WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

естетизація усього дитячого життя, насамперед, навчання та виховання.
Принципи керівництва пізнавальною, трудовою, суспільною, естетичною, ігровою діяльністю дітей, їх самодіяльністю в процесі навчання та виховання:
- провідна роль навчання та виховання школярів по відношенню до їх інтелектуального, емоційного, морально-вольового, діяльнісно-практичного, естетичного, фізичного розвитку;
- сполучення у стимулюванні пізнавальної, трудової та іншої діяльності школярів, активізації їх морально-вольових сил із збудженням безпосереднього інтересу до справи;
- постійне приведення методів та прийомів інтелектуальної, трудової, будь-якої іншої діяльності у відповідність із цілями навчально-виховної роботи, змістом та реальною психологічною ситуацією, принцип оптимізації(Ю.К. Бабанський);
- сполучення та розвиток у дітей в навчально-виховному процесі усіх типів мислення: емпіричного й абстрактного з його різновидами (формально-логічне, діалектичне, конкретно-історичне, а також образно-емоційне);
- урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей у процесі навчально-виховної роботи;
- принцип наступності та систематичності в навчанні та вихованні;
- принцип наочності;
- принцип посильності;
- принцип міцності.
... Таким чином, принципи навчально-виховного процесу є його закономірностями, що відбивають реальні залежності та зв'язки між педагогічними явищами (Лихачев Б.Т. Педагогика. - М, 1996. - С.97-104);
- стійкі, повторювані та суттєві зв'язки у виховному процесі, реалізація яких дозволяє досягати ефективних результатів у розвитку та формуванні особистості. Закономірності, спільні для виховання та навчання:
- спрямованість навчання на вирішення завдань всебічного й гармонійного розвитку особистості;
- активно-діяльнісний характер навчання;
- єдність потребнісно-мотиваційної сфери та навчально-пізнавальної активності тих, хто навчається;
- проява поваги та вимогливості до учнів, зміцнення їх особистої гідності у процесі навчання;
- забезпечення радості від успіхів учнів в оволодінні знаннями;
- розкриття здібностей і творчих задатків учнів й опора на їхні позитивні властивості та якості в процесі навчання;
- урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання;
- здійснення навчання в колективі і підвищення впливу останнього на активізацію навчального процесу;
- узгодженість та єдність педагогічних зусиль школи, сім'ї та громадськості в організації навчання (Харламов И.Ф. Педагогика. -М., 1990. -С.86, 179-191);
закономірності педагогічного процесу:
- педагогічний процес у цілому закономірно обумовлений потребами та можливостями суспільства розвиненого соціалізму у формуванні всебічно та гармонійно розвиненої особистості та соціалістичних колективів,
- у педагогічному процесі закономірно взаємопов'язані процеси навчання, освіти, виховання та розвитку, процеси виховання та самовиховання, процеси педагогічного керівництва та самодіяльності учнів;
- суспільно обумовлені завдання виховання закономірно залежать від вікових та інших особливостей вихованців, рівня розвитку колективу;
- зміст конкретного виховного процесу й методи виховання закономірно обумовлені завданнями виховання із даним контингентом учнів;
- форми організації педагогічного процесу закономірно обумовлені його завданнями, змістом, обраними методами;
- ефективність педагогічного процесу закономірно залежить від умов, у яких він відбувається (матеріальних, гігієнічних, морально-психологічних, естетичних);
-урахування всіх зовнішніх та внутрішніх взаємозв'язків педагогічного процесу закономірно забезпечує досягнення максимально можливих у даних умовах результатів освіти, виховання та розвитку за відведений час (Педагогики/Под ред. Ю.К. Бабанского. - М., 1983. - С.21);
- відбивають діалектичну взаємодію причинно-наслідкових відносин. Реалізація педагогічних закономірностей залежить від соціальних умов і людей, які забезпечують перехід наслідків, що випливають із закономірностей, із сфери можливого до сфери дійсного. Закономірності у педагогіці існують об'єктивно незалежно від свідомості людей як вираз необхідних, суттєвих, внутрішніх відношень між різними тенденціями розвитку як педагогічної теорії, так і педагогічної практики.
У педагогіці розрізняють дві групи закономірностей. До першої відносять ті, що роз'яснюють причинно-наслідкові зв'язки та залежності загального рівня: детермінованість цілей та завдань навчання, виховання та освіти підростаючих поколінь рівнем розвитку продуктивних сил та потребами соціуму у результатах цього виховання; єдність навчання, виховання та розвитку;
єдність вітального (біологічного) та соціокультурного у вихованні і розвитку особистості.
До другої групи закономірностей відносяться лише такі, що визначають характер протиріч та причинно-наслідкових взаємозв'язків, притаманних тільки педагогічному процесу, їх припустимо називати специфічними, сутнісними, оскільки вони відображають специфічні тенденції взаємодії учасників педагогічного процесу:
- чим більше зміст педагогічної взаємодії впливає на емоційно-чут-тєву сферу особистості, тим результативніший педагогічний процес;
- чим більше зміст педагогічної взаємодії орієнтований на створення умов для самовияву та самореалізації особистості вихованця, тим результативніше педагогічний процес;
- чим більше зміст педагогічної взаємодії спрямовано на формування та розвиток в учнів потреб у самоосвіті, самовихованні та самовдосконаленні, тим результативніший педагогічний процес (Л.Д. Павлова).
ЗДІБНОСТІ * індивідуально-психологічні особливості особистості, що виступають як умови успішного виконання певних видів діяльності (Подласый ИЛ. Педагогика. - М, 1996. - С.94);
* індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують успіх у діяльності, у спілкуванні та легкість оволодіння ними (Педагогика и психология. - М, 1996. - С. 106);
* психічні властивості особистості, які розвиваються в процесі навчання та виступають, з одного боку, як результат її активної навчально-пізнавальної діяльності, а з іншого - обумовлюють високий ступінь умілості та успішності цієї діяльності (Харламов И.Ф. Педагогика. - М, 1990. -С.151);
* складне утворення, комплекс психічних властивостей, що роблять людину придатною до певного, що склався історично, виду суспільно-корисної діяльності (Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2-х т. Т.2.-М., 1989.- С.135);
* індивідуально-психологічні особливості особистості, які с однією з важливих умов успішного виконання певних видів діяльності (Ильина Т.А. Педагогика. - М., 1984. -С.39).
ЗНАННЯ * це цілісна система відомостей, пізнання, які накопичені людством (Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навч. посібник. -Харків, 2002. - С.254)
* розуміння, збереження в пам'яті й уміння відтворювати і застосовувати основні факти науки і теоретичні узагальнення. Будь-яке знання виражене в поняттях, категоріях, принципах,
Loading...

 
 

Цікаве