WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Прізвисько як посягання на гідність особистості чи спосіб індивідуалізації школяра - Курсова робота

Прізвисько як посягання на гідність особистості чи спосіб індивідуалізації школяра - Курсова робота


Курсова робота
Прізвисько як посягання на гідність особистості чи спосіб індивідуалізації школяра
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Проблематика виникнення прізвиськ ………………………………...5
1.1 Історія виникнення прізвиськ………………………………………….5
1.2 Трансформація…………………………………………………………..9
1.3 Особливості виникнення прізвиськ у шкільному середовищі..........12
Розділ 2. Функціональні особливості прізвиськ у шкільному середовищі…..14
2.1 Джерела творення прізвиськ школярів…………………………...…14
2.2 Ім'я та його значення в утвердженні самосвідомості дитини……..17
2.3 Вплив прізвиськ на особистість……………………………………...20
Висновки…………………………………………………………………………23
Список використаної літератури……………………………………………….25
Додаток №1. Анкета………………………………………………………………
Додаток №2. Діаграма частоти вживання прізвиськ…………………………
Додаток №3. Таблиця ставлення школярів до прізвиськ ……………………
Додаток №4. Таблиця частоти вживання прізвиськ за джерелом виникнення серед школярів різних вікових категорій……………………………………..
Вступ
Актуальність дослідження. Прізвиська - промовисті іменування, кожне з яких зберігає внутрішню форму, а отже її первісну мотивацію. Майже кожне прізвисько виражає погляд називача на світ речей, характеризує його життєву позицію, специфіку мислення українців. В українців прізвиська - це значний сектор антропонімічного простору, який за кількістю іменувань відстає хіба що від прізвищ. Однак понині не визначено до кінця ні параметрів цього антропонімічного класу, зокрема його статусу, ні структурних особливостей, ні лексичної бази та режиму функціонування прізвиськ у середовищі школярів.
Об'єктом дослідження є лексичний склад сучасної української мови.
Предметом наукової роботи є функціональні особливості українських прізвиськ.
Мета роботи полягає у теоретичному висвітленні функціональних особливостей прізвиськ.
Відповідно до мети ставляться такі завдання:
1. дослідити історію виникнення українських прізвиськ;
2. проаналізувати процес трансформації прізвиськ у прізвища;
3. визначити чинники появи прізвиськ у шкільному середовищі;
4. класифікувати джерела виникнення прізвиськ школярів;
5. з'ясувати хронологічний вік прізвиськ;
6. встановити вплив прізвиська на особистість;
7. проаналізувати зв'язок між прізвиськами і псевдонімами.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснюється всебічний аналіз функціональних особливостей прізвиськ у шкільному середовищі.
Теоретичне значення дослідження. Теоретичні узагальнення можуть бути використані в подальших дослідженнях із теоретичної лексикології сучасної української.
Практичне значення наукової роботи. Результати наукової роботи можуть бути використані у роботі спецсемінарів, на заняттях - гуртках з української мови.
Матеріалом для дослідження стали данні, отримані методом анкетування, проведеного у НВК №9 серед учнів молодших, середніх і старших класів.
Методологія та методика дослідження: теоретичною та методичною основою розв'язання поставлених завдань слугували праці вітчизняних лінгвістів. У роботі використано методи порівняльного та системного аналізу.
Структура наукової роботи. Наукова робота складається з вступу, двох розділів, списку використаної літератури, анкети та додатків. Загальний обсяг роботи становить … сторінок. Список використаної літератури нараховує 19 позицій.
Розділ І. Проблематика виникнення прізвиськ.
1.1 Історія виникнення прізвиськ
Що ж означає слово "прізвисько"? Це найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього імені та прізвища) і містить в собі вказівку на певну помітну рису характеру, зовнішності, діяльності, звичок
людини [9;11-12].
Це визначення годиться для тих прізвиськ, які часто зустрічаються сьогодні, але що стосується тих прізвиськ, які були до прізвищ, то тут справа значно складніша.
Найдавніші прізвиська - це ті, які виникли в результаті "пересування" дохристиянського імені на друге місце після календарного (між ними в офіційних документах могло стояти ще ім'я батька). У записах XV-XVI століть зустрічаємо: Михайло Неук, Івашко Близнець, Васько Біда та інші (до речі, прізвиськами, а потім і прізвищами ставали також календарні імена на зразок сучасного Петро, Юрко). Явно дохристиянськими іменами, а пізніше прізвиськами - уточнюючими найменуваннями людини до появи прізвищ - були такі слова (нині прізвища), як: Буркало, Зубар, Міняйло, Нудьга, Нечай, Потягайло, Мороз та ін.
Чи були прізвиська "привілеєм" найнижчих верств населення, чи їх мали й "високонароджені"? Досліджуючи літописи, можна стверджувати, що мали, бо і в них були некалендарні імена; крім того, вони мали і прізвиська, які певним чином їх характеризували: Буй Тур Всеволод, Яр Тур Всеволод у "Слові о полку Ігоревім" - це складене найменування, куди входять: князівське особове ім'я Всеволод, епітет-характеристика (буй - буйний, сміливий, яр - "яростний", гарячий) і Тур - прізвисько князя. Прізвиськом галицького князя Ярослава було слово Осмомисл. Прізвиськами були слова "Грозний", "Тишайший", "Темний" у московських князів, бо вони не передавалися нащадкам, а позначали лише одну людину.[11;70]
Кожне, навіть найдавніше прізвисько, коли його давали, щось означало: спочатку це було друге ім'я, яким людину постійно називали, пізніше - яскрава риса характеру чи зовнішності, якась помітна риса чи подія в житті людини. Як зазначає Л.Успенський, боярин Андрій Харитонович, який першим одержав від великого князя московського Василя Темного прізвисько "Толстой", був, безумовно, людиною дебелою, товстою. Влучна назва, дана одній людині, може бути повторена в тотожній ситуації (Приймак, Лисий, Біловус), а пізніше стати з прізвиська прізвищем (уже незалежно від наявності чи відсутності ознаки "бути в приймах", "мати лисину", "мати не чорні, як у більшості, а білі вуса").
Як бачимо, уточнююча, диференціююча назва зберігала свою силу лише стосовно цієї людини, і то лише до того часу, доки оточення пам'ятало, чому саме ця назва з'явилась. Пізніше це прізвисько або забувалось, або відходило разом з людиною, або ставало прізвищем. Так, прізвисько Троян (батько трійні) могло мати реальну підставу, стосуватися однієї людини і далі не передаватися. Це - прізвисько "у чистому вигляді". Але Троян - це ще й дохристиянське ім'я, як, ймовірно, "відсунувшись" на друге місце, дало потім сучасне прізвище. Дуже важко судити про появу певних прізвиськ з такої відстані, як чотири-п'ять століть. Давайте спробуємо "реконструювати" одне російське прізвище - Москалев. Як відомо, "москалями" називали вояків, солдатів, а також росіян на Україні. Спочатку був хтось, кого назвали Москаль (солдат, який повернувся з царської служби; росіянин, який поселився в Україні чи хтось, зовні схожий на воїна - ми не знаємо). У Москаля з'являється родина: сини і дочки (чиї діти? - Москалеві, чий хлопець? - Москалів). Потрапивши доцарського війська, син Москаля стає Москальовим, бо так його по-російськи запишуть до реєстру. Це вже його прізвище, А може, все було зовсім
Loading...

 
 

Цікаве