WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання української мови з використанням народних казок (напуковий реферат) - Реферат

Методика викладання української мови з використанням народних казок (напуковий реферат) - Реферат

переважній їх більшості повтор епізодів визначає структуру казки.
Неодмінною частиною казки є М кінцівка. У ній - результат здійсненого казковім" героями. На композиційна частину казки доречно особливу звернути увагу дітей. Зробити це можна по-різному. Один з прийомів - поставити запитання.
Таким чином, у початкових класах не дається визначення казки як жанру. У процесі читання казок дітям розкриваються їх своєрідні риси: фантастичність, змалювання незвичайних події з участю звітів, явищ природи, людей, специфічний зачин, типова казковий виклад з повтором однотипних дій, кінцівка. Під кінець навчання в початкових класах учні зможуть виділити казку як жанр з-поміж інших розглядуваних на уроках читання текстів. Для цього їм вистачить знання названих особливостей.
Істотна особливість казці полягає в тому, що у казці повчальність виражена на нав'язливо, не прямолінійно. Дітей приваблює захоплююча фабула, яскраво намальовані образи, дотепні характеристики. У казках міститься значний освітній і виховний потенціал. Діти щиро переживають горе, нещастя ображених. Не менш емоційно молодші школярі сприймають текст, у якому добро бере верх над злом або знедолені і бідні перемагають багатих і ситих.
Аналіз казок збуджує дітей до формулювання оціночних суджень. Це важливо для розвитку мислення молодших школярів.
"Безпосереднє сприймання дійсності в учнів початкових класів часом химерно поєднується з різноманітними казковім" уявленням", фантастичними ситуаціями. І цю особливість дитячої психіки вчитель не може не враховувати. За допомогою казкових сюжетів він не просто пожвавить навчальний процес, а й підсилить позитивну мотивацію трудової діяльності, пробудить у школярів фантазію, творчість, кмітливість", І - зазначає старший викладач Глухівського педінституту В.Г. Демидчик.
"Цікаво і захоплююче вводить шестирічних учнів у світ звуків та букв Л.М.Шевченко - вчителька Маловисківської середньої школи, що на Кіровоградщині. Весь урок навчання грамоти - своєрідна драматизація, де діють не лише школярі і казкові герої, а й персоніфіковані звуки, букви, склади. Ось літера з. Вона стежите за першими пізнавальними кронами своїх маленьких друзів. Радіє, коли вони правильно виконують завданню, ображається, коли про не і забувають.
Фантазія, казка - це частка духовного життя першокласника, що пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості.
Від уроку до уроку змінюються сюжети, казкові ситуації. Та незмінною залишається владна сила поетичного образу: маленькі школярі прислухаються до перлин народної творчості потім самі охоче декламують скоромовки, лічилки, загадки. Розповідають в особах казки, де розкривається торжество добра над злом. У дітей народжується почуття захоплення красою мови, слова.
Поступово мовленнєва творчість переростає у навчальну працю. Лілля Мефодіївна прагне сформувати у вихованців чіткі мовні уявлення й поняття, виробити міцні навички і вміння, прищепити прийоми і способи опанування знань, привчити дітей допомагати один одному.
Способи органіка ці і мовленнєвих та ігрових ситуацій вчителька обирає відповідно до мети етапу уроку. Ознайомлюючи з новим звуком, буквою, вона використовує дохідливі для молодших школярів тексти з виразними алітераціями, асонансами. Часта повторюваність тут певного звука є засобам створення комічних ситуацій, поетичних образів. Класовою спеціально дібраними текстами у поєднанні з малюнком чи грою допомагає Дітям відчути живописну роль звука у мовленні, виділити його ознаки.
