WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування духовності учнів старших класів засобами літератури - Курсова робота

Формування духовності учнів старших класів засобами літератури - Курсова робота

основних аспектів за якими вчитель в практиці роботи зможе оцінити рівень духовності учнів.
Величезна роль у формуванні усіх цих показників і критеріїв духовності належить літературі, адже саме на уроках літератури вчитель має найбільше можливостей вплинути на емоційно-оцінну сферу дитини й до того ж зробити це непомітно чи майже непомітно для неї, що має чималу вагу, адже кожен вчитель знає, що дуже важливо у вихованні дитини уникати надмірності уваги, уникати моралізаторства й відкритої та частої критики у бік тих чи інших якостей дитини. На уроці літератури вчитель має змогу впливаючи в першу чергу на емоційну сферу дитини, коригувати її систему цінностей, розширювати її кругозір, формувати її духовну сферу. Вдало підібрані твори для прочитання та відповідні методи й прийоми роботи над ними здатні успішно впливати на формування з кожного названих вище критеріїв духовності людини. Проте, на нашу думку, вчитель на уроці літератури здатен вплинути на перший і останній з названих критеріїв духовності, оскільки в дитячому та юнацькому віці людина найбільш підвладна впливу емоцій.
Художні твори впливають на людину через образи. В істиному мистецтві зміст і форма художнього образу злиті воєдино. Художній образ виростає з образів чуттєвих, первинних, подібно тому як із них виникає поняття. Художній образ неповторний і, не дивлячись на це, являє собою стійке утворення: він живе у віках. Саме через образи люди знайомляться з минулим свого народу, з добром і злом, з красивим і потворним, з моральним і аморальним.
Проблемою духовного виховання учнів на уроках української літератури займалися такі вчені-методисти як: Цимбалюк Л.М., Бугайко Т.Ф., Мірошниченко Л.Ф., Степанішин В.Р., Пасічник В.А.
Степанішин В.Р. зазначає, що нові підходи до викладання українського мистецтва слова ґрунтуються на загальній концепції літературної освіти, себто на філософських, історичних естетичних, літературознавчих і мовних засадах.
Автор чітко окреслює головні завдання, що стоять перед словесниками на сучасному етапі. Такими є:
- виховання активної самостійної особистості, свідомого громадянина України;
- формування засобами художньої літератури майбутніх матерів, батьків, чоловіків, дружин;
- розвиток розумових сил, багатства мови, логічного мислення, відтворюючої уяви, образного мислення;
- плекати сучасного кваліфікованого читача з аналогічним підходом до літературного твору, самостійним поцінуванням його змісту та форми;
- розвивати емоційну сферу учнів, високу культуру почуттів, цілеспрямованість і твердість переконань.
Саме на таких методах навчання на уроках літератури, повинен будуватися урок. В. А. Пасічник зазначає, що систему викладання не можна розглядати як застиглу норму. Викладання літератури у школі - "це постійний пошук, творчість".[36:102]
У процесі роботи на уроках літератури ставляться завдання, пов'язані з духовним вихованням учнів, - розуміння учнем мети і сенсу буття, красу людської душі, природи, творів літератури, моральних ідеалів письменника.
1.3. Перспективний педагогічний досвід формування духовності особистості засобами літератури.
Над проблемою формування духовності учнів під час навчального процесу працював Ільїн Є.М. Він стверджував, що саме вчитель мови і літератури покликаний мораллю літератури формувати етичні підвалини особистості, розвивати її духовний і душевний потенціал. Особливість системи Ільїна полягає в тому, що проводячи урок літератури, вчитель має виходити із потреб учнів, їх інтересів і бажань в чомусь розібратися. Іноді неможливо відчути, чого потребує учень в даний момент, що для нього цінне, а що зовсім не важливе. "Не тільки свої запитання ставлю школярам. У тексті відшукую і їх запитання… І вже не діти "вгадують" мене, а я їх, що, мабуть, складніше й цікавіше" (12: 25)
Надзвичайно актуальними є його прийоми:
" "Мистецтво запитання". Сучасний ритм життя вимагає не мовчазності, а цікавості. Саме таким і росте сучасне покоління, і дуже важливо навчити його не мовчати, зціпивши зуби, а ризикувати, діяти, рухатись.
" "Відкрита етика". Іноді так потрібно відійти від сухого аналізу і перейти до відвертої розмови, до прямого, нехитрого контакту з учнем, до людського, а не лише професійного спілкування з ним.
" "Слухати учня по-толстовськи" - основний принцип педагога, що значить прагнути не "відмінної" відповіді учня, а його власної, а це речі не тотожні.
Ці та багато інших методів його системи потрібно взяти на озброєння сучасному вчителеві для того, щоб учень "нового часу" адекватно сприймав і засвоював інформацію. Саме Ільїн наголошує на тому, що "нова людина" вимагає нових підходів у навчанні, і треба не боятися ризикувати та експериментувати з учнями.
Львова Ю.Л. стверджує, що успіх на уроці літератури залежить від самого вчителя, від його психологічного настрою та усвідомленого бажання передати учням певні людські ідеали через літературу. На перше місце вона ставить саме особистість вчителя, який найпершим має бути для учнів носієм культурних надбань людської цивілізації, втіленням чеснот і моральності.
В.Біблер та його прихильники розглядають процес формування духовності особистості як процес становлення особистості в контексті вільного діалогу (спілкування) вихованців і педагогів, молодших і старших товаришів. Таке спілкування цінне тим, що учасники висловлюють свої погляди на світ і на себе в ньому. "На думку теоретиків "Школи діалогу культур", психологія і педагогіка повинні виходити з глобальних особливостей сучасного мислення й актуальних форм діяльності, сприяти переорієнтації від "людини освіченої" до "людини культури".(8:160-170)
Цікавими є їх ідеї про організацію навчання не на основі підручника, а на основі реальних авторських текстів конкретної культури. Саме з них учні черпають інформацію про загальнолюдські цінності, ідеали, що в сукупності і впливають на формування їх духовності. Тому результатом освітньої діяльності в "Школі діалогу культур" стає базова культура особистості. "Головним у культурі є не предмети і знання, а цінності і норми, способи мислення й творчості" .(8:160-170)
Сухомлинський В. О. також давав цінні поради щодо формування духовності особистості. Він стверджував, що "пізнання розумом і серцем повинно включати в себе не тільки захоплення красою, а й обурення злом. Із безсмертних творів світової літератури потрібно брати образи, в яких геній художників втілив людські вади, пробуджувати в юних серцях глибоко особисте почуття непримиренності зі злом". (35:201)
Висновки до першого розділу.
Виходячи з аналізу науково-педагогічної літератури, можна зробититакі висновки:
1. Проблема, яка піднімається в роботі, має давню історію, але на сучасному етапі оновлюється і потребує подальшого дослідження.
2. Теоретичним обґрунтуванням поняття "формування духовності учнів" присвячені праці філософів: В. Соловйова, І. Ільїна, А.Швейцара, Е. Фрома; психологів: З. Фрейд, А. Маслоу, С.Рубінштейн; педагогів: С. Соловейчик, І. Зазюна, Б Лихачова,
Loading...

 
 

Цікаве