WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання української мови з використанням народних казок (напуковий реферат) - Реферат

Методика викладання української мови з використанням народних казок (напуковий реферат) - Реферат

доступна навіть молодшим школярам. Умовність казки не викликає у дітей здивування - і те, що оживає вирубана дідом деревинка, що Телесик ловить рибу та годує діда й бабу, що його спіймала змія. Телесик був розумним і кмітливим хлопчиком: йому вдалося перехитрити зміючку Оленку, а також він обдурив і змію. Хлопчика врятувала гусеня, коли він сидів на яворі, а змії ось-ось мали добратися до нього, він просив, щоб його віднесла до батенька і матінки. Вдома дідусь з бабусею дуже зраділи, що їхній Телесик повернувся додому, а гусеня щедро нагородили. Закінчилася казочка звичайною кінцівкою: "От вам казочка, а мент бубликів в'язочка". У дітей ця казка виховує почуття поваги і любові до своїх батьків, бережливе ставлення до тварин, а також вчить, що потрібно бути добрим, таким, як маленьке гусеня, яке хоч і летіло саме останнє, та не залишило Телесика в біді, тобто не потрібно залишати своїх друзів в біді. Пізнавальний момент казки полягає в тому, що діти дізнаються, як: "Баба своєю волею та енергією покликала до життя дерев'яного хлопчика. Не випадковий в казках матеріал, з якого зробили Те-лесика: дерево. Це не мертва, а жива природа, яка зберігає собі велику силу".
Учням подобаються і соціально-побутові казки. Народна сатира тут спрямована проти ледарів, боягузів, хвальків, недотеп. Шануються розумні, чесні, працьовиті, сміливі, добрі люди. Серед цих казок виділяємо повчальні, сатирично-гумористичні, родинно-побутові.
Перша група казок виводить чимало алегоричних образів -Щастя, Долі, Злиднів. Особливо мальовничими з добре розгорнутим сюжетом є численні казки про Правду і Кривду, які доступні і малим школярам. З таких казок зримо постає краса праведного, чесного життя. Їх виховний вплив виявляється у провідній думці: "неправдою весь світ обійдеш, а назад не вернешся". До цих творів належить "Казка про Правду і Кривду", що побутує в усіх слов'янських народів. Кривда виколює очі. Правді, але Правда, змастивши їх чудодійною росою, знову стає зрячою. Правда залишається жити, творити Добро, а Кривда карається, гине.
"Царське та панське слова - непевне" - говорить народна мудрість. Підтверджує її і досвід богатирів. Іван - мужичий син перестає вірити і царському і панському слову. Так само незалежно поводиться Козак Мамарига, який "служив у багаття двадцять п'ять літ, та не заслужив ні вола, ні коня, ні доброго слова", тоді "служив цареві двадцять п'ять літ, не заслужив ні вола, ні коня, ні доброго слова і од царя".
Протиставлення бідних багатим - це, власне, зіткнення правди та кривди, добра і зла, щедрості й скупості, вдячності та невдячності.
У казці "Названий батько" покарано жадібних багатих синів, котрі у своєму достатку очерствіли від людського горя. Про це ж ідеться в казках "Дарунки з трьох зернин", "Хліб і золото". Жадоба до багатства, влади призводить до нещастя і панів-дуків, і зажерливу бабу, що хотіла усіх людей батраками поробити.
Соціальні відносини села в найбільшій мірі відображені в сатирично-гумористичних казках. Серед них порівняно мало таких, що висміюють справді недолугих людей, які попадають через невміння жити своїм розумом у неприємні ситуації, стають загальним посміховищем. У переважній більшості казок образ дурника протиставляється представникам привілейованих класів, бо він виявляється розумнішим, морально вищим від них, а дурником виглядає тому, що мислить не шаблонно, як вони, з відповідно до обставин, нехтує матеріальними благами, не дбає про власну вигоду.
Домінує тема праці у казках соціально-побутових.
