WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

особистості виявляється в здатності людини осмислювати свою історію в єдності з історією свого народу, розуміти своє життєве призначення, нести відповідальність за долю близьких людей, виконувати свій моральний та громадянський обов'язок (Безрукава В.С. Педагогика. - Екатеринбург, 1996. - С.64);
* індивідуальна здатність до світо- та самопізнання, орієнтованість особистості діяти "для інших", пошук нею моральних абсолютів (Педагогика и психология. - М., 1996. - С.34);
* як якість людини виявляється в її тяжінні до правди, добра, краси, у її прагненні до спілкування з іншими людьми, у дбайливому ставленні до природи. Людина, яка характеризується високою духовністю, здатна подолати свої егоїстичні, корисливі прагнення.
Істина, надія, доброта, людинолюбство, милосердя, віра у справедливість та діяльність, поведінка у відповідності з переконаннями, що склалися, є, безперечно, проявом високої духовності (Уледов А.К. Духовное обновление общества. - М., 1990. - С.20);
* ступінь наявності в структурі мотивів даної особистості двох фундаментальних потреб людини: потреби пізнання, яка не задовольняється вже існуючими знаннями, та соціально-альтруїстичної погреби (Симонов П.В., Ершов П.М., Вяземский Ю.П. Происхождение духовности. - М., 1989. -С.20):
* своєрідний стан соціальної активності особистості, яка постійно спонукає людину до пошуку форм суспільної самореалізації (Бачинин В.А. Духовная культура личности. - М., 1986. - С.4).
ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ * осмислення нею свого високого призначення в житті, поява відповідальності перед сьогоднішніми і майбутніми поколіннями, розуміння складної природи всесвіту і потяг до постійного морального вдосконалення (Безрукава В.С. Педагогика. - Екатеринбург, 1996. - С.6);
* духовний розвиток виявляється в рівнях інтелектуального розвитку, структурі свідомості, потребах, інтересах, мотивах, моральній поведінці, рівні соціального розвитку. Духовний розвиток підпорядковується ряду загальних закономірностей:
1. Між віком людини та темпами духовного розвитку виявляється зворотна пропорційна залежність: чим нижчий вік, тим вищий темп духовного розвитку.
2. Духовний розвиток протікає нерівномірно.
3. Існують оптимальні строки для становлення та зростання окремих видів психічної діяльності та обумовленого ними розвитку духовних якостей (сензитивні періоди).
4. Із розвитком психіки людини її духовні якості набувають стійкості, сталості, зберігаючи при цьому пластичність та можливість компенсації (Подласый И.П. Педагогика. - М., 1996. - С. 121-123);
* змістовною стороною інтелектуального розвитку є розвиток загально-духовний, що включає певний обсяг основних наукових знань про'світ та здатність до філософської, конкретно-історичної оцінки дійсності (Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций. - М, 1996. - С 52);
* процес і результат незворотних кількісних та якісних змін у ціниісно-орієнтаційній структурі індивіда; спрямованість, сталість і дієвість цінностей як вищої диспозиційної структури особистості, процес усвідомлення самого себе, свого минулого й теперішнього; пошук і знаходження в ієрархізованому ціннісному просторі варіанту смислу життя (любов до життя, унікальність духовного "Я", життєздатність); урівноваження турботи про власне життя з трансцендентальним, ідеєю чи ідеалом, що переступає і перевищує межі життя; підпорядкування ідеалові оборони честі, волі, віри, героїчної форми життя, боротьби в ім'я вищої форми буття; ідентифікація з етносом, нацією, державою (Киричук О. В. Концепція організації навчально-виховного процесу в школі розвитку// Рідна школа. -1994. - № 6. - С. 15-18).
ЗАГАЛЬНА ОСВІТА * у зміст загальної освіти входять три основні цикли дисциплін:природничо-науковий та фізико-математичний, гуманітарний, трудовий та фізичної підготовки. Всі сторони загальної освіти взаємопов'язані та взаємообумовлені (Стефановская Т.А. Педагогика: наука и искусство: Курс лекций. - М., 1998. - С. 174);
* дає знання основ наук про природу, суспільство, людину, формує діалектико-матеріалістичний світогляд, розвиває пізнавальні здібності. Загальна освіта дає розуміння основних закономірностей розвитку у навколишньому світі, необхідні кожній людині навчальні й трудові вміння, різноманітні практичні навички (Подласый И.П. Педагогика. - М., 1996. - С.26);
* сприяє дозріванню духовних сил дитини, її переконань та моральності, закладає духовно-ціннісні основи людської особистості. Вона виробляє здатність самостійного підходу до оцінки явищ дійсності, активну життєву позицію, розвиває сутнісні сили індивідуальності (Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций. - М, 1996. - С.327);
* у зміст загальної освіти входить усе те, що необхідне для функціонування особистості в суспільстві незалежно від характеру її специфічної діяльності... Зміст загальної освіти практично не має меж, вона продовжується й поза школою у вузі, в процесі самоосвіти (Лернер И.Я. Базовое содержание общего образования// Сов. педагогика. - 1997: -№.11. - С. 16);
* має своєю метою оволодіння учнями основами найважливіших наук про природу та суспільство, розширення їхнього інтелектуального кругозору, розвиток світогляду та морально-естетичної культури. Загальним воно називається тому, що передбачає загальнотеоретичну підготовку учнів та оволодіння найбільш поширеними уміннями та навичками із застосуванням набутих знань на практиці. Загальна освіта забезпечується в процесі вивчення мов, літератури, математики, фізики, хімії, біології, історії, суспільствознавства, музики та образотворчого мистецтва (Харламов И.Ф. Педагогика. - М., 1990. - С. 137-138);
* це суспільне організований і нормований процес постійної передачі попередніми поколіннями наступним соціальне значущого досвіду (Леднев В.С. Содержание образования. - М.. 1989. - С.52);
* процес засвоєння наукових знань і результат, що фіксує одержання загальної середньої освіти (Коротяев Б.И. Педагогика как совокупность педагогических теорий. - М, 1986. - С. 129);
* процес, що полягає в ознайомленні учнів з досягненнями культури, накопиченими людством, з найважливішими законами, що визначають розвиток природи і життя суспільства, з використанням цих законів у різних галузях життя, а також із формуванням умінь користуватися цими законами на практиці (Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М., 1986. - С.28);
* процес і результат оволодіння учнями основами наук, необхідними для формування наукового світогляду та важливих якостей особистості, підготовки до участі в суспільній та трудовій діяльності, до отримання професійної освіти (Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М, 1983. -С.117);
* процес і результат оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками, розвитку світогляду, ідейно-політичних поглядів і моральності, а та-кож творчих задатків і здібностей, унаслідок чого вони здобувають обличчя (образ) та індивідуальну своєрідність (Харламов И.Ф. Педагогика. - Минск, 1979. -С. 101);
* сукупність систематизованих знань, умінь та навичок, поглядів та переконань, а також певний
Loading...

 
 

Цікаве