WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчання і географічні дослідження в інституті наук про землю в університеті марії кюрі-склодовської в любліні - Реферат

Навчання і географічні дослідження в інституті наук про землю в університеті марії кюрі-склодовської в любліні - Реферат


Реферат на тему:
Навчання і географічні дослідження в інституті наук про землю в університеті марії кюрі-склодовської в любліні
Університет Марії Кюрі-Склодовської був заснований в 1944 році, а 11 квітня 1945 року на підставі ухвали Сенату Університету Марії Кюрі-Склодовської утворено відділення і кафедру Загальної географії. В організаційній структурі містились відділення, які у 50-х роках формально, а в 60-х неформально утворювали комплекс кафедр геології і географії, котрий у 70-х роках було перетворено в Інститут Наук про Землю.
Ініціатором, організатором і багаторічним керівником відділу і кафедри Загальної географії, а також комплексу кафедр - був професор Адам Малицький, випускник Університету Яна Казімєжа у Львові, учень професора Євгена Ромера. З львівської -- ромерівської географічної школи виводиться численна когорта люблінських географів, діяльність котрих формувала науковий осередок і обумовила його специфіку. Окрім згаданого вище професора Адама Малицького, до цієї школи також належали: Ян Ернст, Альфред Ян, Міхал Янішевський, Францішек Угорчак.
Інститут Наук про Землю утворено 1 жовтня 1970 року на базі функціонуючих у той час кількох спеціалістичних географічних кафедр, і цей статус він зберігає до сьогодні. Разом із трьома іншими інститутами (Інститут Біології, Інститут Мікробіології і Біотехнології та кафедра Біохімії) входить до складу організаційної структури факультету Біології і Наук про Землю. На факультеті працює 226 осіб, з котрих: 27 професорів, 26 докторів наук, 85 кандидатів наук, 88 магістрів.
Інститут Наук про Землю Університету Марії Кюрі-Склодовської об'єднує 12 організаційних підрозділів: 10 кафедр, дидактичну лабораторію і науково- дослідний польовий стаціонар.
Кафедра Фізичної Географії і Палеогеографії
Кафедра Економічної Географії
Кафедра Регіональної Географії
Кафедра Геології
Кафедра Геоморфології
Кафедра Грунтознавства
Кафедра Гідрографії
Кафедра Картографії
Кафедра Метеорології і Кліматології
Кафедра Охорони Середовища
Дидактична географічна лабораторія
Розточанська наукова станція в Гуцьові
Поряд з ними функціонує бібліотека Інституту Наук про Землю і Центральний архів карт. Фонд бібліотеки нараховує біля 100 000 томів, у тому числі цінну колекцію польських довоєнних журналів і серійних видань, а також найповніший в регіоні збір періодичних видань (біля 15000 найменувань) з географічної тематики.
В Інституті Наук про Землю працює 120 чоловік, у тому числі 80 викладачів, а серед них 20 професорів і докторів наук, 25 ад'юнктів, 5 вчителів, 30 асистентів і 40 інжинерно- технічних працівників (з них 5- із ступенем кандидата наук). Публікації працівників Інституту Наук про Землю в роках 1996-2000 нараховують більше ніж 1000 наукових робіт. Значна частина -- це публікації в польських рецензованих журналах з добрим реноме. Серед наших досліджень можемо згадати між іншими 6 міжнародних монографій, 30 польських монографій, 26 міжнародних статей і 16 підручників.
Наукові дослідження працівників Інституту Наук про Землю концентруються довкола слідуючої тематики:
- географічне середовище південно- східної Польщі і його сучасні зміни; генеза і стратиграфія лесів, натуральні і антропогенні процеси зумовлюючі стан навколишнього середовища - як базис раціонального господарювання і охорони природних ресурсів.
- природні, суспільні, історичні і господарські умови розвитку досліджуваних регіонів; суспільно- господарські проблеми Люблінщини та околиць.
- проблеми сьогоденної флуктуації клімату, та її вплив на природнє середовище і водні запаси.
- дидактичні матеріали до навчання географії і охорони навколишнього середовища на різному рівні навчання, а також проблеми сприйняття і узагальнення змісту карт.
- середовище Арктики, його сучасна еволюція.
На протязі останніх 15 років в Люблінському географічному середовищі тривають роботи над докладною геологічною картою Польщі у масштабі 1:50 000. На сьогоднішній день опрацьовано 16 аркушів для Люблінського регіону, дальші праці тривають. Це є великим і тривалим досягненням, важливим також з точки зору застосування науки на практиці. Люблінський центр являється одним із нечисленних у Польщі, де проводяться дослідження з тематичної картографії. Осередок виділяється також на ниві дидактики географії.
Працівники Інституту проводять інтенсивні дослідження також за кордоном, у тому числі дослідження лесів на Україні і Словакії, карстового рельєфу на Україні, екпедиційні дослідження на Шпіцбергені, а також дослідження повязані із розвитком сільського господарства і сільських територій на ділянках прилеглих до польсько-українського кордону.
В започаткованих дослідницьких проектах значну увагу прикладається до інтердисциплінарності праць. Низка дослідницьких завдань притягує представників багатьох спеціальностей (також з інших науково-дослідних центрів, котрі працюють над регіональною тематикою). В рамках міждисциплінарних досліджень співпрацею з науковцями із Польщі та з-за кордону.
Інститут Наук про Землю підтримує тісні контакти з 18 науковими центрами за кордоном. Специфічною формою співпраці являються контакти з університецькими осередками у Львові, Оломоуці та Кальмарії, котрі стали доброю традицією. Згідно з підписаними між університетами умовами відбувається обмін наукових колективів працівників та студенцьких груп. Надзвичайно інтенсивний науковий обмін відбувається в звязку з дослідженням польсько- українських прикордонних територій (співпраця з факультетами географії університетів у Львові та Києві, з інститутом геології Української Академії Наук у Києві), а також дослідженням російської частини Арктики і Шпіцбергену (співпраця з інститутом археології Російської Академії Наук у Москві, інститутом морської біології Російської Академії Наук в Мурманьську, Норвежським полярним інститутом в Осло і інститутом археології університету в Тронгейм).
Проявом співпраці у 1995- 2000 роках були слідуючіі міжнародні дослідницькі проекти, котрі координують працівники Університету Марії
Loading...

 
 

Цікаве