WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

2001. - С. 14-15).
Випереджальна освіта * освіта, зміст якої сформовано на основі передбачення перспективних вимог до людини як суб'єкту різних видів соціальної діяльності; у більш вузькому змісті - підготовка працівників з орієнтацією на технологічний процес (Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М., 2002. - С. 423).
Система безперервної освіти * єдина освітня система, що трактує освіту як довічний процес, забезпечує поступальний розвиток творчого потенціалу особистості і всебічне збагачення її духовного світу (Черншіевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М, 2002. - С. 425).
ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ * сукупність духовно-матеріальних умов функціонування закладу освіти, що забезпечує саморозвиток вільної і активної особистості, реалізацію творчого потенціалу дитини. Освітнє середовище виступає функціональним і просторовим об'єднанням суб'єктів освіти, між якими встановлюються тісні різнопланові групові взаємозв'язки, і може розглядатися як модель соціо-культурного простору, в якому відбувається становлення особистості. (Каташов А.І. Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середо-вища сучасного ліцею: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. -Луганськ, 2001. - С. 8.)
ОСОБИСТІСТЬ * людина як учасник історично-еволюційного процесу, що виступає носієм соціальних ролей і володіє можливістю вибору життєвого шляху, у ході якого здійснюється перетворення природи, суспільства і самого себе (Морева Н.А. Педагогика среднего профессионального образования. - М., 2001. - С. 128).
* індивід як суб'єкт соціальних відносин і свідомої діяльності. Особистість - це людина, що володіє певним творчим потенціалом. Якості особистості формуються в спільній діяльності і спілкуванні (Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М., 2002. - С. 420).
* людина як суб'єкт відносин та свідомої діяльності, здатна до самопізнання та саморозвитку; стійка система соціально-значущих рис, відносин, настанов та мотивів, що характеризує людину як члена суспільства (Смирнов В. И. Общая педагогика в тезисах и дефинициях, иллюстрациях. - М, 1999. - С. 92);
* визначається мірою присвоєння суспільного досвіду з одного боку, і мірою віддачі суспільству, посильним внеском у скарбницю матеріальних і духовних цінностей-з іншого (Мойсеюк Н.С. Педагогіка. Навч. посібник. -Вінниця, 1999. - С.29);
* соціальна сутність людини (Стефановская Т.А. Педагогика: наука и искусство. - М, 1998. - С.79);
* соціальна характеристика людини, яка вказує на ті її якості, що формуються під впливом суспільних відносин, спілкування з іншими людьми. Як особистість людина формується у соціальній системі шляхом цілеспрямованого й продуманого виховання (Подласый И.П. Педагогика. - М., 1996. - С.86-87);
* індивід, наділений розумовими задатками, які розвиваються в процесі життя, навчання ідіяльності, дають можливість сформувати певний світогляд школяра і виробити вміння відстоювати його у різних ситуаціях (Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології: Навч. посібн. - К., 1995. -С.12);
* характеризує суспільну сутність людини та означає сукупність за життя вироблених нею у себе соціальних властивостей та якостей (Харламов И.Ф. Педагогика. - М, 1990. - С.60);
* за життя сформована індивідуальна своєрідна сукупність психофізіологічних систем - рис особистості, якими визначається своєрідне для даної людини мислення та поведінка (Г. Олпорт) (За кн.: Немов О.С. Психология. - М., 1990. - С.53-54);
* людина, у якої є свої позиції, своє яскраво виражене свідоме ставлення до життя, світогляд, до якого вона прийшла у результаті свідомої праці ... людина, яка спроможна виділити себе з свого оточення для того, щоб по-новому, суто вибірково зв'язатися з ним (Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2 т. Т.2. - М., 1989. - С.241);
* особлива системна якість, що характеризує включеність у суспільні відносини (Социальная психология /Под ред А.В. Петровского. - М., 1987. -С77);
* неповторна комбінація антропологічних та соціально-психологічних характеристик людини (Баранов С.П. и др. Педагогика. - М, 1987. - С. 29);
* людський індивід, який є суб'єктом відношень та свідомої діяльності. У особистості виявляється стійка система соціально значущих рис, характеристик індивіда як члена суспільства (Моносзон Э.И. Учитель и всестороннее развитие личности школьника. - М, 1986. - С.23);
* (у психології) - системна якість, набута індивідом у предметній діяльності та спілкуванні, що характеризує його з боку включеності у суспільні відносини (Краткий психологический словарь. - М, 1985. - С. 165);
* це соціалізований індивід, що розглядається з боку його найбільш суттєвих соціальне значущих властивостей. Особистість є такою цілеспрямованою, самоорганізованою часткою суспільства, найголовнішою функцією якої є здійснення індивідуального способу суспільного буття (Додонов В.И. О системе "личность" //Вопросы психологии. - 1985. - № 5. - С. 37-44);
* особистість є спільне, соціально-класове в індивіді, характеристика соціально-типових його рис (Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека. -М., 1984.- С14);
* соціальна характеристика людини, тобто ті її якості, що формуються під впливом її спілкування й встановлення стосунків з іншими людьми, суспільством у цілому (Ильина Т.А. Педагогика. - М., 1984. - С37).
* суспільний досвід, об'єкт і суб'єкт історичного процесу (Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания // Избр. психолог, труды. В 2 т. Т. 1. - М., 1980. - С.124).
* означає специфічну суспільну особливість людини і пов'язане із засвоєнням матеріального і духовного досвіду, накопиченого людством (Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навч. посібник. -Харків, 2002. - С. 7-8).
ПАРАДИГМА * 1) Система форм одного слова, що відображає змінювання слова за властивими йому граматичними категоріями; 2) теорія (або модель постановки проблем), прийнята за зразок вирішення дослідницьких завдань певним науковим співтовариством. Принцип загальноприйнятої парадигми - методологічна основа єдності певного наукового співтовариства (школи, напряму), що значно полегшує їх комунікацію (Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К., 1997. - С.28);
* (грец. - приклад, зразок) - система основних наукових досягнень (теорій, методів), за прикладом яких організується дослідницька практика вчених у даній галузі знань у певний історичний період (Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений. - М., 1997.-С.49);
* вихідна теорія чи сукупність теоретичних положень, ідей або переконань, що прийняті основною масою вчених і практиків і використовуються для подальшого розвитку тієї ж теорії і практики (Безрукова В.С. Педагогика. - Екатеринбург, 1996. - С.228);
* (грец.- приклад, зразок) - сукупність теоретичних та методологічних передумов, що визначають конкретне наукове дослідження, яке втілюється в
Loading...

 
 

Цікаве