Пригадаймо казку "Дідова дочка й бабина дочка". За добре серце, умілі руки дідова дочка винагороджується, бо не цурається ніякої роботи - і яблуньку обчистити, т піч помазати, і собаку від реп'яхів обібрати, і вужів нагодувати, з лінива пихата бабина дочка отримує по заслузі, карається. Ця казка належить до родинно-побутових казок. В дітей вона виховує охайність, чемність, працелюбність; засуджує пихатість, лінощі; діти усвідомлюють, що погані справи караються, а добрі - винагороджуються.
Мудрий батьків заповіт змусив попрацювати трьох ледачих братів, і коли вони у пошуках скарбу розкопали ниву і як слід обробили її, то вона віддячила їм справжнім золотом - хлібом /"Закопаний скарб"/.
Хліб і золото - це дві протилежні цінності. В однойменній казці пан не прийняв до себе хлібини, бо мав і калачів досить. Лише золоту відкрив двері. А бідняк, котрий цілий вік тяжко трудився, золото прогнав, а хлібину ж віддав зраділим дітям. І золото, жадібність до наживи погубили панський рід, хлібина ж біднякова не зменшувалась ніколи. В цій казці засуджується жадібність, зазнайство; возвеличується доброта, щирість, людяність, повага до людей праці. Діти усвідомлюють різницю між добром і злом.
Як бачимо, утвердження людини як мудрої, духовно і фізично прекрасної особистості, боротьба проти сил, що заважають її щастю, є провідною ідеєю усіх народних казок.
Виразниками, носіями цієї основної і де і є казкові персонажі, яких можна умовно поділити на злотворців, добротворців і знедолених.
Злотворці - це, ясна річ, ті, що роблять зло, кривдять, беруть у полон сестер, братів, батьків героїв, позбавляють їх духовних та матеріальних благ, посягають на тхне життя. Серед них мачуха, бабина дочка, багатий брат, пан, цар, Кривда. Образи злотворців в побутових казках є реалістичними.
Знедолені - жертви злотворців. Їхня позиція буває різною - від найпасивнішого потурання злу, безмежної терплячості, як у казці "Про дідову дочку й бабину дочку", до найактивнішого опору, протидії, як у "Чабанцеві".
Особливу групу складають добротворці. Це богатирі і їхні помічники: наречені, пророки, домашні ? дикі звірі, птахи, риби, мурахи, тобто ті образи, які сформувалися під впливом фантазі і ранніх форм людської свідомості.
А скільки мудрих прислів'їв і приказок, скільки влучних порівнянь, скільки цікавих загадок зустрічаємо ми в казках! Власне, загадки часто рухають сюжет.
І тут знову треба згадати давнину, коли загадки виконували певне обрядове призначення: вдале відгадування віщувало добрий врожай, гарне полювання, щасливу рибалку, вдале одруження тощо.
Шанобою оточувалися ті, що добре відгадували, бо нібито вони й спонукали успіх.
В соціально-побутових казках загадка виступає мірилом розуму, кмітливості, образного поетичного мислення. Мудра дівчина на дивнізавдання пана відповідає ще дивнішими й змушує його визнати свою поразку.
3. Пісні, прислів'я, приказки, загадки роблять казку синтетичним жанром, найзручнішим для пізнання досвіду, проблем, ідеалів рідного народу. Вони відкривають чарівність світобачення трудової людини, її древні уявлення про таємниці навколишньої природи, її мірі про майбутнє.
В початкових класах діти знайомляться із такими соціально-побутовими казками, як "Мудра дівчина", "Легкий хліб", "Дідова дочка й бабина дочка", "Хліб і золото", "Правда і Кривда" і інші.
а) Структура уроків читання казок нічим не відрізняється від будови уроків опрацювання оповідань. Після ознайомлення з текстом казки і тлумаченням слів і виразів застосовується вибіркове читання, відповіді на запитання, складання плану, різноманітні форми переказування. Зміст, мета і завдання кожного з цих етапів залежать від тексту казки.
Головна увага має бути зосереджена на тому, щоб діти свідомо розуміли текст казки, чітко уявляли послідовність розгортання подій і мотиви дій персонажів. Допомагають у цьому питання, відповіді на які підкажуть, чи
Loading...

 
 

Цікаве