WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

батьківства, тому суспільство і зокрема соціальні педагоги мають штучно створювати умови мікрогрупових стосунків цих дітей з дорослими, при яких дитина зможе почати засвоювати на рівні підсвідомості і сімейні соціальні цінності. І якщо батьки мають право на вибір: використовувати чи ні дитячий заклад у вихованні своїх дітей, то суспільство не має вибору, воно повинно створити умови хоча б ерзац-сім'їдля покинутих батьками малюків, інакше соціальні проблеми з цими дітьми, з їхніми дітьми будуть зростати. За кордоном функції штучної родини виконують форстерні (тимчасовий догляд, догляд протягом дитинства, усиновлення) сім'ї, там розроблено для них грунто-вну законодавчу базу, існує ретельний відбір бажаючих стати такою сім'єю та контроль за їх діяльністю.
В нашій країні- це інституція усиновлення, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї. Законодавча база стосовно останніх двох форм тільки формується і тому має багато недоліків. Крім того, суспільство І держава мають ретельніше контролювати ефективність роботи цих ерзац-сімей, турбуючись за реалізацію прав дитини на правильне виховання. Оскільки за помилки у вихованні сімейних дітей у родині довіку розплачуються батьки, на "шиї" яких залишаються дорослі діти з онуками, а "державні" діти за них розплануються самі, бо після 17 років всевжитті залежить тільки від них самих. Для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, суспільне дошкільне виховання має бути таким же різноманітним, як і для сімейних.
Перспективою дошкільної соціально-педагогічної діяльності в Україні вважаємо гармонізацію та гуманізацію і сімейного, і суспільного виховання як складових дошкільного соціального виховання дітей різних категорій. Це забезпечить фундамент для сходження кожної дитини України на новий рівень духовності і до нової соціальної ролі-учня.
Соціально-педагогічна діяльність у загальноосвітніх: навчальних закладах
Загальноосвітній навчальний заклад - це такий, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.
До типів загальноосвітніх закладів системи середньої освіти належать:
1) середня загальноосвітня школа, спеціалізована школа, гімназія, ліцей, колегіум, загальноосвітня школа-інтернат, спеціалізована загальноосвітня шкода, загальноосвітня санаторна школа, школа соціальної реабілітації, вечірня (змінна) школа;
2) позашкільні навчально-виховні заклади, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, професійно-технічний навчальний заклад, вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації [50].
Школа як узагальнений тип загальноосвітніх навчальних закладів - важливе соціальне знаряддя введення нової генерації до активного соціального життя через включення у дитяче соціальне буття. "Вступаючи до школи, дитина переходить із світу інстинктивних зв'язків та прихильностей, що складають умови сім'ї, чи з атмосфери граючого хору, що є сутністю дитячого садочка, у світ зовнішньо врегульованої общини. Скріплюючим початком у цьому новому світі є вже загальна праця й підкорення загальному закону... Стосовно моральної освіти завдання школи зводиться переважно до виховання правового відчуття і суспільної свідомості людини" [43, с. 122].
Видатні педагоги сучасності та минулого зупиняються на окремих аспектах мети соціального виховання в школі. Наприклад, Б.М.Бім-Бад наполягає на філогенетичній його спрямованості, на тому, що воно "покликане замінити в ідеалі насильство й хитрощі в стосунках між людьми розумом і доброю волею" (Педагогіка. - 1996. - № 5. - С.6).
С.І.Гессен справжнє завдання шкільної освіти в міжпоколінному соціальному вихованні вбачав у "подоланні минулого через прилучення до вічного, яке і складає істинний сенс" освіти [43, с.380]. Громадянський аспект соціально-педагогічної діяльності школи підкреслював В.В.Зеньковський, який вважав, що мета соціального виховання в школі полягає у "прищепленні учню вищих ідеалів суспільності й вихованні "смаку" до соціальної діяльності, здатної підіймати людину над егоїстично-особистим, маючи інтенцією дух загальнолюдської солідарності" [92,с. 19].
Особисгісний напрям виховання підкреслює І.А.Колеснікова [62]: "цілеспрямоване породження у педагогічній взаємодії динаміки сенсів і способів буття дитини, які актуалізують її людські якості". Близько до цього, а саме засобом гармонізації внутрішньо-особистого життя людини, розглядає соціальне виховання Джон Уайт: "соціальному вихованню мають бути підпорядковані всі аспекти шкільного життя... Шкільна освіта має, з одного боку, допомогти визначити сенс життя, свої цінності, а з другого - створити можливість цілком поринути в улюблену справу, забувши при цьому про інші інтереси. Однаково важливо турбуватися і про своє процвітання, і про свою душу. Школа ж до останнього часу вважала турботу про душу куди важливішим ділом, ніж турботу про особисті інтереси. Соціальне виховання допомагає відновити втрачену рівновагу" [95, с.193]. Таким чином, об'єктивним сенсом соціально-педагогічної діяльності школи є керування формуванням і розвитком соціальної сутності людини, проявом і гармонізацією її загальнолюдської, конкретно-суспільної, особистісно-соціальної складових, через включення в різноманітну соціальну діяльність і спілкування під патронатом фахівців з соціального виховання.
За своєю сутністю школа є соціально-педагогічним закладом, спеціально створеним для керування процесом соціалізації, для здійснення соціального виховання дітей. Проте, не можна забувати, що школа, хоча і провідний (щоправда, не завжди, наприклад, у Середньовіччі - церква), але не єдиний фактор соціалізації нової генерації. Тому ефективності вона досягає лише тоді, коли вступає у справжню взаємодію із соціальним середовищем. Динаміку такої взаємодії розглядав Ф.А.Фрадкіну статті "Школа в системі соціалізуючих факторів" [97].
Якщо на самому початку XX століття існували вітчизняні моделі шкіл (К.І.Май, А.С.Алфьоров), які намагалися стати помічниками родини, розширюючи досвід дитини від сімейного до соціального досвіду (визначеного населеного пункту, батьківщини, планети), то моделі 20-х років уже мали за мету безпосередній вплив на родину, на її життя (С.Т.Шацький, П.П.Блонський). Визнаним у світі, найкращим на той час був соціально-педагогічний досвід Першої Дослідної станції Наркомпроса, яку очолював С.Т.Шацький.
Оригінальна концепція "школи-життя" С.Т.Шацького (1878-1934) 20-х років основувалася на ідеї "вирощування" людини, спираючись на традиції, звичаї, норми мікросередовища, на використання для цього всього цінного з культури сім'ї, дитячих неформальних груп, громадських організацій. Виховання С.Т.Шацький розглядав як взаємопов'язані малий та великий педагогічні процеси. Малий педагогічний процес відбувається в школі, а великий - вплив родини, однолітків, дорослих тощо - в соціальному середовищі. На думку С.Т.Шацького, виховувати лише в стінах школи - прирікати виховання на невдачу, тому що виховні дії, не
Loading...

 
 

Цікаве