WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

їх до сімейного життя, формування культури сімейних і статевих відносин.
Проте, як не можна силою ощасливити людину, так не можна і в законодавчому порядку повернути соціально-педагогічну діяльність у всьому її об'ємі до школи. Це тривалий, індивідуальний процес для кожної школи, який базується на усвідомленні конкретним педагогічним колективом цілей соціального виховання, специфіки цього процесу, на розробці унікальної соціальне-педагогічної концепції даної школи.
Педагогічному колективу, що прийняв рішення вдосконалювати соціально-педагогічну діяльність школи, тобто, крім навчання, підсилити соціально-виховний аспект, необхідно ще раз пригадати особливостінавчання та виховання у єдиному соціально-педагогічному процесі школи. Наведемо їх за:
1) змістом. У сфері виховання людина засвоює духовний досвід людства - єдиний для кожного індивіда. Знайомлячись із всім комплексом ставлень (соціальних, моральних, естетичних, інтелектуальних тощо), вихованець обирає й інтерна-лізує (процес засвоєння соціальних ідей як специфічного досвіду людства і становлення цих ідей домінантами, регуляторами образу життя людини [33, с.42]) вищі цінності; в цьому процесі нема ідей, ставлень, соціальних знань, до яких людина залишається байдужою, вона, перепускаючи їх через себе, привласнює їх чи відхиляє. У процесі навчання учень не обов'язково засвоює всі вже існуючі компоненти людського досвіду, знань, більш того, загальноприйнятно, що учень має право навчатися тому, що відповідає його нахилам і потребам.
2) формою. Виховання - неформальний процес (процес в умовах неформальних стосунків, дружніх зв'язків, на засаді взаємних симпатій, спільності, інтересів тощо). Вихователь усвідомлено керує процесом становлення і розвитку позиції особистості, її духовності, але вихованець цього не має усвідомлювати, тобто він не повинен сприймати себе як об'єкт виховання. Процес виховання будується так, щоб для вихованця він був процесом самореалізації, задоволення його особистих потреб, інтересів. Але це не означає, що вихователь щось нав'язує дитині. Соціальний педагог, як і будь-який інший вихователь, ініціює духовні зусилля вихованців, лише допомагає особистому формуванню їх образу "Я", образу життя, системи цінностей, ставлень людини, а "не встромляє, як касету у відеомагнітофон, у свідомість дитини своє життєве кредо" [39,с.115]. Навчання, навпроти, є формальний процес - процес в умовах формальних стосунків, встановлених відповідними інструкціями, наказами, розпорядженнями, де кожний усвідомлює свою роль через стосунки "Я учитель - ти учень".
3) наслідками. Результатом виховання є система різноманітних ставлень, зокрема, і до знань, умінь, навичок. Наслідком навчання - знання, уміння, навички, зокрема, і в галузі різноманітних ставлень. Без позитивного ставлення до навчання, знань взагалі, важко очікувати високого рівня освіченості людини.
4) часом реалізації наслідків. Соціальні ідеї, духовні цінності, ставлення, що інтерналізуються у процесі соціального виховання, підлягають негайному втіленню в особисту поведінку людини. Відсутність тотожності між тим, що людина "знає" як треба себе поводити і тим, як "діє" є суттєвою ознакою неефективності соціального виховання. Навчання багато в чому спрямоване в майбутнє. Знання, вміння, навички необов'язково мають бути негайно використаними.
5) оформленням наслідків. Вихованість - сугубо особиста справа людини, звичайно не виставляється на показ; в процесі соціального виховання питання про вихованість набуває офіційного статусу лише в разі грубого порушення суспільних норм поведінки. У середині виховного процесу вихованість є педагогічною таємницею й інформація про неї не може бути розповсюджена без згоди вихованця чи його батьків. Наслідок навчання оформляється тим чи іншим документом, який свідчить про досягнення учня. Від наслідків навчання залежить соціальний статус людини.
Російські колеги, які знаходяться у схожому стані стосовно шкільного виховання, називають декілька умов, дотримання яких приведе до відродження соціально-виховної функції школи:
1. створення сприятливого прогнозного фону - сукупність соціаль-но-економічних факторів, які сприяють розвитку виховних систем і процесів; кадрове, матеріально-технічне забезпечення виховної діяльності;
2. безперервне отримання соціально-педагогічної інформації про тенденції і перспективи розвитку в галузі виховання, про бажаний і можливий стан виховної системи;
3. дотримання принципів системності і цілісності у підході до виховання, навчання і розвитку;
4. розробка педагогічною громадськістю системи цінностей для реалізації особистісно-орієнтованого діючого підходу до виховання;
5. прогнозні розробки мають випереджувати прийняття управлінських рішень, реалізацію цільових програм та творчо-конструктивної діяльності в галузі виховання [67].
Наступним кроком, після усвідомлення умов відродження соціально-виховної функції школи, є вибір напряму розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності. Ми підтримуємо погляд, що суттю соціально-педагогічної діяльності шкоди є створення виховного шкільного, позашкільного простору і організація суспільної життєдіяльності всіх дітей школи з метою становлення, розвитку і реалізації духовності школярів. Проте, існують погляди, що шкільна соціальна педагогіка є соціальною роботою в школі, тому вона має концентруватися на наданні допомоги "проблемним дітям", жертвам несприятливих умов соціалізації [58], або соціально-психологічним захистом [52] тощо. Визначення напряму концепції впливає на виділення об'єкту, змісту, методів і форм соціально-педагогічної діяльності в школі, а також на контингент фахівців, потрібних для розробки концепції.
При формуванні колективу науково-пошукової групи для розробки шдивідуальної концепції соціально-педагогічної діяльності навчально-виховного закладу, необхідно виходити з того, що ця концепція має бути обгрунтована з позиції соціальної педагогіки, культурології, психології і соціології, отже робота має вестися у міждисциплінарному аспекті. Концепція має задовольняти вимогам до виховання педколективу школи, батьків, громадськості, враховувати місцеві соціально-економічні, культурні, етнічні, релігійні тощо умови життя мікросередовища. У процесі створення концепцій науково-пошукова група має перетворитися на колектив однодумців, на соціально-педагогічну команду, яка прогнозує, реалізує і координує всі основні завдання успішної соціально-виховної діяльності школи. Крім членів адміністрації школи, у цю команду можуть входити найактивніші вчителі та співробітники школи, батьки, представники громадськості, наукові консультанти тощо і зрозуміло, що соціальний педагог, який має ініціювати і відповідати за процес соціального виховання у відповідності до рівня посади, яку він обіймає в школі (заступник директора з виховної роботи, педагога-організатора, соціального педагога, звільненого
Loading...

 
 

Цікаве