WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сутність, мета, завдання та функції соціальної педагогіки як науки - Реферат

Сутність, мета, завдання та функції соціальної педагогіки як науки - Реферат

певної конкретизації. В якості предмета соціальної педагогіки, виходячи із структури науки, ми означаємо закономірності, принципи та методи соціально-педагогічного процесу. Таке тлумачення предмета дозволяє стверджувати, що соціальна педагогіка - наука, яка вивчає сутність соціально-педагогічного процесу, його закономірності, принципи та методи.
Отже, соціально-педагогічна наука досліджує сутність, закономірності та принципи виховання в різних соціальних інститутах, розробляє методику соціально-педагогічної роботи, її зміст, організаційні форми, методи та прийоми. З'ясування об'єкта та предмета соціально-педагогічної науки дозволило дослідникам підійти до визначення її мети й завдань. Під науковою метою даної галузі знань учені розуміють: інтеграцію знань про соціальну природу особистості (А.Й. Капська, Л.І. Міщик); координацію та розробку методологічних підходів і соціально-педагогічних технологій (Г.М. Філонов); відпрацювання парадигми соціального виховання (А.І. Арнольдов); сприяння розвитку людини, реалізації її здібностей і задатків у плюралістичному громадянському суспільстві (І.Д. Звєрєва); науково-педагогічне забезпечення соціальної роботи (А.В. Мудрик).
Як бачимо з різних визначень, одна група дослідників (А.Й. Капська, Л.І. Міщик, А.В. Мудрик, Г.М. Філонов) мету соціальної педагогіки розглядають як розробку теоретичних засад даної науки. Інша (А.І. Арнольдов, І.Д. Звєрєва) - особливу увагу звертають на зміст соціально-педагогічної діяльності. На нашу думку, головна мета соціально-педагогічної науки полягає у визначенні об'єктивних закономірностей і тенденцій виховання особистості в різних соціальних інститутах (системах) та цілеспрямованому застосуванні їх на практиці.
Мета соціальної педагогіки конкретизується завданнями даної науки. У науковеденні існує багато класифікацій їх за різними ознаками. Особливе значення для соціально-педагогічної теорії та практики має угрупування завдань за часом виконання. Згідно з цією класифікацією завдання соціально-педагогічної науки можна поділити на постійні та тимчасові.
Аналіз науково-педагогічних досліджень [18; 19; 67; 593; 592; 265-267; 350-352; 393; 394; 587; 644-647] дозволяє до постійних завдань соціальної педагогіки як науки віднести: o здійснення соціальної адаптації людини; o забезпечення соціалізації як інтегрованого процесу становлення й розвитку особистості; ' аналіз та осмислення основних рівнів соціалізації особистості; o організацію й забезпечення міждисциплінарних зв'язків соціальної педагогіки та міждіяльнісних зв'язків соціально-педагогічних технологій; o розкриття принципів даної науки та вивчення тенденцій їх розвитку; o вивчення та аналіз соціально-педагогічної теорії і практики зарубіжних країн; o з'ясування методологічних засад соціальної педагогіки; o розробку теорії та методики виховання особистості в соціумі; ' дослідження закономірностей взаємодії особистості й соціуму; o пошук методів та засобів попередження проблем; ' виявлення й обгрунтування шляхів усунення причин, що породжують ці проблеми; ' розробку власне соціально-педагогічних форм і методів виховання; o організацію наукових досліджень, конференцій та семінарів із проблем соціальної роботи; o видання наукової та методичної літератури; ' узагальнення досліджень інших наук з проблеми взаємодії людини з суспільством та деякі інші.
Прикладом тимчасового завдання може бути надання екстреної кваліфікованої допомоги дитині, яка знаходиться в кризовому стані та ін. Слід підкреслити, що в сучасній соціально-педагогічній науці існують й інші підходи до класифікації завдань даної науки. Так, Л.І. Міщик ці завдання поділяє на наукові та практичні [350, с.32].
