WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Усний журнал “Народні символи України” - Сценарій

Усний журнал “Народні символи України” - Сценарій


Cценарій
Усний журнал "Народні символи України"
Усний журнал
Усний журнал - своєрідна форма, робота по моральному вихованню, яка дозволяє яскраво, емоційно до нести до вихованців важливу інформацію з галузі політики, науки, техніки, літератури, мистецтва, спорту...
Особливість цієї форми роботи в тому, що проводиться вона безпосередньо самими учнями.
Частину журналу, який висвітлює яке-небудь одне питання, умовно прийнято називати "сторінкою" журналу. Загальний обсяг його - 3-5 "сторінок".
Кожна "сторінка" являє собою коротке усне повідомлення учнів, яке, в залежності від змісту, може бути проілюстроване експонатами, діафільмами, короткими фільмами, записами на магнітну стрічку.
"Сторінки" розміщують по ступеню їх значущості: перша висвітлює найбільш важливе питання, інші конкретизують його або висвітлюють якісь інші самостійні питання.
Щоб викликати інтерес до журналу, можна зробити його своєрідний макет із твердого паперу, відповідно оформивши його обкладинку і кожну сторінку.
Усний журнал може мати тематичний або оглядний характер. Тематичні усні журнали можуть присвячуватись життю і діяльності громадських діячів, творчості письменників, композиторів, вчених, яким-небудь визначеним подіям.
На окремих сторінках усного журналу може бути представлена творчість самих учнів: зачитування власних віршів, виконання пісень, замальовки, карикатури та інше.
Для підготовки і проведення усного журналу необхідно створити "редакцію" (редколегію) в складі 5-6 чоловік. Очолює її відповідальний редактор журналу. В обов'язки редколегії входить: визначення тематики усного журналу, називання його сторінок, складання плану і програми випуску чергового номеру; підбір основного і ілюстративно-художнього матеріалу для сторінок журналу; називання ведучих кожної сторінки і художників-оформителів журналу. Необхідно чітко визначити термін випуску журналу (підготовка зазвичай займає 2-3 тижні), місце його проведення.
Відкривають і проводять журнал учні (ведучі). Ведучі повідомляють назви сторінок і пояснюють їх, використовуючи для цього афоризми, виразні віршовані рядки. Так, до сторінки журналу "Рушники, рушники - то матусі моєї роки" краще за все підходять рядки А. Малишка:
Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала,
Ти водила мене
У поля край села.
І в дорогу далеку
Ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний
На щастя на долю дала.
Проводячи журнал потрібно в темпі, відводячи на кожну сторінку 10-20 хвилин, на ввесь журнал не більше години.
Після проведення журналу корисно разом з учнями проаналізувати успіхи і недоліки в його підготовці і проведенні. Усний журнал корисно показувати іншим класам, батькам.
Варіантів оформлення усного журналу багато. Так, в одних випадках сторінки журналу збирають як би в перепліт зовнішньо являють собою форму журналу. На кожній сторінці чітко великим шрифтом написана її назва. І ведучий, відкриваючи ту чи іншу сторінку, ніби пере листує журнал.
В других випадках на сцені встановлюється рухлива на осі вітрина із відповідного по програмі числа сторінок, і ведучий, повертаючи вітрину, виходить як би із-за сторінок, відкриваючи їх зміст.
Третій варіант оформлення: позаду сцені вивішують широку стрічку з назвою журналу, нижче приклеюють назву місяця і номер випуску.
Ось ще один варіант. Чергову сторінку, проходячи через сцену із куліси в кулісу, несе учень. Ці сторінки можуть бути у вигляді листка або щитка, на якому написаний номер сторінки і її назва.
Журнал можна побудувати так. Після відкриття занавіси на сцену один за другим виходять учні з щитками-сторінками в руках. У направляючого щит з надписом "Сьогодні в номері". Дійшовши до рампи учні зупиняються. Направляючий голосно говорить: "Усний журнал - "Народні символи України", випуск перший" і іде за куліси. Учень, який несе сторінку, повідомляє про те, що побачать і почують глядачі в журналі, і теж іде. Після чого ведучий запрошує на сцену першого виступаючого і надає йому слово. Так представляють всі сторінки. В кінці журналу учні з своїми сторінками виходять на сцену і говорять: "Наш випуск закінчений. Наступний номер усного журналу вийде через місяць. Все що ви хотіли б побачити, повідомте редакції усного журналу в своїх листах у вигляді пропозицій, побажань".
Проведення усного журналу потребує організаторських умінь з сторони класного керівника. Він повинен викликати в учнів інтерес до цієї роботи, бажання підготувати і провести журнал. Особливо велика допомога з сторони класного керівника необхідна на початку. Учням слід допомогти підібрати редакційну колегію, назву, емблему, девіз, обгортку журналу, дати пораду, як краще відібрати, розподілити і подати зібраний матеріал, яких гостей і як запросити. Характер допомоги класного керівника змінюється по мірі того, як учні оволодівають методикою проведення усного журналу: вона більше відноситься до визначення його змісту, ніж до техніки проведення. Робота учнів стає більш самостійною.
Щоб розширити актив учасників усного журналу, склад редколегії можна поновлювати, створювати змінні редколегії. Можна підібрати постійних консультантів усного журналу з числа викладачів різних предметів.
Удачі і недоліки кожного номеру усного журналу слід обговорювати з учнями, підтримуючи в них прагнення до творчості, проявлення ініціативи і активності.
Народні символи України
(усний журнал)
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах, рушники. На столі - хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками. Сторінки журналу готують учні групами, кожна - свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це - батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. .Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. "Хліб - усьому голова".
Хліб - символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога "Отче наш..." люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережітькожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
"Як вродить жито, то будемо жити", - говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом мати благословляє до вінця і зустрічає молоде подружжя.
В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він - ознака гостинності українського народу.
З хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваї,
І кращих немає на світі вістей,
Ніж - хліб уродився на славу.
Щирим словом, хлібом та сіллю
Ми братів-гостей зустрічаєм,
Хлібом - новосілля й весілля,
І свято дружби-згоди квітчаєм.
1. Виконання пісень про хліб.
2. Інсценізація казки "Ледар і трудівник".
- Нащо тримаєш хліб в руках? Дай мені, - просить
Ледар.
- Я б тобі дав, - відповідає Трудівник, - але він ду
же дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніш ви
орати землю.
- Тоді вже можна хліб їсти?
- Ні, треба дочекатися літа, поки з зерна виросте злак.
- Тоді можна їсти?
- Ні, треба зерно змолотити, а потім спекти хліб.
- Тоді вже
Loading...

 
 

Цікаве