WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сутність, мета, завдання та функції соціальної педагогіки як науки - Реферат

Сутність, мета, завдання та функції соціальної педагогіки як науки - Реферат

соціально-педагогічної науки в діяльність соціального педагога з метою її вдосконалення; o рефлексивний та корегуючий, що передбачає оцінку впливів результатів соціально-педагогічних досліджень на організацію соціальної роботи й наступну корекцію наукової теорії у відповідності з практичною діяльністю.
Слід зазначити, що теоретичні та технологічні функції соціально-педагогічної науки реалізуються в їх органічній єдності. Як свідчить аналіз соціально-педагогічної літератури, на сьогоднішній день більш успішно вирішуються технологічні функції соціально-педагогічної науки, а що стосується теоретичних, то вони ще не всі до кінця розв'язані.
Наприклад, невідкладного розв'язання потребує така функція як пояснення джерел виникнення та генези соціально-педагогічного знання. Як ми вже з'ясували, наука-синтез теорії й практики. Під практичним аспектом педагогічної науки розуміється зміст педагогічної діяльності. "Ми особливо чітко переконані в тому, - відзначає Г.Є. Жураківський, - що якщо теорія педагогічної діяльності є наука, то сама педагогічна діяльність... - це мистецтво" [722, арк. 2].
В якості практичного аспекту соціально-педагогічної науки виступає соціально-педагогічна діяльність. Взагалі, поняття "діяльність" носить міждисциплінарний характер, яке, за слушною думкою Є.Г.Юдіна, - "використовується для визначення предмету наукового пізнання, управління, проектування тощо" (704, с.272).
Дослідженням теорії діяльності займалися філософи (М.С. Каган, А.В. Маргуліс та ін.), соціологи (І.С. Кон, Н.Ф. Наумова та ін.), психологи (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, О.М. Лєонтьєв, А.В. Петровський та ін.) і педагоги (Г.І. Щукіна та ін.). Питаннями визначення змісту, методики та технології виховної діяльності присвятили свої праці М.А. Галагузова, В.Є. Гмурман, Ю.В. Васількова, Л.С. Виготський, І.Д. Звєрєва, А.Й. Капська, Л.Г. Коваль, О.М. Лєонтьєв, А.С. Макаренко, А.О. Малько, Л.І. Міщик, С.Р. Хлєбік та інші науковці. Будь-яка діяльність, у тому числі й соціально-педагогічна, має свою структуру, кожен елемент якої органічно пов'язаний і взаємодіє з іншими.
"...Діяльність, - пише О.М. Лєонтьєв, - це не реакція і не сукупність реакцій, а система, яка має будову, свої внутрішні переходи й перетворення, свій розвиток" [ЗО1, с. 82]. Вивчення праць О.М. Лєонтьєва [ЗО1, с. 86-281] та довідкової літератури [499, с.95] приводить до висновку, що діяльність можна розглядати як систему, яка складається з наступних елементів: суб'єкт; об'єкт; мотив, що перетворюється в мету; дія, яка відповідає сформульованим завданням; функції та засоби (тобто, за визначенням О.М. Лєонтьєва, операції).
"Ці одиниці людської діяльності, - відзначає далі О.М. Лєонтьєв, - й утворюють ії макроструктуру'' [301,с. 109].
Інші дослідники, навпаки, спрощують структуру соціально-педагогічнної діяльності й відносять до неї тільки такі компоненти як: суб'єкт, об'єкт, мета, функції, форми та методи [580, с. 307].
З'ясуємо зміст провідних понять соціально-педагогічної діяльності. Так, термін "суб'єкт" уперше з'явився в працях античних філософів, а тільки в кінці 20-х рр. XX ст. почав використовуватись у вітчизняній соціально-педагогічній науці [416; 671, с. 137].
У філософській літературі під суб'єктом розуміють організатора практичної діяльності, яка спрямована на об'єкт [220, с. 45].
Провідними суб'єктами соціальної роботи виступають "соціальні педагоги", "соціальні працівники" та "фахівці з соціальної роботи". Визначимо сутність і співвідношення цих понять. Аналіз науково-педагогічної літератури приводить до висновку, що першим до соціальної педагогіки було введено термін "соціальний працівник" [677, с. 43].
