WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

класного керівника тощо). Вчитель не повинен і не може в умовах диференціації всіх видів діяльності, зокрема педагогічної, з погляду на специфіку виховної роботи, заміняти повністю соціального педагога без збитків для соціальної вихованості школярів. Проте, вчитель є важливою особою у здійсненні соціально-педагогічного процесу школи.
Базою для створення індивідуальної соціально-педагогічної концепції школи може бути "Конвенція ООН про права дитини" (1989), "Національна програма "Діти України" (1996), "Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст."(2001), "Концепція національного виховання" (1994), "Концепція виховання у національній системі освіти" (1996), Постанова "Про вдосконалення керівництва виховною роботою взакладах Міносвіти України" [87], Національна державна комплексна програма естетичного виховання (1991), перелічені вище та інші сучасні концепції шкільного виховання в світі, вітчизняний [ЗО; 31; 34; 36; 55; 58; 93] та зарубіжний [35; 42; 47; 48; 53; 64; 69; 70; 77; 78; 84; 86; 89; 95; 101] досвід.
Наступним кроком є створення моделі та програм соціального виховання школи.
Соціальне виховання школи реалізується через головні програми: створення (або розвиток) внутрішньо-шкільного виховного середовища та активізація виховного потенціалу мікро середовища (педагогізація мікро-соціума), тобто програми внутрішньої та зовнішньої соціально-педагогіч-ної діяльності школи. Ці програми взаємопов'язані, багато в чому обумовлюють одна одну і знаходяться у діалектичній взаємозалежності.
Основними напрямами внутрішньо-шкільної соціально-педагогічної діяльності є діагностування, захист прав та охорона прав дитини, реалізація соціального виховання, керування соціально-виховною діяльністю. На основі діагностування (соціологічного, психологічного, педагогічного, соціально-педагогічного)2 рівня сформованості соціального досвіду, соціальної вихованості, потреб та інтересів дітей, плануються заходи соціального працівника з охорони та захисту прав дитини в школі та вдома, оскільки, у разі незадоволення першого (матеріального) рівня потреб дитини, не може йтися про розвиток духовного рівня. Паралельно проектуються здійснення соціального виховання у трьох напрямках: організація життєдіяльності, що виховує людяність; соціально-педагогічна корекція позиції та поведінки дитини, що відхиляється від норми і соціально-педагогічна реабілітація. Реалізація соціального виховання, всіх трьох його складових, відбувається у процесі створення та функціонування культурно-виховного простору школи. Останній створюється, виходячи з ініціативи, активності, потреб, творчих можливостей дітей та педагогічного колективу, але в ідеалі має віддзеркалювати культуру суспільства (чи закладати зміни в ній). Культурно-ви-ховний простір школи може складатися з таких взаємопов'язаних сфер: традиції школи (історія, свята, гімн, герб, прапор, норми одягу, вітання ...), виробництво (навчальний процес, догляд за приміщенням школи, присадибними ділянками, третій трудовий семестр), інформаційна система (бібліотечно-інформаційний центр, газета, телебачення, радіо, комп'ютерна мережа, архів), мистецтво та дозвілля (гуртки, секції, клуби, театри, музеї, художня і музична школи ...), економіка (грошова одиниця, стипендії, гаранти) тощо. Будуватися культурно-виховний простір школи в умовах демократизації суспільства має на принципі самоуправління, тому провідну роль у оновленні соціального виховання мають зіграти наступні виховні сфери: самоуправління (парламент, рада, шкільний кооператив, загальні збори), право і політика (писані закони школи, суд, боротьба за досягнення бажаних змін шкільної життєдіяльності законними і моральними засобами), громадська думка (моральні закони, соціальні цінності школи), соціальна робота (самозахист та самодопомога дітей).
Що стосується провідної виховної сфери у школі - виробництва (навчального процесу), то саме шкільний компонент змісту загальної середньої освіти має соціально-педагогічну спрямованість. "Під шкільним компонентом слід розуміти особистісно-орієнтовану диференційовану варіативну периферійну частину змісту загальної середньої освіти, спрямовану на задоволення потреб і пізнавальних інтересів учнів, розвиток їх здібностей, організацію різноманітної діяльності за нахилами, широке ознайомлення з різними галузями наукових знань, корекцію між соціальним замовленням та потребами особистості" [37, с.5].
Харківський науковець Василенко О.М. доводить, що "соціальна сутність шкільного компонента змісту загальної середньої освіти полягає в тому, що він, як частина змісту загальної освіти є засобом передавання соціального досвіду підростаючим поколінням, а також виступає як засіб саморегуляції, самовизначення, самоствердження особистості, збереження індивідуальних особливостей кожного учня, розвитку загальних та спеціальних здібностей особистості" [37, с.8]. За О.М.Василенко, у процесі навчання слід створювати такі педагогічні умови, як: урахування характеру, динаміки різноманітних загальнонаукових і професійних інтересів школярів; забезпечення структурно-функціональної єдності між елементами змісту базового та шкільного компонентів загальної середньої освіти; забезпечення вільного вибору учнями змісту шкільного компоненту загальної середньої освіти. Це сприятиме оптимальному задоволенню потреб і пізнавальних інтересів учнів, а також дасть можливість у необхідній та достатній мірі індивідуалізувати й диференціювати навчання та підвищити якість знань школярів [37, с.З-4]. Отже, саме шкільний компонент змісту загальної середньої освіти" підвищує соціально-педагогічний аспект державного за суттю навчання.
Особливо маємо зупинитись на ролі інформаційної сфери школи у соціально-педагогічній діяльності. Справа в тому, що в епоху інформатизації світу, зокрема України, поступово, але неухильно зростає значення інформаційних систем суспільства і в розвитку країни, і в соціалізації нового покоління. Оскільки форми і методи проникнення інформації не залишають нині можливості "приховати" її від дітей, а Конвенція ООН про права дитини забороняє всі форми дискримінації стосовно дітей, то на шкільну інформаційну сферу покладається завдання адаптації нових поколінь до інформаційних систем суспільства та загалом прищеплення інформаційної культури. Таким чином, соціально-педагогічна робота шкільної бібліотеки має два аспекти:
-інформаційне забезпечення розвитку, зокрема і соціального, дитини в школі;
-забезпечення саме інформаційного розвитку.
Перший аспект має реалізувати демократичний доступ дитини до знань - інформації. В сучасних умовах учителі і вихователі мають не "передавати" знання, ставлення, а провокувати виникнення усвідомлених інформаційних потреб, інтересів учнів. Від того, наскільки адекватно і негайно (для дітей характерна нестійкість інтересів) будуть забезпечені ці інтереси учнів, залежить ефективність всієї діяльності школи. Якісна робота
Loading...

 
 

Цікаве