WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти (пошукова робота) - Реферат

специфічних ролей і навичок визначеної професії. Важливішим в наш час, ніж будь-коли, є розвиток загальнолюдських здібностей, які завжди в будь-якій ситуації створюють фундамент для вирішення життєвих ситуацій і конфліктів.
Автори підкреслюють, що запропонована модель "цілісної школи" не є "винаходом нового колеса". Для реалізації цієї моделі необхідно відродити "позачасові" педагогічні ідеї минулих століть, досвід реформаторської педагогіки початку XX століття, принципи навчання через діяльність, через пізнання природи, необхідно взяти на озброєння сучасне природничо-наукове розумінняцілісності і самоорганізації людського досвід}'. Все це, на переконання авторів, є підвалинами для плодотворної педагогічної діяльності [29, с.25-28; 104].
Концепція "виховного середовища" виходить із того, що "шкільне виховне середовище" є вузловою об'єднуючою ланкою усіх оточуючих його виховних середовищ. На погляд французьких педагогів Б.Бло, П.Феррана, Л.Порше та ін., сьогодні має актуалізуватися одне з найважливіших завдань навчально-виховної діяльності школи - формування в нового покоління розуміння своєї органічної єдності з оточуючим середовищем і переконання в тому, що покращення людського існування залежить не тільки від накопичення національного багатства і підвищення життєвого рівня, але і від збереження навколишнього середовища. На думку прибічників цієї концепції, оволодіння дітьми вмінням спілкування і взаємодії з навколишнім світом сприяє розвитку вільної, автономної особистості, здатної до конструктивного діалогу на рівні національного суспільства і світового співтовариства, розвитку особистості у всьому розмаїтті її самовираження та самореалізації, тому учнів не тільки необхідно інформувати про проблеми навколишнього середовища, а й активно щодня залучати до їх вирішення.
У відповідності до цієї концепції пропонується і тип школи, яка є не тільки "храмом знань", але і пропагандистом культури, вікном у світ, центром навчання і виховання всіх дітей мікроквартала. Тому важливого значення набуває проблема педагогічної анімації (одухотворення дозвілля), оскільки концепція ставить питання про перетворення шкільних закладів у виховні общини. Виходячи з того, що школа є місцем життєдіяльності учнів, Р.Торайя розробив особливий тип школи. У початковій школі передбачається створення єдиного виховного колективу, близько 400 учнів, що об'єднує дітей одного кварталу. "Квартал" ділиться на класи і майстерні по 7-10 чоловік. Праця в майстернях проводиться виходячи з інтересів дітей. Середня школа теж об'єднує дітей одного кварталу. Тут необхідно об'єднати перш за все всі виховні кадри: будь-який учитель може стати громадським культурним аніматором. У середній школі анімація може ефективно реалізовуватися у рамках суспільно-культурної діяльності (відвідування музеїв, виставок, організація різних диспутів та ін.). Шкільна та позашкільна виховна діяльність покликана перетворити школу на природний будинок дітей, молоді (а не бути фабрикою з видачі атестатів зрілості). В ній повинні бути бібліотека, служби інформації і документації, зал засідань, кімната батьків, служба медичної і соціальної допомоги, клуби учнів з різних видів позашкільної роботи, спортивні асоціації [29, с.29-33].
Сва Норленд розробила концепцію взаємозв'язку дитини і суспільства - "освіта на службі миру". У відповідності до цієї концепції дитина повинна мати можливість навчаючись приймати участь у вирішенні проблем місцевої общини, країни, світу в цілому. У рамках нової системи комунікацій необхідним г отримання нових звичок, ставлень, спрямувань:
" вміння висувати ініціативи і шукати рішення;
" прагнення до одержання нових знань, вмінь;
" самоповага і поважне ставлення до інших;
" прагнення до рівності, дружби, співтворчості;
" прагнення до того, щоб бути корисним і відповідальним;
" прагнення до життя, наповненого сенсом.
Це досягається участю школярів у соціальній роботі общинних центрів. Суспільство ставить свої вимоги, воно вчить дітей працювати заради миру. З точки зору норвезьких вчених, навчати миру означає:
" допомогти людям побачити, як можна змінити на краще світ, а також групу, родину, школу, мікрорайон, сім'ю, країну, регіон, прекрасну і багату нашу планету;
" залучати молодь до пошуку шляхів і засобів вирішення про блем та участі в роботі з покращення життя всіх;
" підтримувати молодихі старихв їхроботі за найкраще життя для рідних, людства в цілому, природи;
" допомагати розумінню, що сприяє добру, а що - ні;
" допомогти молодим і старим бачити загрозу добру, а потім і кожній людині, групі;
" навчитися сприяти необхідним змінам [26,с.33-35].
І, нарешті, Генеральний секретар ЮНЕСКО Ф.Майор запропонував концепцію "Глобального виховання" [71], де школа використовується для створення мирної культури людства, для подолання віковічної недовіри національних культур, для налагодження мосту між людьми і природою, часом і простором у новій загальній культурі нашої планети. Ф.Майор виділяє три рівня Глобального виховання: 1) необхідність надати освіту всім дітям і дорослим в світі, оскільки сьогодні сотні мільйонів людей школи не потрапляють у класну кімнату; 2) необхідність включення у всі шкільні системи знайомство з глобальними проблемами, з небезпеками, що загрожують нам; 3) необхідність використання засобів масової інформації для здійснення можливостей глобальної освіти, класною кімнатою, якої буде весь світ.
У рамках "Глобального виховання" передбачається: створення всесвітньої експертної комісії науковців і діячів освіти з розробки глобальної просвітницької програми; висунення питань екологічної просвіти у центр всіх навчальних програм; розробка педагогічних методів і матеріалів, що базуються на моральних аспектах життя світової співдружності і заперечують стереотипи воєнізованої культури; ознайомлення дітей високорозвинених країн з умовами життя їх братів та сестер в країнах, що розвиваються; працюючи спільно з засобами масової інформації і телекомунікації, необхідно створити програми передач, які знайомили б різні аудиторії, особливо дітей і молодь, з великими вчителями і просвітниками всього світу, які представлятимуть різні культури, що сприяє збереженню нашої загальної культурної і педагогічної спадщини; і, нарешті, створення глобальної освітньої мережі; з моральних завдань - написання підручників всесвітньої історії для дітей всієї Землі. Прийшов час поділитися осмисленим і корисним минулим всіх наших культур без претензії на виключність. Це має бути історія цивілізації, а не історія битв та імперій.
В Україні зі зміною соціально-економічних засад створились умови відродження соціального виховання, перетворення загальноосвітніх закладів із "шкіл-навчання" в "школи-життя". Підсиленню соціально-педагогічної діяльності школи сприяють: закони України "Про освіту" (19%), де визначено статус соціального педагога в школі (ст.22),
Loading...

 
 

Цікаве