоцентричності є найменш розробленою галуззю. Зрозуміло, що основним місцем її здійснення є родина, однак, діапазон застосування значно ширший.
З 1991 року в Україні має місце депопуляція населення в цілому. Причина полягає як у зростанні смертності, так і у скороченні народжуваності. Прогресує коефіцієнт дитячої смертності. Найбільший зафіксовано в Івано-Франківській, Запорізькій, Чернівецькій, Луганській області, у м. Києві та Київській області.. Наприклад, в Івано-Франківській області у розрахунках на 1000 народжених помирає близько 21,7 % [19, с. 70]. В Україні заміщення попереднього покоління наступним складає 73 % в селах та 64 % у містах; щорічно реєструється 800-900 тис. абортів, що в 1,2-2 рази перевищує кількість пологів. Зазначимо у зв'язку з цим, що проблема однодітності у сім'ї знаходиться у тісному зв'язку з проблемою статевого виховання юнацтва. Узагальнюючи наукові дослідження з цієї проблеми, І.Шалімова виділяє такі принципи статевого виховання:
" принцип адресності, що характеризує рівень соціального, культурного, фізичного та психічного розвитку аудиторії;
" принцип правдивості, який виключає неправду з засобів виховання;
" принцип комплексності, що розглядає статеве виховання як елемент системи морально-етичного виховання;
" принцип системності та послідовності, який передбачає безперервність проведення статевого виховання, починаючи з раннього дитинства;
" принцип доступності, що орієнтований на врахування реальних можливостей розуміння та осмислення матеріалу, що подасться;
" принцип передбачення, який вимагає не чекати проблемних ситуацій, а в усіх зручних випадках формувати у молоді необхідні установи і знання [21, с. 73].
Однодітна сім'я обмежує
Loading...

 
 

Цікаве