WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сучасні проблеми виховання дітей у сім’ї - Курсова робота

Сучасні проблеми виховання дітей у сім’ї - Курсова робота

контакт із дитиною - це універсальна вимога до виховання, що в однаковому ступені може бути рекомендовано всім батькам, контакт необхідний у вихованні кожної дитини в будь-якому віці. Саме відчуття і переживання контакту з батьками дають дітям можливість відчути й усвідомити батьківську любов,прихильність і турботу. Основа для збереження контакту - щира зацікавленість в усьому, що відбувається в житті дитини.
Коли говориться про взаєморозуміння, емоційний контакт між дітьми і батьками, мається на увазі деякий діалог, взаємодія дитини і дорослого один з одним. Як будувати педагогічний діалог? Головне у встановленні діалогу - це спільне устремління до загальним цілям, спільне бачення ситуацій, спільність у напрямку спільних дій. Першорядне значення має сам факт спільної спрямованості до дозволу проблем. Дитина завжди повинна розуміти, якими цілями керується батько в спілкуванні з нею. Дитина, навіть у найменшому віці, повинний ставати не об'єктом виховних впливів, а союзником у загальному сімейному житті, у відомому змісті її творцем. Коли дитина бере участь у загальному житті родини, розділяючи всі її мети і плани, настає справжній діалог. Ще важливо дотримати рівність позицій - тобто визнання активної ролі дитини в процесі його виховання. Людина - завжди активний суб'єкт самовиховання. Рівність позицій у діалозі складається в необхідності для батьків постійно учитися бачити світ у самих різних його формах очима своїх дітей.
Крім діалогу для вселяння дитині відчуття батьківської любові необхідно виконувати ще одне надзвичайно важливе правило. психологічною мовою ця сторона спілкування між дітьми і батьками називається прийняттям дитини. Під прийняттям розуміється визнання права дитини на властиву йому індивідуальність, несхожість на інші, у тому числі несхожість на батьків. Приймати дитини - значить затверджувати неповторне існування саме цієї людини, із усіма властивими йому якостями. Батьки повинні усвідомлювати, що кожна негативна оцінка особистості дитини і властивих йому якостей характеру типу: "От безглуздий! Скільки разів пояснювати, нетяма!", "Так навіщо ж я тебе тільки на світ родила, упертюх, негідник!", якою б справедливою по суті вона не була, якою би ситуацією не викликалася, наносить серйозну шкода контакту з дитиною, порушує впевненість у батьківській любові. Необхідно виробити для себе правило не оцінювати негативно самої дитини, а критикувати тільки невірно здійснена чи дія помилковий, необдуманий учинок.
Дистанція, що стала переважної у взаєминах з дитиною в родині, безпосередньо залежить від того, яке місце займає діяльність виховання у всієї складної, неоднозначний, часом внутрішньо суперечливій системі різних мотивів поводження дорослої людини. Тому варто усвідомити, яке місце в батьківській власній мотиваційній системі займе діяльність по вихованню майбутньої дитини.
Розділ 3. Проблеми сімейного виховання. Типові помилки батьків
3.1. Помилки виховання, викликані мотивацією батьків
а) виховання і потреба в емоційному контакті;
У людини як суспільної істоти мається своєрідна форма орієнтування - спрямованість на психічний вигляд іншої людини. Потреба "орієнтирів" в емоційному настрою інших людей називається потребою в емоційному контакті. Контакт буває двостороннім, коли людина почуває, що сам є предметом зацікавленості.
Може случитися так, що ціль виховання дитини виявляється саме в задоволенні потреб емоційного контакту. Дитина стає центром потреби, єдиним об'єктом її задоволення. Прикладів тут досить: наприклад, батьки, по тим чи іншим причинам утруднення, що випробують, у контактах з іншими людьми. Найчастіше при такім вихованні виникають великі проблеми. Батьки несвідомо ведуть боротьбу за збереження об'єкта своєї потреби, перешкоджаючи виходу емоцій і прихильностей дитини за межі сімейного кола.
б) виховання і потреба сенсу життя;
Великі проблеми виникають у спілкуванні з дитиною, якщо виховання стало єдиною діяльністю, що реалізує потреба сенсу життя. Без задоволення цієї потреби людина не може нормально функціонувати, не може мобілізувати усі свої здібності в максимальному ступені. Задоволення такої здатності пов'язано з обґрунтуванням для себе змісту свого буття, з ясним, практично прийнятним і заслуговуючим схвалення самої людини напрямком його дій.
Задоволенням потреби сенсу життя може стати турбота про дитину. Мати, чи батько бабуся можуть вважати, що зміст їхнього існування є відхід за фізичним станом і вихованням дитини. Вони не завжди можуть це усвідомлювати, думаючи, що ціль їхнього життя в іншому, однак щасливими вони почувають себе тільки тоді, коли вони потрібні. Якщо дитина, виростаючи, іде від них, вони часто починають розуміти, що "життя утратило всякий зміст". Яскравим прикладом тому служить мама, що не бажає випускати отрока з-під своєї опіки. У результаті він одержує необхідне почуття своєї необхідності, а кожен прояв самостійності сина переслідує з разючою завзятістю. Шкода такої самопожертви для дитини очевидний.
в) виховання і потреба досягнення;
У деяких батьків виховання дитини спонукається так називаною мотивацією досягнення. Ціль виховання полягає в тому, щоб домогтися того, що не удалося батькам із за відсутності необхідних умов, чи ж тому, що самі вони не були досить здатними і наполегливими. Подібне батьківське поводження неусвідомлене для самих батьків здобуває елементи егоїзму: "Ми хочемо сформувати дитини по своїй подобі, адже він продовжувач нашого життя..."
Дитина позбавляється необхідної незалежності, спотворюється сприйняття властивих йому задатків, сформованих особистісних якостей. Звичайно не приймаються в увагу можливості, інтереси, здібності дитини, що відмінні від тих, що зв'язані з запрограмованими цілями. Дитина стає перед вибором. Він може втиснути себе в рамки далеких йому батьківських ідеалів тільки заради того, щоб забезпечити любов і почуття задоволеності батьків. У цьому випадку він піде помилковим шляхом, не відповідній його особистості і здібностям, що часто закінчується повним фіаско. Але дитина може і повстати проти далеких йому вимог, викликаючи тим самим розчарування батьків із за несправджених надій, і в результаті виникають глибокі конфлікти у відносинах між дитиною і батьками.
г) виховання як реалізація визначеної системи;
Зустрічаються родини, де мети виховання як би відсуваються від самої дитини і направляються не стільки на нього самого, скільки на реалізацію визнаної батьками системи виховання. Це звичайно дуже компетентні, ерудовані батьки, що приділяють своїм дітям чимало часу і турбот. Познайомивши з якою-небудь виховною системою в силу різних причин довіривши їй, батьки педантично і цілеспрямовано приступають до її безустанної реалізації.
Безсумнівно, у кожної з новомодних виховних систем є свої коштовні знахідки, чимало корисного і
Loading...

 
 

Цікаве