WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

виглядають так:
1. Складання листів (директором, вихователем), в яких вміщується зміст і основні напрями виховної роботи дитячого садочка в цілому, кожної групи окремо, питання режиму дня, правил поведінки в приміщенні та на дворі, права та обов'язки батьків, завдання колективудитячого закладу і головні заходи впродовж року.
2 Бесіди. Вихователі вивішують об'яви, де вказані години прийому батьків (до речі, прийом може тривати до 2-х годин). До деяких вихователів батьки записуються завчасно. У визначений час вихователь залишає групу (де його замилує колега) і за чашкою кави обговорює з батьками особливості поведінки, характер, звички дитини, умови її життя в сім'ї.
3. Батьківські збори, їх в традиційній формі проводять 2 рази на рік. Розпорядок є такий ; загальна бесіда директора з батьками, а потім збори по групах. Однак за останні часи посилився вплив батьків на зміст роботи педагогічного колективу. Зараз саме батьки запрошують на збори лекторів (наприклад, спеціалістів з педагогіки Монтессорі, Вальдорфської, з розвитку мовлення, з сімейної психотерапії), влаштовують перегляди і обговорення відеофільмів про перебування своїх дітей в дитячому садочку та групові свята, запрошують артистів, включають до програми самодіяльність, частування.
4. Батьківський комітет. Його затверджують на загальних зборах батьків. Він складається з найактивніших батьків і одного представника педагогічного колективу (для зв'язку з педагогами). На щомісячних зборах батьки вирішують як і коли мають проходити загальні заходи, яким чином до них готуватися, як і куди витрачати гроші, отримані на ярмарках (наприклад, запросити акторів театру чи цирку, оркестр, купити нові іграшки, побудувати на дворі гірку).
5. Дитячі ранки. Батьки за бажанням можуть бути присутніми на всіх святах, але вони обирають ті, які вважають найзначнішими (Різдво, закінчення виховного року).
6. Вечірні свята. За пропозицією педагогічного колективу чи батьків в дитячому садочку проводять вечірні свята, на яких виступають і діти, і дорослі (запрошують естрадний ансамбль, що виконує пісні для дітей, влаштовують маскарад чи бал, пригощають).
7. Суботники. За звичаєм суботники проводять 2 рази на рік: прибирають приміщення, територію дитсадка, якщо потрібно невеликі ремонтні чи будівельні роботи, щось конструюють чи шиють дітям. Присутність дітей не обов'язкова, але багато хто приходить з родиною. Варто уваги, що під час суботника батьки і педагоги разом їдять.
8. Робота батьків у дитячому садку. Батьки новачків залишаються з дитиною до тих пір, поки вона не звикне до садка. Батьки допомагають вихователю, більш того, можуть підмінити, якщо він захворів. Коли педагоги проводять загальні збори з планування роботи, з дітьми в цей час мають право працювати батьки. Однак в деяких країнах, наприклад в Швеції, регулярні чергування батьків в дошкільному закладі лише бажані, тоді як в США - обов'язкові, більш того вони повинні допомагати матеріально, ремонтувати апаратуру, меблі, приносити непотрібний вже одяг, надавати автотранспортні засоби, проводити заняття в гуртках.
9. Ярмарки. Ярмарки, чи базари, влаштовують звичайно перед Різдвом, Паскою. На продаж виставляють випічку, каву, закуски, саморобки; організують лотереї, виступи дітей, виловлювання подарунків вудкою, ворожіння.
10. Видання газети чи журналу. В багатьох дитячих садках за допомогою дітей, батьків, вихователів видаються газети, журнали, що віддзеркалюють не тільки роботу педагогічного колективу, але і події з життя дошкільного закладу. Це дає можливість висловлюватися і дітям, і батькам. Останні допомагають і в створенні відеофільмів, фотоальбомів тощо.
Вище йшлося про соціально-педагогічну діяльність дошкільних закладів стосовно дітей, які відвідують дитячі дошкільні заклади. Але держава має забезпечити допомогу у реалізації Базового компоненту дошкільної освіти батькам, які у родинних умовах виховують дошкільнят, повинна захистити права на дошкільну освіту дітей, що залишилися і поза сім'єю, і поза дошкільним закладом водночас, яких у дитячий садок не привели і ніколи не приведуть. Задля здійснення цих нагальних соціально-педагогіч-них завдань С.Болтівець [3] пропонує загальнонаціональний експеримент з реалізації нової суспільної місії дитячого садка - соціально-педагогічного патронажу.
Для здійснення цієї нової місії, за автором, необхідно:
-закріпити мікрорайони за кожним дошкільним закладом, тобто визначити території, номери будинків, їх розташування;
-покласти відповідальність за проведення соціально-педагогічного патронажу на завідувачів дошкільними закладами в межах цих територій;
-у штатах кожного дошкільного закладу, за яким закріплено "дошкільний" мікрорайон соціально-педагогічного патронажу (патронажний мікрорайон), передбачити посади соціальних педагогів з розрахунку одна ставка на кожні 2000 осіб населення будь-якого віку, в тому числі не менше 80 дошкільнят.
Введення соціально-педагогічного патронажу, на думку С.Болтівця, забезпечить такі наслідки:
" облік дітей дошкільного віку незалежно від прописки їхніх батьків лише за самим фактом їх перебування, проживання на території відповідного "дошкільного" мікрорайону. Це допоможе запобігти поширенню бездоглядності, безпритульності дітей віком до 7 років, своєчасно нейтралізувати несприятливі наслідки руйнування сім'ї через ініціювання підготовки до розгляду таких випадків' органами опіки й піклування;
" дасть змогу контролювати кількість дітей, що має прийти до перших класів місцевих шкіл і тих, хто фактично почали навчання;
" позитивне ставлення до соціальних педагогів, що працюють у дитячих садках, оскільки звичні назви дошкільних закладів зберігатимуть довіру і викликатимуть бажання співробітничати, допомагати у справі обліку дошкільнят;
" кваліфіковано, відповідно до законодавчих та моральних норм нашого суспільства розкриватиметься, відстежуватиметься і змінюватиметься соціальна база, що породжує й утримує "дітей метро", дітей підвальних нічліжок, привокзальних дітей, тих, що годуються, граються і виростають на звалищах ринків і торжищ;
" кожний населений пункт збагатиться ще однією гуманістичною функцією захисту малих громадян нашої держави.
Але ця функція буде не зовсім реальною, якщо дошкільний соціальний педагог буде виконувати лише облікові та контролюючі завдання, про що йдеться у С.Болтівця. Цю конче необхідну роботу має, на нашу думку, доповнити відповідна до Базового компонента дошкільної освіти України соціально-виховна робота за місцем проживання і відпочинку дітей в "дошкільному" мікрорайоні. Соціально-педагогічна діяльність у відкритому соціальному середовищі стосовно дошкільнят може реалізовуватися за такими напрямами:
" педагогізація соціально-культурного середовища мікрорайону;
" педагогічний всеобуч батьків, дідусів та бабусь, опікунів, всіх тих, хто причетний до виховання дітей;
Loading...

 
 

Цікаве