WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Прізвисько як посягання на гідність особистості чи спосіб індивідуалізації школяра - Курсова робота

Прізвисько як посягання на гідність особистості чи спосіб індивідуалізації школяра - Курсова робота

"інтонація").
У цих випадках перемістився сам носій, переселився з однієї країни в іншу. [7; 25]
Насильницька зміна імені призводить людину до особистістної кризи. Так, кампанія зі зміни імен так званих турецьких болгар і циган, що проводилась у 80-ті роки, призвела до особистістних криз багатьох людей, які пройшли через це випробування. Вони стали почувати себе іншими особистостями і втрачали перспективу життя. [6; 59]
Особисте ім'я - пароль, що визначає належність носія до того чи іншого суспільного прошарку. Цим і пояснюється існування паралельних систем особистих імен, навіть при наявності однієї, офіційної, обов'язкової для всіх. Такі парарельні системи є різноманітними. Адже будь-який член суспільства належить до багатьох спільнот, які перетинаються: як кожен громадянин, він має прізвище, ім'я, по-батькові, але поруч з цим, будучи письменником, актором, чи журналістом, він матиме псевдонім. Крім того, якщо він сім'янин, то дружина чи діти називають його не за ім'ям і по-батькові - в нього є ще й домашнє ім'я. Колишні ж шкільні друзі називають його шкільним прізвиськом...
Варто зауважити, що прізвиська, які "приклеюють" школярі своїм однокласникам і вчителям, доволі рідко залишаються секретом, та їх і не дуже приховують, а швидше навіть навпаки. Вони потрібні як умовний знак певної маленької замкнутої корпорації [7; 22].
Є серед цих ярликів необразливі, а є й такі, що боляче ранять, змушують перебувати під впливом постійнодіючого стресу, тим самим завдаючи непоправної шкоди здоров'ю.
2.3 Вплив прізвиська на особистість.
Проблема прізвиськ, ярликів, загальників набагато гостріша й серйозніша, ніж може здаватися на перший погляд. Це проблема змін, що відбуваються в людях унаслідок упливу інших людей. Вона належить до сфери всюдисущого соціального впливу на особистість, стереотипів сприйняття й оцінки цілої суспільної верстви або окремого індивіда.
Прізвисько може характеризувати належність людини до певного кола однодумців або просто дуже схожих людей за культурними, політичними, економічними й іншими ознаками. У кожному разі це - нав'язувана роль, яку ми тією чи іншою мірою приймаємо або відкидаємо. Так з'явилися "стахановці", "динамівці", "круті" тощо.
Крім загальних визначень і імен є особисті, призначені для конкретної людини. Люди дають одне одному прізвиська, особисті оцінки, часто не усвідомлюючи їхньої шкідливості. Даючи персональну оцінку, ми висловлюємо свій настрій, власні очікування, емоційне ставлення до самої людини, до того, що вона зробила чи робить: "дорогенький", "гидкий хлопчисько", "зайчик", "непосидько"...
Як відомо, особливо легко приживаються образливі прізвиська в школах. "Корова", "потвора", "козел" та інші не така й рідкість у дитячому середовищі. Не завжди шкільні вчителі схильні серйозно проаналізувати рівень невинності або шкідливості того чи іншого прізвиська. Буває, що несимпатична емблема "прикрашає" людину рік у рік, переносячи гіркий досвід у доросле життя. Так, "рюмса" та "плакса" Олег у 17 років, як і раніше, по-дитячому боявся вийти на вулицю, щоб не почути глузування й не одержати по шиї від хуліганистих ровесників. Йому постійно здавалося, що хтось сміється над його незграбністю, безталанністю, що всі помічають його сором'язливість і боязкість, а в декого й руки сверблять. Довелося докласти чимало зусиль, зокрема й психотерапевта, щоб допомогти юнакові позбутися хронічних переживань, повірити в себе, почати поважати в собі людину, чоловіка.
Не безневинні й хвалебні, улесливі, "солодкаві" прізвиська, які людина отримує як нагороду, подарунок за примарні або справжні заслуги чи переваги. Чим, приміром, краще від "зайчика" прізвисько "красуня"? Ставши дорослою, вона може виявитися не готовою адекватно сприймати критику й зауваження ровесників і людей старшого віку, стане недоброзичливою, зарозумілою, нещирою, з гіпертрофованим відчуттям власної винятковості. А що станеться з "професором", коли він провалиться на вступному іспиті в престижний ВНЗ і почне розвантажувати на ринку ящики з олією та майонезом? Критичний погляд на себе, правильна оцінка своїх чеснот і недоліків, усвідомлення себе самостійною особистістю, вільною від будь-яких зовнішніх оцінок, допоможе реагувати на такі життєві колізії з меншою шкодою для себе.
Штучне підтягування до вищого або нижчого, вершини або дна, прекрасного або потворного впливає на розвиток самооцінки спочатку дитини, а потім і дорослого. Нависаючи над особистістю, прізвисько, клеймо пускає глибоке коріння в її структуру, руйнуючи, спотворюючи, перекручуючи нормальний розвиток.
Психолог Мухіна радить повністю уникати узагальнень, заохочувати або критично ставитися до конкретної дії, окремого вчинку, а не навішувати ярлики на особистість у цілому. І тим паче не приживляти їх методично й регулярно доти, доки людина перестане сама себе впізнавати й почне жити чужими думками, чужими ідеями, а можливо, і чужим життям. Таких неважко схилити і до протиправних дій, і до наркотиків, і до алкоголю, і до якоїсь релігійної секти.
Проте в окремих випадках скористатися визначенням, приміром, заохочувальним, не тільки виправдано, а й просто необхідно. "Але, ти й дужий!" - говорить мама, підбадьорюючи хворобливого сина під час спортивних занять. Тут, як і в багатьох інших випадках, потрібна міра, щоб не перетворити людину на залежну, безвольну. Для сильнішої людини прізвисько може стати додатковим стимулом для особистісного росту, для подолання власних недоліків, ґанджу до перегляду своїх людських рис, протестом проти будь-яких обмежень, механізмом захисту власного "Я". Для слабкого прізвисько може стати початком падіння, краху, утрати віри в себе, у свої можливості, у свій талант, отже - і втрати власної індивідуальності. Людина, перебуваючи під тиском зовнішньої оцінки, ніби перестає робити власний відповідальний вибір, замінюючи його роллю, якої від неї чекають. "Я - поганий. Отже, чинити добре необов'язково. Яким мене бачать, таким я є!, - каже підліток, який не навчився спиратися на власну оцінку.
Як і наскільки сильно впливає на нас авторитетна зовнішня оцінка? Цим питанням зацікавилися психологи та провели такий експеримент. Його учасникам запропонували глибинний психологічний тест. Із його результатами, незалежно від того, "погані" вони чи"хороші", ознайомили половину піддослідних. Виявилося: у тих, які "пізнали себе", різко (хай і тимчасово) знизилася спроможність розв'язувати абстрактні завдання, що є основою творчої активності людини. Така активність необхідна для ефективного владнання повсякденних життєвих ситуацій. Причиною її зниження стало те, що людину було переключено на подолання когнітивного дисонансу - наявності взаємовиключних альтернативних поглядів на себе. Таким чином, піддослідний зі стану творення свого життя перейшов у стан неконструктивного захисту. Показово, що найбільше постраждали від інформації саме ті, хто не вмів спиратися на власну думку про себе.[1;151]
За прізвиськом, клеймом, ярликом не видно особистості в цілому. У цьому їх особливість. Нерідко прізвисько характеризує якусь окрему рису людини або особливість
Loading...

 
 

Цікаве