WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

Словник-хрестоматія педагогічних понять. Загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство - Реферат

С.206).
ІНТЕРЕС ПІЗНАВАЛЬНИЙ * як внутрішній стимул та рушійна сила учіння, таким чином, виявляється як цілеспрямований психічний стан дитини, обумовлений накопиченим досвідом та знаннями, системою творчої діяльності, яка дає позитивний результат. Він характеризується як готовність до активної діяльності, що завдає насолоди (Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций. - М.. 1996. - С.353);
* форма суб'єктивних проявів, оскільки він висловлює вибірковий характер і діяльності, і предметів, і явищ навколишньої дійсності (Щукина Г. И. Роль деятельности в учебном процессе. - М., 1986. - С. 19);
* особлива вибіркова спрямованість психічних процесів людини на явища та об'єкти реального світу (Зотов Ю.Б. Организация современного урока.-М., 1984.-С. 16);
* активна пізнавальна спрямованість людини на той чи інший предмет чи явище дійсності, пов'язаний із позитивно забарвленим ставленням до пізнання об'єкта або до оволодіння тією чи іншою діяльністю (Педагогическая энциклопедия: В 4 т. Т.2. - М., 1965. - С.255);
* прагнення до знань, що виникає з активного ставлення до предметів та явищ дійсності у процесі діяльності (Педагогический словарь. Т 2. - М,
1960.-С.139).
КУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ *це соціально обумовлений рівень розвитку особистості в будь-якій сфері діяльності; це багатобічна власти-
вість, яка може виявлятися у найрізноманітніших сферах її життєдіяльності: в духовному житті, у праці, у спілкуванні тощо (Шевченко Г.П., Захарова И.А., Алфимов В.Н. Формирование математической культуры старшеклассников: Учеб. пособие. - К., 1998. - С. 67.)
* відбиває основні компоненти моделі випускника середньої школи: 1) спрямованість; 2) вихованість; 3) освіченість; 4) соціалізованість; 5) культуру; 6) фізичний розвиток; 7) розвиненість психічних процесів та якостей особистості (Гурова Р. Вопрос вопросов - кого мы хотим воспитать //Воспитание школьников. - 1991 -.№ 2. - С.2-5);
* процес накопичення знань, досвіду та якісної реалізації їх у діяльності та поведінці. Культурою особистості є і стан, і результат, і продуктивний процес засвоєння й створення соціальних цінностей. Вона передбачає розвиненість та гармонію усіх компонентів та їх цілісне формування у діяльності (Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста. -М., 1990.-С. 15);
* це не тільки знання культурно-історичної практики, але й гостра потреба співвіднести ідеали минулого часу з сьогоденними вчинками, почуттями та думками, з теперішніми ідеалами (Азаров Ю.П. Радость учить и учиться. - М, 1989. - С.88);
* являє собою міру людського в людині, характеристику розвитку людини як суспільної істоти (Введение в философию. В 2-х ч. Ч.2. - М. 1989 -С.526);
* є гранична спільність усіх основних шарів історичного процесу (економічних, соціально-політичних, ідеологічних, практично-технічних, наукових, художніх, моральних, релігійних, філософських, національно-народних, побутових) (Лосев А.Ф. Дерзание духа. - М., 1988. - С.218-219);
* гармонія культури знань, культури творчої дії та культури почуттів і спілкування. Це розв'язання суперечностей між крайнощами (природа та виробництво, праця та відпочинок, фізичне та духовне, суспільство та особистість та ін.), тобто культура - це досягнення особистістю деякої гармонії, що дає їй соціальну сталість та продуктивну включеність у громадське життя та працю, а також особистісний психологічний комфорт (Газман О.С Воспитание: цели, средства, перспективы // Новое педагогическое мыимение. - М., 1988. - С.227-228);
* процес виховання культури особистості - система дій, спрямована на формування індивіда як цілісної системи соціальних, психологічних та ін-телектуальних властивостей та якостей (Комарова А.И. Эстетическая культура личности. -К., 1988. - С.16).
КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ВИХОВАННЯ * відображає його громадське призначення створювати культурні цінності, перш за все, голо-вну - особистість людини (Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста. - М., 1990. - С.25).
МЕТОД * спосіб побудови та обґрунтування знань, сукупність прийомів, операцій емпіричного та теоретичного пізнання реальної дійсності (Краткий словарь по социологии. - М, 1989. - С. 115);
* це спосіб досягнення мети, певним чином упорядкована діяльність (Философский словарь. - М, 1987. - С. 214).
МЕТОДИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ * методи педагогічного дослідження: загальнонаукові: загальнотеоретичні (абстракція та конкретизація, аналіз та синтез, порівняння, протиставлення, індукція та дедукція), соціологічні (анкетування, інтерв'ю, експертні опитування, рейтинг), соціально-психологічні (соціометрія, тестування, тренінг), математичні (ранжування, шкалування, індексування, кореляція); теоретичні (аналіз літератури, архівних матеріалів, документації та продуктів діяльності, аналіз понятійно-термінологічної системи), аналогії, засновані на спільності фундаментальних законів діалектики для процесів різної природи, побудова гіпотез, мисленнєвого експерименту, прогнозування, моделювання); емпіричні (спостереження (польові, лабораторні; формалізовані на неформалізовані, прямі та опосередковані, суцільні та вибіркові, самоспостереження)), бесіда, педагогічний консиліум, вивчення та узагальнення масового та індивідуального педагогічного досвіду, педагогічний експеримент (глобальний, локальний та мікроексперимент, природний та лабораторний), науково-педагогічна експедиція) (Смирнов В. И. Общая педагогика в тезисах, дефинициях, иллюстрациях. - М, 1999. - С.63);
* традиційні методи - спостереження, вивчення досвіду, першоджерел, аналіз шкільної документації, вивчення учнівської творчості, бесіда;
- педагогічний експеримент (констатуючий, перевірочний, формуючий);
- педагогічне тестування (тести успішності, тести елементарних умінь, тести діагностування рівня навчання та ін.);
- методи вивчення колективних явищ (або соціологічні методи) - анкетування, метод вивчення фу пової диференціації (соціометрич ний метод);
- кількісні методи - статистичний метод (реєстрація, ранжування, шкалування), моделювання (Подласый И.П. Педагогика. - М, 1996. - С.47-69);
* методи збирання емпіричного матеріалу - педагогічне спостереження, збирання незалежних характеристик, вивчення документації про життя дітей та результати їх діяльності;
- методи конкретно-соціологічних обстежень - анкетування, інтерв'ю, експертніоцінки результатів діяльності, висловлювань та суджень дітей, статистична обробка отриманих даних;
- психофізіологічні методи та методики;
- дослідна та експериментальна робота;
- методи теоретичного дослідження - узагальнення досвіду передової практики; системно-структурний аналіз,
- метод моделювання реальних педагогічних процесів (створення ідеальної з точки зору наукових даних моделі організації та умов функціонування якоїсь частини або цілісного педагогічного процесу);
- самоспостереження та самоаналіз (Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций, - М, 1996.-С.83-86);
* педагогічне спостереження; метод дослідницької бесіди; вивчення
Loading...

 
 

Цікаве