WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

С.2);
* відхід від культу сили, від зневаги до людини та реабілітація загальнолюдських цінностей, які становлять "золотий фонд" справжнього гуманізму: доброти, справедливості, чесності, сумлінності, милосердя, великодушності, правдивості, людської гідності тощо...
Гуманізація має трактуватися як аспект виховання, точніше - самовиховання, тобто формування у власному досвіді гуманізму як системи поглядів, переконань, навичок і в кінцевому підсумку - як моделі поведінки (Вишневський О. І. Гуманізація шкільного життя // Радянська школа. -1990.- № 1.- С.41-48);
* це поворот школи до дитини, повага до її особистості, гідності, довіра до неї, прийняття її особистісних цілей, потреб та інтересів. Це - створення максимально сприятливих умов для розкриття й розвитку здібностей дитини, її самовизначення. Це - орієнтація школи не тільки на підготовку дитини до майбутнього життя, але й на забезпечення повноцінності її сьогоднішнього життя на кожному з вікових етапів (Днепров Э.Д. Школа и общество// Новое педагогическое мышление. - М, 1989. - С.47-48);
* ключовий елемент нового педагогічного мислення, поворот школи до дитини... Гуманізація освіти, тобто особистісна спрямованість, реалізується шляхом послідовної індивідуалізації (врахування особистісної специфіки учнів) і "персоналізаці'Г (врахування індивідуальних особливостей особистості педагогів) педагогічного процесу (Примерная программа по курсу "Педагогика". - М., 1992. - С. 32).
ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ ОСВІТИ * система заходів, спрямованих на пріоритетний розвиток загальнокультурних компонентів у змісті освіти й у такий спосіб на формування особистісної зрілості тих, кого навчають. Саме культура, а не суспільство і колектив, визначає формування особистості, що підтверджується успішною практикою домашнього виховання і, навпаки, неспроможністю значної частини освітніх закладів. Ідея Г. о. змушує звернутися до найбільш перспективних психолого-педагогічних теорій розвитку людини (Мижериков В.А. Психолого-педагогический словарь /Под ред. П.И. Пидкасистого. - Ростов н/Д., 1998. - С. 107-108).
* покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особистості і планетарне мислення (Державна національна програма ''Освіта" ("УкраїнаXXIстоліття")//Освіта. - 1993. -№44-46. - С.2);
* єдність науки та культури, усвідомлення соціальної і культурної значущості науки та її досягнень (наприклад, гуманітаризація передбачає формування культури розуміння того, що людина - частка буття, вінець творіння природи) (Примерная программа по курсу "Педагогика". - М, 1992. - С.32-33).
ДІЯЛЬНІСТЬ * це спосіб активного ставлення суб'єкта (людини) до світу, спрямованого на його доцільну зміну і перетворення. Діяльність містить у собі два взаємодоповнюючих процеси: активне перетворення світу суб'єктом (опредмечування) і зміна самого суб'єкта за рахунок "усмоктування" у себе більш широкої частини предметного світу (розпредмечування). Діяльність завжди носить продуктивний характер, тобто її результатом є перетворення як у зовнішньому світі, так і в самій людині, її заняттях, мотивах, здібностях і т. і. (Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М, 2002. - С. 416.).
* специфічна форма суспільно-історичного буття людей, цілеспрямоване перетворення ними природної і соціальної дійсності. (Морева Н.А. Педагогика среднего профессионального образования. - М., 2001. - С. 130).
* форма буття та спосіб існування людини, її активності, яка спрямована на доцільну зміну та перетворення навколишнього світу (Смирнов В.И. Общая педагогика в тезисах, дефинициях, иллюстрациях. - М, 1999. -С.103).
* найважливіша форма прояву життя людини, її активного ставлення до навколишньої дійсності (Стефановская Т.А. Педагогика: наука и искусство: Курс лекций. - М., 1998. -С.78);
* уся різноманітність занять людини, все те, що вона робить; у процесі діяльності рідбувається всебічний та цілісний розвиток людини, формується її ставлення до навколишнього світу. Основні види діяльності дітей та підлітків - гра, навчання, праця. За спрямованістю виділяється пізнавальна, суспільна, спортивна, художня, технічна, реміснича, гедоністична (спрямована на отримання задоволення) діяльність. Особливий вид діяльності -спілкування (Подласый И.П. Педагогика. - М., 1996. - С.106, 107);
* види діяльності: трудова; інтелектуально-мовленнєва, активна пізнавальна діяльність та мовне спілкування; поведінка в суспільстві; музично-звукова діяльність; фізкультурно-гігіенічна діяльність (Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций. - М., 1996. - С.38-40);
* це така форма взаємозв'язку з середовищем, у якій людина здійснює свідомо поставлену мету. Структура будь-якої діяльності може бути укладена у таку схему: мета - мотив - спосіб - результат (К.К. Платонов) (Примерная программа по курсу "Педагогика". - М., 1992. - С.32);
* види діяльності: а) навчально-пізнавальна та політехнічно-творча діяльність; б) суспільно-політична та патріотична діяльність; в) фізкультурно-оздоровчі заняття, гімнастика та спорт; г) морально-пізнавальна та морально-практична; г) художньо-естетична діяльність; д) суспільне корисна виробнича праця (Харламов И.Ф. Педагогика. - М, 1990. - С.87);
* динамічна система взаємодії суб'єкта зі світом, у процесі якої відбувається виникнення й втілення в об'єкті психічного образу та реалізація опосередкованих ним відносин суб'єкта у предметній дійсності (Краткий психологический словарь. - М, 1985. - С. 84);
* взаємодія людини або групи і світу, в процесі якої людина свідомо та цілеспрямовано змінює світ і саму себе (Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий, - М., 1984. - С.34);
* специфічно людська форма активності, змістом якої є доцільна зміна та перетворення світу, що оточує людину (Философский энциклопедический словарь. - М., 1983. - С. 151);
* специфічно людська форма активного ставлення до навколишнього світу, зміст якої складає доцільна зміна та перетворення цього світу на основі освоєння та розвитку наявних форм культури (Юдин Є.Г. Системный подход) и принцип деятельности. - М, 1978. - С.268);
* види діяльності та поведінки:
* перетворювальна діяльність приводить до змінювання, трансформації об'єкту;
* пізнавальна діяльність - людина отримує знання про об'єкти, інформацію про їх якості, об'єктивні зв'язки, відносини, закони реального світу;
* ціннісно-орієнтаційна діяльність передбачає надання об'єкту певної цінності. У цьому випадку людина отримує інформацію про значення об'єкту для неї самої або для інших людей;
* спілкування постає як вид діяльності, що опосередковує інші, проте ними ж породжується (Каган М.С. Человеческая деятельность. - М., 1974. - С. 104-111);
* активність суб'єкта, спрямована на зміну світу, на виробництво чи народження певного об'єктивного продукту матеріальної чи духовної культури (Рубинштейн СМ. Основы общей психологии. - М, 1946. - С. 181).
ДУХОВНІСТЬ * такий стан людини, що характеризується повною гармонією її тіла, душі й духу. Духовність як якість
Loading...

 
 

Цікаве