WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шляхи виховання культури поведінки у дошкільників. - Дипломна робота

Шляхи виховання культури поведінки у дошкільників. - Дипломна робота

вихователюважливо враховувати вікову особливість дітей третього року життя - прагнення до самостійності.
Повторюючи багаторазово в різних режимах такі дії, як самостійне вдягання, причісування і т.д. доставляють дитині радість; діти освоюють, що і, як і в якій послідовності треба робити.
Для більш легкого оволодіння визначеними навичками пов'язаними з його засвоєнням, дії членують на кілька операцій.
Треба пам'ятати ще одну важливу особливість формування навичок культурної поведінки у малят: в міру оволодіння новими діями дітям хочеться неодноразово їх повторювати. Іншими словами, малята перетворюють ці дії в гру. Вихователь включається в гру і направляє дії дитини на закріплення навички. Повторюючи, таким чином, прийоми правильних дій, маленькі діти починають більш ретельно їх виконувати.
Насамперед, варто запам'ятати: на початковому етапі засвоєння навички квапити дітей ні в якому разі не можна, треба дати їм можливість спокійно виконувати освоювані дії. Подібна обстановка дозволить зберегти в них позитивно-емоційний настрій. Потрібно вміло спрямувати зусилля дітей на більш цілеспрямовані дії. Для цього ефективні, наприклад, непрямі прийоми попереджувального заохочення.
Інший, також дуже ефективний спосіб - використання ігор. При задоволенні інтересу дитини до нових для неї дій, при кількаразовому їхньому виконанні, навичка стає міцною. Для зміцнення навички варто також використовувати заохочення малят за вдало виконане завдання.
Характер оцінки дій і вчинків змінюється відповідно до рівня закріплення у дітей навичок культури поведінки. Якщо на початку зусилля дітей постійно заохочуються й оцінюються позитивно, то надалі треба ставитися, як до належного явища, оцінювати тільки якість дій.
Виховання моральних звичок здійснюється в процесі постійного ускладнення взаємин дітей один з одним, у процесі їхнього росту і розвитку. Педагогу важливо бачити, як відбувається моральний розвиток кожної дитини, як змінюються прояви його стосунків до однолітків, до правил суспільної поведінки. Для цього він гнучко і цілеспрямовано пропонує різні життєві ситуації, заохочує і доброзичливе відношення дітей до однолітків. Крім того, створює різні ситуації, як для виявлення рівня морального розвитку, так і для формування досвіду доброзичливих проявів, що охоплюють різні боки життя дітей - ігрове, трудове, навчальне.
Для засвоєння дітьми більш важких правил культурної поведінки доцільно використовувати колективні ігри-заняття, ігри-вправи, ігри-інсценівки. Вони допомагають вихователю визначити рівень оволодіння навичками кожної дитини групи.
Через ігри-заняття вихователь може в захоплюючій формі не тільки розкрити зміст вимог у необхідній послідовності, але і пов'язати ці вимоги з конкретними вчинками малят, це дає можливість закріпити позитивне ставлення до їх виконання в повсякденному житті.
Проводяться такі ігри в першій і в другій половині дня. Наприклад, гра-заняття "Ми умиваємося" можна проводити після денного сну, безпосередньо перед умиванням.
Тривалість ігор-занять визначається їхніми задачами і змістом. Місцем проведення заняття можуть бути група, умивальна, роздягальна.
Ігри-заняття та ігри-вправи краще проводити з підгрупами дітей 10-12 осіб, тому що робота з усією групою не дасть бажаного результату: малята відволікаються, вони ще не вміють слухати мову вихователя, звернену до всіх.
З огляду на особливості в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку, заняттям варто додавати максимальну значимість, що забезпечує гарну активність малят. Інтерес їх підсилюється, коли в іграх-заняттях бере участь дитина старшої групи, показує безпосередньо саму дію (одягання, умивання) чи приклади ввічливого звернення.
В ігри-занятті можна включити різноманітні іграшки, предмети. Це сприяє активізації одночасно зорового і рухового аналізаторів дитини. Предмет, дію вихователь показує кожній дитині, наприклад, як варто тримати ложку, діти відразу вправляються в правильній дії ложкою. Такі дії, допомагають малятам освоювати практичні дій у життєво важливих режимних процесів.
Показані й засвоєні на заняттях дії в результаті постійних вправ у повсякденній діяльності переростають у стійкі навички культурної поведінки. Надалі ці навички діти починають використовувати в найрізноманітніших ситуаціях. В ігри-занятті можна включити зміст різних подій з життя дітей і їхніх вчинків у цих подіях.
Наприкінці року діти беруть участь у підготовці до "переїзду на нову квартиру" - в іншу групу. Вони укладають іграшки в коробки, саджають ляльок у різні транспортні засоби - коляски, автомашини. Знов-таки, навмисно створена вихователем ситуація, що допомагає формувати доброзичливе ставлення дітей один до одного, навичок моральної поведінки.
Ігрові прийоми, що використовує вихователь, викликає у малят позитивні емоції, забезпечує більш високу сприйнятливість дитиною моральних правил поведінки. Педагог ненав'язливо виробляє інтелектуально-емоційне ставлення дітей до конкретних правил суспільного поводження, закріплює їх у досвіді, спонукує малят до доброзичливих дій. При цьому процес виховання виходить дуже природним, дитина не відчуває себе його об'єктом.
Для оволодіння малятами прийомів одягання, в гру можна включити і ляльок. У групі обов'язково повинна бути велика лялька з підбором одягу. Наприклад, улюблений малятами ведмедик. Надягаючи на нього сорочку і штанці, шапку, діти швидше навчаться вдягатися самі.
З першого дня вихователь попереджає батьків, щоб на одязі дітей були пришиті петельки, за які він може вішати його у свою шафу. Це полегшить формування навички акуратно містити одяг.
Ігри-заняття, проведені з метою виховання у дітей культури поведінки, мають свою специфіку. Вони органічно вписуються в такі розділи виховної роботи як, "Розширення навколишнього орієнтування і розвиток мови", "Ознайомлення з навколишнім світом і розвиток мови". Проводяться вони раз на місяць.
Плануючи зміст морально спрямованих ігор-занять, вихователь ґрунтується на своїх спостереженнях за дітьми. Просліджуючи зміни в розвитку поведінки дітей, він коректує зміст ігор-занять з урахуванням конкретних умов і можливостей дітей.
Друга молодша група. З переходом у цю групу програмні вимоги до виховання в них навичок культури поведінки, планування виховного процесу, ускладнюються.
У дітей на четвертому році життя продовжують формуватися самостійність, уміння переборювати невеликі труднощі. Виникають складні вимоги до виконання дій у ході режимних процесів, дбайливому ставленню до іграшок, до праці старших. Вихователь велику увага повинен приділяти формуванню у дітей і виконанню ними правил увічливого звернення, організованого поводження в дитячому саду, на вулиці.
Плануючи роботу, педагог особливу увагу приділяє формуванню таких якостей, як чуйність, уважність, люб'язність, тактовність, що допоможуть дитині бачити і розрізняти стан людини.
Великі можливості для виховання культури
Loading...

 
 

Цікаве