Слід зазначити, що в науково-педагогічних дослідженнях стосовно дати його введення до наукового обігу існують суттєві розбіжності. Наприклад, в одному джерелі знаходимо, що термін "соціальний працівник" було започатковано в кінці XІX ст., але як самостійна професія він утвердився в США в 30-ті рр. XX ст, а в Західній Європі - в 40-ві рр. [677, с. 43].
У другому - стверджується, що вперше соціальну роботу як професійний вид діяльності було введено в Нідерландах у 1871 році [385, с. 14].
У третьому джерелі відзначається, що термін "соціальний працівник", як і "соціальний педагог" було започатковано до наукового обігу в Німеччині в 20-ті рр. XX ст. [З81].
Отже, аналіз даних підходів дозволяє стверджувати, що поняття "соціальний працівник" виникло в зарубіжній соціально-педагогічній науці в кінці X1X ст., а "соціальний педагог" - в 20-ті рр. XX ст. Підтвердження цій думці знаходимо і в працях сучасних дослідників [67; 334; 517].
На початку XX ст. у більшості країн Європи, Америки, Африки й Азії вже були засновані перші заклади для підготовки соціальних працівників. До подібних закладів належали короткотермінові курси соціальних працівників та школи соціальної роботи, яких уже в означений період нараховувалось у світі близько 14 і вони були об'єднані в Міжнародну Асоціацію шкіл соціальної роботи [67; 334; 579].
Ці заклади готували соціальних працівників для: здійснення індивідуальної допомоги сім'ї, молоді, людям похилого віку, хворим, інвалідам, учням, що не відвідують школу; організації роботи в притулках, з "педагогічно занедбаними дітьми", дітьми, які мають проблеми з батьками та неповнолітніми "групи ризику" тощо [381, с. 123; 517; 690].
Таким чином, для зарубіжної соціально-педагогічної науки початку XX ст. характерне ототожнення функцій "соціального педагога" й "соціального працівника". У Росії перші соціальні школи було засновано в Петербурзі в 1911 році при Психоневрологічному інституті [ІЗ, с. 178].
Але в цей період, як свідчить аналіз праць відомих педагогів (П.П. Блонського, А.Б. Залкінда, О.Г. Калашнікова, С.Т. Шацького та деяких інших), у вітчизняній соціально-педагогічній науці терміни "соціальний педагог" та "соціальний працівник" ще не використовувалися, на відміну від зарубіжної. Усіх соціальних працівників, на нашу думку, дуже вдало об'єднав А.Б. Залкінд і назвав їх таким узагальнюючим поняттям як "суспільні вихователі" [194, с. 157].
Варто також зазначити, що далеко не в усіх країнах світу й сьогодні існує поняття "соціальний педагог". Наприклад, у сучасній Англії є"соціальний працівник" і "фахівець по роботі з молоддю" (517).
На відміну від Англії, в більшості земель Німеччини "соціальний педагог" - це єдина й загальна назва професії для всіх хто спеціалізується з соціальної роботи" (202, с.72)
Взагалі, питання про співвідношення понять "соціальний педагог" і "соціальний працівник" ще до кінця не з'ясоване в сучасній соціально-педагогічній науці. Наприклад, В.Г. Бочарова ототожнює ці терміни [60, с.6].
За вірним визначенням більшості вчених (І.Д. Звєрєва, Б.П. Бітінас, А.Й. Капська, Л.І. Катаєва, Л.Г. Коваль, С.Р. Хлєбік та ін.) між соціальним педагогом і соціальним працівником існує принципова різниця.
На наш погляд, поняття "соціальний працівник" значно ширше в порівнянні з терміном "соціальний педагог". До соціальних педагогів відносять людей, які мають спеціальну педагогічну освіту та здійснюють свою діяльність переважно в школах й інших освітніх закладах, тобто мова йде про спеціаліста, який працює з дітьми та молоддю. Підкріплення цій думці знаходимо і в урядовій документації [192, с.13].
А

 
 

Цікаве

Загрузка...