WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

інформаційної системи формує стійку навичку вирішення багатьох проблем через їх всебічне інформаційне вивчення, що впливає в подальшому і на не-упереджене ставлення до життєвих колізій, і на позитивне ставлення до інформації загалом.
Другий аспект - забезпечення інформаційного розвитку дитини в школі - викликаний необхідністю адаптування до інформаційної системи держави, закладення інформаційного потенціалу в нову генерацію, якій жити в інформаційному світі. Фахівці інформаційної системи школи мають сприяти формуванню позитивного ставлення до інформаційних систем, інформації, навчати дітей користуватися всіма видами джерел інформації на будь-яких носіях, виявляти і демонструвати переваги і недоліки кожного з них, розповідати про нешкідливі для здоров'я дитини засоби їх використання, навчати пошуку,аналізу, синтезу і оцінці інформації (навчальної, соціальної, художньої тощо) та створенню нової, повідомляти характеристики всіх технічних засобів, які забезпечують в школі полегшення пошуку інформації та її опрацювання, формувати навички, необхідні для їх використання. Інформаційні працівники школи, як учасники соціально-виховної команди, разом із вчителями мають допомагати батькам з'ясувати, крім загальних навчально-виховних питань, як прищепити дитині любов до читання, писання, малювання, слухання, як подолати труднощі періоду засвоєння техніки читання, користування комп'ютером тощо, як орієнтуватися в морі дитячої інформації, як зібрати домашні бібліо-, аудіо-, відеотеку для дітей різного віку, як поводитись, коли дитина захоплюється низькопробними, малохудожніми книгами, відеофільмами, щоб не образити її, але виховати художній смак як недосяжний бар'єр для неякісної інформації.
Інформаційне виховання особливо важливе в сучасний період, коли комп'ютер може "підкорити" нас, заміщуючи реальне життя віртуальною реальністю. Інформаційне виховання формує розуміння природи інформації (допаперової, паперової, комп'ютерної), прищеплює знання її головних властивостей, забезпечує здоровий інформаційний образ життя, Інформаційно культурна людина комп'ютерну інформацію сприймає як одне з культурних надбань людства, а комп'ютер - засобом прискорення пошуку, обробки, створення нової інформації, а не ідолом XXI століття.
Для визначення ролі шкільної бібліотеки у соціальному вихованні школи показовою є думка новозеландських шкільних бібліотекарів: "Наше завдання і наша можливість вижити - загальна з освітою, залежить від нашої здібності переконати новозеландців, і в першу чергу новозеландську молодь, в нагальній потребі розуміти й використовувати інформацію в наше інформаційне століття для того, щоб ми були конкурентно здатними на світовій арені і щоб могли вибирати тип суспільства і соціальну структуру, яку ми цінуємо".
Ще один із найважливіших напрямів виховної роботи інформаційної системи школи полягає у створенні відповідними засобами позитивного особистого ставлення, громадської думки школи до добросусідського існування представників різних народів, різних вірувань, різних політичних уподобань, тобто толерантності в цілому, що так важливо для життя у межах багатонаціонального демократичного суспільства нашої країни. Шкільні засоби масової інформації, художньо-творчі гуртки, бібліотека тощо можуть сприяти інформаційним забезпеченням етнічних питань, засудженням упередженого ставлення до людини будь-якого етносу, обговоренням "гострих" міжнаціональних проблем.
Інформаційна система має спрямовувати свою діяльність на:
1) засвоєння знань про історичні та соціальні структури суспільства з метою розуміння етнічних, релігійних, політичних різниць;
2) подолання страху перед цими різницями, котрий веде до конфліктів;
3) розвиток вміння співіснувати у рідному та чужому середовищах;
4) виховання здібності цінувати культурні, релігійні, політичні різноманітності людства;
5) усвідомлення учнями спільності та взаємозалежності всіх народів світу, а також ставленні до багатонаціонального складу населення країни як до державного надбання [103].
Для формування сфери традицій школи треба спиратися на культурні традиції мікросередовища, зокрема, родин школярів. Це є добрим приводом залучення батьків до життя школи, класу. Традиціями школи можуть стати зустрічі з родинами представників різних етнічних, релігійних, соціальних, політичних груп, професій; спільні вечори відпочинку разом з батьками чи дідусями, старшими чи молодшими братами і сестрами; святкування у школі разом із громадськістю сімейно-сусідської общини соціальних, професійних, державних свят. В цій роботі важливі не кількість заходів, а рівень їх впливу на соціальне виховання дітей, пробудження педагогічного потенціалу громади.
Важливо, щоб культурно-виховний простір створювався саме у взаємодії педагогічного колективу з дітьми. Дорослі мають залишатися на другому плані, сприяючиі підтримуючи дитячі ініціативи з формування, розвитку та вдо-сконалення шкільної життєдіяльності. Цей процес творення дитячого життєвого простору школи і є процесом самоактуалізації самовизначення, самореалізації дитини, набуття нею соціального досвіду, її духовного розвитку. Таке культурне середовище дає можливість не тільки сформувати позицію особистості, систему її ставлень, визначити провідні цінності, але й випробувати їху шкільному "суспільстві".
Культурологічний аспект соціально-педагогічної діяльності школи сприяє узгодженості, гармонізації впливу всіх підрозділів школи, всіх членів її педагогічного колективу, акцентує їх увагу на ''культивуванні" людини, а не тільки на "накачуванні" її знаннями. Школа, таким чином, перетворюється на "крашу", де є не тільки "держава" (адміністрація), але й формується "суспільство" (діти, вчителі) зі своєю культурою, духовними цінностями. Це підвищує соціальну ефективність школи, оскільки така школа сприяє творенню зрілої людини, зрілого громадянина, які так погрібні сьогоденню України.
Найвищої результативності внутрішньо-шкільне соціальне виховання може досягти лише там, де окремі виховні сфери складають єдину соціально-педагогічну систему, як це, наприклад, було у школах С.Френе, Я.Корчака, В.М.Сороки-Росинського, В.О.Сухомлинського, у класі Ш.А.Амонашвілі та ін. Тому остан-ній напрям внутрішньо-шкільної соціально-педагогічної діяльності-керування-налічує не тільки планування, проектування, але і рефлексію щодо наслідків соціального виховання школи, його корекцію.
Сутністю управління соціально-педагогічної діяльності школи є збір інформації, проведення досліджень щодо ролі, значення соціально-педагогїчних програм у духовному розвитку школярів та випускників; налагодження зв'язків з останніми та залучення їх до соціально-педагогічної роботи школи, спонсорства; дослідження ефективної діяльності окремих виховних сфер культурно-вихо-вного простору школи, окремих фахівців, персоналу, структур школи; вивчення іміджу школи у педагогічних структурах району, міста, серед
Loading...

 
 

Цікаве