WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

закладу без вступних учасники міжнародних, призери IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін за умови, якщо вони вступають на напрями підготовки (спеціальності), для яких профілюючими є вступне випробування з предмета, з якого вони були учасниками вищезгаданих олімпіад (якщо число поданих заяв від призерів IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін на певний напрям підготовки (спеціальність) перевищує 50% від обсягу державного замовлення, доведеного вищому навчальному закладу на цей напрям підготовки (спеціальність) зарахування проводитись зарішенням приймальної комісії) та переможці Всеукраїнської універсіади "Інтелектуал - XXI століття" буде надавати гранти на навчання та стипендії для обдарованих дітей. Учасникам міжнародних, переможцям III-IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів, конкурсів фахової майстерності та Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України дозволяєтьсязараховувати як профілюючі такі навчальні предмети:
-інформатика та обчислювальна техніка - при вступі на напрями "прикладна математика", "комп'ютерні науки", "комп'ютерна інженерія", "педагогічна освіта" (спеціальність - "педагогіка і методика середньої освіти - математика");
-трудове навчання при вступі на напрям "педагогічна освіта" (спеціальність "трудове навчання"); основи економіки - при вступі на напрям підготовки "економіка"; екологія - при вступі на напрям підготовки "екологія", "біологія", "хімія".
Названі предмети можуть зараховуватись також при вступі цих осіб на інші напрями підготовки (спеціальності), якщо вони визначені іншими навчальними закладами як профілюючі.
Крім того, на державному рівні у 2003 році плануються зміни до умов прийому до ВНЗ (збільшення бюджетних місць та держзамовлень); розширення пільг на проїзд у міському та залізничному транспорті всім студентам денної форми навчання; підвищення стипендії студентам і аспірантам; ввести іменні стипендії Кабінету Міністрів для обдарованої молоді[151].
Таким чином, стратегічні завдання реформування вищої освіти та основні шляхи її реформування гарантують комплекс соціальних правових заходів, які забезпечують реалізацію та охорону законних прав та свобод студентської молоді.
Успішність соціального виховання залежить не тільки від його організації на основі додержання закономірностей та принципів, але й від визначення його мети як ідеального передбачення результатів виховного процесу. Мета соціального виховання молоді визначається ідейними та ціннісними установками, які проголошує те чи інше суспільство.
Протягом десятиліть наша держава формувала соціальне замовлення - виховання всебічно, гармонійно розвиненої людини з певними суспільне значущими рисами, якостями. Це замовлення конкретизувалось у цілях і завданнях кожного окремого вищого освітнього закладу, реалізувалося в змісті, методах, засобах та формах соціально-виховної роботи. А зміст виховання було зафіксовано в Моральному кодексі будівника комунізму. Таким чином, мета соціального виховання молоді у вищих навчальних закладах (до кінця 80-х рр.) обмежувалась ідеологічними, політичними інтересами та визначалася державою, а не суспільством.
Мета соціального виховання у світовій системі вищої освіти відображає основні соціальні потреби: соціально-виробничі (спрямовані на підготовку людини до виконання виробничих функцій), загальнолюдські або загально-гуманістичні (тенденція збереження загальнолюдських цінностей), ідейно-політичні (закріплення своїх ідейних цінностей).
У розробці змісту загальної мети виховання філософи країн Європейської співдружності (ЄС) виходять з певної концепції людини. До складу цієї мети входять такі якості особистості, як миролюбність, гуманність, критичність, здатність до самостійного вибору, самооцінки і всебічного саморозвитку; толерантність, терпимість до інакомислячих, намагання зрозуміти іншу точку зору; здатність до осмислення єдності загальнолюдських цінностей; ведення діалогу на основі рівноправності і взаємоповаги [108].
Точки зору щодо глобальної мети виховання у сучасній вітчизняній педагогіці особливу увагу привертає ідея особистісно-орієнтованого виховання, для якого абсолютною цінністю є студент. Людина - це і мета, і результат, і головний критерій оцінки якості соціального виховання. Автори цієї ідеї (Г.О.Балл, І.Д.Бех, С.У.Гончаренко, О.Я..Савченко) розглядають людину як природну, соціальну і культурну особистість. Глобальною метою на думкою авторів є "людина культури" - тип особистості, ядром якої є суб'єктивні якості, що визначають міру її свободи, гуманності, духовності, життєдіяльності. Тоді з точки зору соціальної педагогіки це потребує виховання у студентів таких взаємопов'язаних якостей:
" самосвідомості, гідності, самостійності, самодисципліни, незалежність тверджень у поєднанні з повагою до думок інших людей, вміння приймати рішення і відповідати за них;
" милосердя, доброти, здатності до співпереживання, альтруїзм, готовність надати допомогу, прагнення до миру, злагоди, терпимості і доброзичливості до людей, незалежно від раси, національності, віросповідання;
" розвиток духовних потреб у пізнанні і самопізнанні, спілкуванні, творчості, пошук сенсу життя, щастя;
" повага до своєї майбутньої професійної діяльності, усвідомленість соціальної значущості свої професії;
" формування певних професійних та особистісних якостей щодо майбутньої професії;
" вірність, почуття обов'язку, ввічливість, мужність і скромність, потреба у служінні людям;
" розвиток здібностей і потреб у перетворюючій діяльності, практична підготовка до життя у конкретному культурному просторі.
На початку 80-х років у країні загострення проблеми виховання викликало потребу суспільства у використанні передового вітчизняного й зарубіжного досвіду соціального виховання молоді. В Україні почала розвиватися розгалужена система різних комплексів (соціально-педагогічних, фізкультурно-оздоровчих, сільських шкіл-комплексів, школа-ВНЗ, а після 1990р. - заклади недержавної форми власності). Це можна назвати спробою використання соціально-педагогічного досвіду комплексної організації роботи на рівні мікрорайону (регіону). Створення комплексів і керування їх роботою певний час стримувалося організаційно-кадровими та фінансовими труднощами. Але у житті суспільства тоді вже реально існувала потреба нових форм організації соціального виховання і реорганізації діяльності ВНЗ. У деяких ВНЗ почала формуватися виховна система, яка передбачала визначення комплексу цілей, діяльності з їх реалізації, відносин, що народжуються в такій діяльності між її учасниками. Перспектива і вимоги розвитку суспільства яскраво виявили тенденцію суттєвого перетворення та оновлення освітньо-виховної системи у країні, забезпеченням цілісності.
Виховання студентської молоді є своєрідним соціальним процесом,
Loading...

 
 

Цікаве