WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

сощальній роботі [58]; захисту прав дитини - у Хабаровську [42]; сшвпраці з сім'єю [30]; психологічній діяльності - у Ставрополі [101]. Очевидно, кожна модель має право на існування, якщо вона не зашкоджує дитині.
Отже, соціально-педагогічною діяльністю школи є розроблення і втілення в життя разом з дітьми своєї моделі соціального виховання (для фахівців) і цікавого шкільного життя (для дітей).
Соціально-педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах.
Гуманістична парадигма сучасної освітньої ситуації, реформування освіти й виховання та розв'язання соціально-педагогічних завдань соціалізації молоді потребують гарантій з боку держави щодо забезпечення прав і можливостей особистості в новій соціальній ситуації. В умовах перехідного періоду, який супроводжується одночасною зміною суспільно-політичного і економічного устрою, порушенням процесу відтворення науково-технічних кадрів,зниженням суспільного статусу їх діяльності, відтік молоді з галузей науки і техніки, освіти і культури, зростає соціальна роль вищих закладів освіти та науки (ВНЗ).
Вищий заклад освіти та науки в Україні - освітня установа, яка має статус юридичної особи й реалізує професійні програми вищої професійної освіти. Вищі навчальні заклади створюються, реорганізуються, функціонують і ліквідуються згідно з Законом України "Про вищу освіту"(2002р.).
Головним завданням (основою соціально-педагогічної діяльності) у вищому навчальному закладі як центрі освіти та виховання молоді є: задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному й моральному розвитку; виховання осіб, які навчаються у ВНЗ у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України; набуття вищої освіти і кваліфікації в обраній галузі професійної діяльності; задоволення потреб суспільства в кваліфікованих спеціалістах з вищою освітою й науково-педагогічних кадрах вищої кваліфікації, організація і проведення фундаментальних пошукових і прикладних наукових досліджень з проблем освіти, перепідготовка й підвищення кваліфікації викладачів і спеціалістів; підвищення освітньо-культурного рівня громадян [131, с.54].
Важливим напрямом діяльності держави є розробка та здійснення політики щодо молоді. У грудні 1992 року Верховною Радою України було проголошено Декларацію "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні", де було викладено мету, завдання, принципи, головні напрями та механізми її втілення. 5 лютого 1993 року було прийнято Закон "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", який розкриває принципи, умови організаційного забезпечення, правові і політичні гарантії соціального становлення та розвитку молоді. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті (2001) - це державний документ, який визначає стратегію і основні напрями її розвитку; гарантує однаковий доступ до якісної освіти для всіх громадян України, незалежно від національності, статі, соціального походження і майнового стану, ставлення до релігії, місця проживання та стану здоров'я Однаковий доступ у вищій освіті забезпечується:
-безплатністю освіти на конкурсних засадах;
-створенням умов для одержання вищої освіти дітьми-сиротами, інвалідами;
-створенням однакових умов для здобуття вищої освіти представниками різних регіонів держави;
-створення системи навчальних закладів для забезпечення освіти дорослих відповідно до потреб особистості та ринку праці [18].
Закон України про вищу освіту встановлює соціальні права осіб, які навчаються у ВНЗ (стаття 53, 54,56, 57,58) [150]. Нормативно-правові документи координують соціальну діяльність щодо захисту прав та інтересів студентів у ВНЗ. Так, завдяки документу "Умови прийому на перший курс вищих навчальних закладів України", у Харківському державному педагогічному університеті ім.. Г.С.Сковороди у 2001/2002 н.р. навчалося більше 5 тисяч студентів, на перший курс було зараховано 1200 чоловік, на заочний факультет - ще 1098 абітурієнтів, з них 221 медалістів. Пільговий контингент вступників складався з інвалідів, чорнобильців, сиріт. А нормативний документ "Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" (1996 р.) забезпечує студентам-випускникам права, гарантії і компенсації на працевлаштування, виплати допомоги в розмірі місячної стипендії за рахунок замовника, одержання житла [144].
Про увагу до прогнозування перспектив розвитку вищої освіти, як фактора визначення молоддю свого місця, покликання у суспільстві, свідчить проведена в жовтні 1998 року Конференція ЮНЕСКО з вищої освіти, в якій брали участь і вітчизняні вчені. Конференція у висновках вищу освіту визначила як: найважливіший чинник розвитку людства; гарант зберігання і збільшення матеріальних і духовних цінностей. Було підкреслено універсальність доступу до вищої освіти, що означає рівні можливості кожного навчатися, однакову доступність освіти для всіх на основі повної рівності і залежності від здібностей кожного. Ці положення відповідають ст.26 Загальної декларації прав людини (1948 р.) та ст.4 пункту "а" Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960 р., Париж).
Вищі навчальні заклади виникли в V-ІІІ ст. до н.е. в Афінах та Римі. Першим університетом називалась школа в Константинополі (425 р.). Як тип ВНЗ університети з'явилися: в ХІ-ХІІ столітті в Італії (Салерно та Болонья), у Франції (Париж, початок XII ст.), наприкінці ХІІ - початку ХІІІ ст. в Іспанії (Саламанка) та Англії (Оксфорд). На території Східної Європи першими вищими школами була Колхідська - IV ст., грузинські академії -ХІ-ХІІ ст. у XVI столітті відкрито академію у Вільносі. На Україні засновано у 1632 р. Київську академію, 1661 р.- Львівський університет, у Росії 1686 р. - Слов'яно-греко-латинську академію, 1755 р. - Московський університет та інші. На Україні в І половиш ХІХ ст. відкрито Харківський університет (1805), гімназію вищих наук у Ніжині (1820), Київський університет (1834). З початку ХVІІІ ст. у Росії набули розвитку технічні Вищі навчальні заклади. У 60-х роках ХІХ ст. на Україні починає розвиватися вища жіноча освіта. А в 1914-1915 навчальному році вже було 27 ВНЗ, 35,2 тисяч студентів [128,129].
Розвиток освіти на Слобожанщині має глибоке історичне коріння. Від часів створення університету, який уже у 50-ті роки минулого століття став провідним закладом з розвитку вітчизняної освіти й науки, і до сьогодення Харківський вузівський центр є унікальним, одним з найпотужніших в Україні і добре відомим в усьому світі. До його складу (2002 р.) входять 69 державних і 12 недержавних вищих навчальних закладів, у яких навчається майже 200 тисяч студентів із 300 спеціальностей (академій -13, університетів -14, інститутів - 9, ВНЗ Міністерства внутрішніх справ України - 2, ВНЗ Міністерства оборони України - 3). Харківські ВНЗ налічують 12 тисяч викладачів (серед них 834 - доктори наук, 48000 доцентів)
Loading...

 
 

Цікаве