Враховуючи те, що визначення науки взагалі й соціальне-педагогічної зокрема включає як теоретичні наробки, так і зміст конкретної діяльності соціального педагога, вважаємо що таке угрупування завдань також має право на існування. Розкриття сутності соціальної педагогіки як науки передбачає і з'ясування її провідних функцій.
Функції науки визначаються в залежності конкретних цілей та завдань, які стоять перед нею. В сучасній науці існує класифікація функцій за різними ознаками: За спільністю предмета та мети дослідження (теоретико-пізнавальні та прикладні); За методами, які застосовуються при прогнозуванні та конструюванні соціальне-педагогічних моделей (функції описові, пояснюючі, прогностичні, перетворюючі та ін.); За спільністю та специфікою виходу соціальної педагогіки в різні сфери життя (загальнопедагогічні та специфічні); За часом (довготривалі та ті, що визначаються особливостями певного етапу розвитку або особливостями соціальної ситуації); За зв'язками з соціальною роботою та соціальним вихованням (загальносоціальні, міжгалузеві та галузеві) [462, с. 15].
Існують й інші підходи до класифікації функцій соціально-педагогічної науки. В якості провідних функцій педагогіки як науки вчені виділяють: комунікативну та гносеологічну (пізнавальну) (В.Є. Гмурман); гносеологічну (теоретико-пізнавальну), організаційно-виховну, регулятивно-профілактичну, інформаційно-комунікативну, соціоінтеграційну та аналітико-прогностичну (І.І. Мигович); теоретико-пізнавальні і прикладні (Г.М. Філонов); пізнавальну, пояснювальну, практичну, прогностичну й світоглядну (В.М. Лавриненко); описову, діагностичну, пояснювальну, проективно-конструктивну, прогностичну, перетворюючу, критеріально-оціночну, корекційну (Б.С. Гершунський); теоретико-пізнавальну, прикладну та гуманістичну (А.В. Мудрик); загальнотеоретичну, практичну й прогностичну (Т.А. Стефановська); теоретичну та технологічну (В. Сластьонін, І. Ісаєв, А. Міщенко, Є. Шиянов); описову, пояснювальну та передбачення (П.І. Підкасистий); теоретичну та практичну (Ю.В.Васількова).
Взагалі, класифікацію функцій соціальної педагогіки як науки вважаємо досить умовною. Наприклад, прикладні функції можуть виступати і в якості теоретико-пізнавальних. На нашу думку, найбільш доцільним, виходячи з предмету дослідження, є розподіл функцій на теоретичні та технологічні, запропонований групою вчених під керівництвом В.О. Сластьоніна [407, с. 76-77]. Беремо його за основу, тому що він об'єднує майже всі перелічені функшї.
Теоретичні функції соціальної педагогіки реалізуються на трьох рівнях: * описовому та пояснювальному - вивчення й узагальнення передового досвіду соціального виховання і пояснення джерел виникнення та генези наукових знань у соціально-педагогічній сфері; * діагностичному - виявлення стану соціально-педагогічних явиш, ефективності діяльності соціального педагога та вихованців, встановлення умов та причин, які їхзабезпечують; * прогностичному - пізнання принципів та способів соціально-педагогічного прогнозування і побудови моделей перетворення дійсності.
Взагалі, педагогічна наука націлена на майбутнє, тому поділяємо думку Б. Гершунського про те, що однією з провідних її функцій повинна стати прогностична. "За ступенем розробки прогностичної функції, - пише вчений, - можна відрізнити дійсну науку від простої сукупності фактів" [120, с. 320].
Технологічна функція передбачає також три рівні реалізації: o проективний, що пов'язаний із розробкою відповідних методичних матеріалів (навчальні плани, програми, рекомендації, підручники та посібники); o перетворюючий, який спрямований на впровадження досягнень
Loading...

 
 

Цікаве