WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальні засади діяльності соціального педагога з сімє'ю - Реферат

Загальні засади діяльності соціального педагога з сімє'ю - Реферат


Реферат на тему:
Загальні засади діяльності соціального педагога з сімє'ю
Вступ
1 Сім'я як суб'єкт і об'єкт соціально-педагогічного впливу
2 Методика організації роботи соціального педагога з батьками
Література
ВСТУП
Сучасний стан розвитку суспільства, вплив урбанізації ї науково-технічного прогресу призвели до значного звуження ролі сімейної педагогіки у вихованні дітей, а також загострення багатьох проблем у сфері сімейного виховання, серед яких основними є: поглиблення дезорганізації сімейного життя, посилення конфліктності у відносинах між членами сім'ї, зниження виховного потенціалу сім'ї тощо. Низка вищезазначених проблем потребує своєчасного їх розв'язання, тому запропоноване науково-методичне видання є вельми актуальним і потрібним.
В даній роботі розглянуте основні проблеми сімейного виховання, визначено функції сім'ї як інституту соціалізації, що зумовлюють її соціальну необхідність, виявлено особливості виховання дитини в сім'ях різних типів, а також наведено методики, що можуть бути корисними в роботі соціального педагога з сім'єю.
Запропоноване видання може бути використане широким колом діячів сфери виховання і освіти, а також студентами вищих навчальних закладів.
1 СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ І ОБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ
Суспільно-політичні умови, в яких функціонує сучасна сім'я, характеризуються зміною соціально-економічних відносин у сіспільстві, загостренням цілого комплексу протиріч у сфері життєдіяльності сім'ї. Відомо, що саме сім'я найбільш повно відтворює економічні, політичні, духовні відносини сучасного суспільства. Вона чутливо реагує на всі структурні й функціональні зміни, що відбуваються в'ньому, і певним чином сама впливає на суспільство.
У новій Конституції - Основному Законі України підкреслюється те, Ідо держава зацікавлена у міцній, духовно та морально здоровій сім'ї. Так, у статті 51 йдеться про те, що "шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою." У статті 48 сказано, що "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло". Нова Конституція певним чином розширює права сім'ї та обов'язки батьків та дітей, її основоположні ідеї відтворюють менталітет сучасної української сім'ї.
Життя сім'ї залежить від того суспільства, частиною якого вона є, вона відтворюг його минуле та теперішнє. Історична конкретність сім'ї полягає у тому, що вона змінюється з часом, пристосовується до суспільних відносин, які постійно змінюються, концентрує у собі й відтворює важливі досягнення цивілізації. Сім'я тісно пов'язана з усіма підструктурами соціального організму суспільства.
Сьогодні, коли відбувається перехід від одних суспільно-економічних відносин до якісно нових, сім'я опинилася у складній ситуації, що характеризується змінами у сфері трудової діяльності сім'ї {зростає кількість безробітних серед дорослого населення країни; збільшується кількість жінок, що не працюють, а займаються лише домашнім господарством і вихованням дітей; більш як дві треті батьків і матерів з числа працюючих зайняті у недержавній сфері тощо); загостренням проблем пристосування сім'ї до нового соціального фону; повільними темпами адаптації багатьох сімей до нових умов життєдіяльності. Модернізація суспільних відносин вплинула на функції сім'ї, її розміри, склад, структуру, демографічну поведінку, ускладнила, в багатьох випадках, виховну ситуацію у самій сім'ї. Перехід до риночних відносин викликав різку диференціацію сімей, поглибив дезорганізацію сімейного життя, посилив конфліктність у відношеннях між членами сімей і особливо там, де не було сформовано необхідних для самозахисту механізмів.
Усі ці болючі проблеми трансформації сучасної сім'ї неможливо вирішувати без цілеспрямованої державної сімейної політики.У тлумачних словниках слово "сім'я" розшифровується формально як об'єднання осіб, що пов'язані кровно-родинними або шлюбними відносинами. Змістовної характеристики сім'ї, відповіді на питання, для чого вона існує, ці джерела не дають.
А.Г. Харчев виділяє такі найважливіші риси соціально-правової характеристики сім'ї як спільність побуту і взаємна відповідальність її членів. Він бачить у сім'ї:
" систему взаємовідносин малих соціальних груп (чоловіка та жінки, батьків та дітей тощо);
" взаємну моральну відповідальність та спільність побуту;
" сукупність зусиль з реалізації соціальних потреб членів сім'ї;
" реалізацію потреб суспільства у фізичному та духовному відтворенні себе у нових поколіннях [13].
Визначення сім'ї як соціального явища в єдності його сутності та специфіки потребує, по-перше, визнання зв'язку сім'ї зі шлюбом ( і відповідно розмежування сімейних та просто родинних груп), по-друге, наявність усіх форм інституалізації шлюбу (у тому числі визнання його відповідності діючим у суспільстві юридичним нормам в акті регістрації шлюбу). Соціальним інститутом не можна вважати будь-яку групу людей, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство, хоча статистичне визначення сім'ї не робить різниці між інституйованими сім'ями та родинними групами у найширшому розумінні цього поняття. Між тим, тільки інституйована сім'я має увесь комплекс соціальних функцій та ролей, заради яких суспільство створює, підтримує та зберігає цей інститут.
Сім'я як суспільне явище повністю підпорядковується законам суспільного житгя. Соціальна необхідність у сім'ї дійсно є, бо якщо зникне вона, то й саме існування людства опиниться під загрозою. Сім'я - основа держави. Здорова, міцна, щаслива сім'я - здорові громадяни. Люди, які живуть подружнім життям, хворіють значно менше, живуть довше. Сім'я - необхідна умова щасливого життя людини. Крім того, сім'я - середовище виховання та соціалізації дітей. Відсутність його формує у дитини цілий ряд негативних якостей, обумовлених тією чи іншою характеристичною особливістю комплексу неповної сім'ї або її відсутністю.
Сімейне виховання має свої унікальні особливості, які ефективно впливають на становлення майбутньої людини і громадянина. Погане сімейне виховання майже завжди призводить до непоправних втрат у формуванні потрібних людських рис дитини. У таких випадках ніяке, навіть добре організоване, суспільне виховання практично не може відновити ці втрати. Можливості сімейного виховання певною мірою унікальні й незмінні. Проблеми сімейного виховання відтворюють своєрідність теперішнього етапу розвитку нашого суспільства. Які ж проблеми сімейного виховання характерні для нашого сьогодення? Їх чимало, але найголовнішими на думку Т. Алексєєнко є:
" практична відсутність єдиної теорії сімейного виховання, яка б дозволила мати чітку стратегію вирішення педагогічних проблем;
" значнаплутанина з цінностями у сучасних батьків;
" суттєве обмеження можливостей соціального оточення дитини;
" низький рівень морально-психологічних відносин у сім'ї;
" невизнання батьками соціальної рівності між дорослими дітьми та ін. [19].
Loading...

 
 

Цікаве