Великий розвивальняні ефект мають створювані учителем казкові ситуації, спрямовані на активізацію складної аналітико-синтетичної діяльності дітей під час оволодіння способами читання складів, речень, текстів.
Таким чином, використовуючи казку як засіб пізнавання явищ та об'єктів навколишнього світу, розширення кругозору шестиліток, досвідчена вчителька вміло розвиває мовлення й мислення вихованців, допомагає їм опанувати знання і навички, потрібні для успішного навчанню в шкалі, готує їх до подальшого самостійного життя.
Артикуляція звуків для всіх першокласників - проблема. Для них ознайомлення з артикуляцією того чи іншого звука доцільно проводити у формі гри-казки "Про веселого Язичка".
"Веселий Язичок" обрав собі за домівку рот людини (дитини). Стелею в цьому будинку стало тверде піднебіння, нижні зуби - сходинками, а дихальний потік - вітерцем, протягом. Сам Язичок був рухливий, вертлявий. Діти через дзеркальце "обстежують" будиночок Веселого Язичка", переконуються в його рухливості.
Розповідаючи казку: "Жив-був на світі ось такий Язичок..." учитель показує цікаве зображення казкового язичка, одягненого в капелюшок, чобітки, штанці. На наступних уроках продовжуємо казку.
І. Жив собі Язичок у своєму будиночку і часто на вулицю виглядав, бо був дуже допитливий і все хотів знати, все сам побачити, почути і сам повторити. Побачив він одного разу, як маленьке кошеня молочко хлепче, та й думає: "А дай і я так спробую".
Висунув широкий хвостик на ґаночок і знову заховав. А ви
вмієте так, як котик і наш Язичок? Ану ж спробуємо. /Діти виконують вправу для розвитку рухливості язика/.
2. Жив Язичок, побивав, різні пісеньки співав. Почув він як мама сказала: "0-о-о!" Йому сподобалось, і він склавгуби колесом та й собі голосно потяг? "0-о~о!" Давайте разом спробуємо. "О" чується v словах Оля, ослик, оси, ох-ах-ох. А ще в яких?
3. Сидів язичок У будиночку і добачив, як вулицею їхав трактор /класовод показує малюнок чи іграшку/. Їхав дирчав: "Р-р-рррр". Язичку теж захотілося навчитися дирчати. Він показав усі зубки, швидко підкинув кінчик до верхніх дверцят і подав голос. Язичок заспівав: "р-р-р" і відчув, що в нього задрижав хвостик. А у ваших язичків?
4. Гуляв одного разу Язичок у лісі. Стомився, сів відпочивати. І почув, як у гущавині лісу загарчав сердитий вовк. Але наш Язичок не злякався, а вирішив і собі наслідувати вовка. Придушив кінчик до верхніх дверцят, показав зубки і загарчав. Та так виразно в нього вийшло, що справжній вовк, почувши, перелякався і чимдуж дременув з того лісу.
5. Довго сидів наш Язичок без роботи. Сумно йому стало і вирішив він попустувати. Опустив кінчик донизу, вигнув свою спинку і став стукати нею в стелю свого будиночка. Потім подав голос і дзвінко заспівав: "Г-г-г". Виявляється, можна співати не лише кінчиком, а й спинкою, - зрадів Язичок.
6. Язичок кінчик опустив униз, спинку підняв горбом, тпішки задрімав і став хропіти, з дому теплий вітерець випускати: "Х-х-х". Та швидко прокинувся від власного хропіння. І став хвалитися уві сні: "Я вмію пісеньку співати - х-х-х".
7. Сидів якось Язичок у своєму будиночку, а тоді підняв кінчик широкою чашечкою і тихо заспівав пісеньку сердитого гусака: "Ш-ш-шшш". Потім він подав голос і дзвінки заспівав: "Ж-ж-жжж". Вийшла пісенька жука. Вона співається так, як і пісенька сердитого гусака" тільки з голосом. Давайте й ми заспіваємо ці пісеньки.
8. Побачив одного paзу в лісі Язичок сірого їжачка. Схотілося йому їжачка погладити, та тільки обколовся, і замість привітання почув: "Ф-ф-ф". "Aну ж і я так спробою, я ще ніколи не співав пісеньку Їжачок". - сказав собі Язичок. Нижню губу він підняв угору, пустив вітерець і тихо, без голосу заспівав: "Ф-ф-ф". Гарна пісенька у їжачка. Давайте й ми спробуємо заспівати ті.
Такі вправи не прив'язуються до одного чи двох уроків, а використовуються за потребою в роботі" /див. Додаток 3/.
Широкий професійний
Loading...

 
 

Цікаве