WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шляхи виховання культури поведінки у дошкільників. - Дипломна робота

Шляхи виховання культури поведінки у дошкільників. - Дипломна робота

діти вітаються формально, не розуміючи змісту цього правила.
Наприклад: Сашко входить у групу і відразу направляється до іграшок. Вихователь нагадує хлопчику, що спочатку потрібно привітатися. Дитина відповідає: "Я вже здоровався там..." і рукою показує на двері. Це свідчить, що хлопчик не розуміє, чому при вході треба вітати один одного. Вихователь пояснює Сашку, що, вітаючись, люди бажають один одному гарного здоров'я і настрою. Тільки в єдності моральних знань і поведінки можна вирішувати задачі морального виховання дошкільників. Важливий також приклад дорослих - співробітників дитячого саду і батьків - їхня привітність і доброзичливість при зустрічах передаються дітям.
Педагог повинен використовувати кожну ситуацію в повсякденній і побутовій діяльності, щоб на практиці показати дітям, що і товариш може прийти на допомогу, тільки треба його про це чемно попросити, і потім подякувати за зроблену послугу.
Дорослі мають із самого дитинства виховувати у дітей чуйність, готовність прийти на допомогу. "Якщо товаришу важко, допоможи йому", "Якщо тобі важко - звернися по допомогу" - ось правила, якими повинні керуватися діти в повсякденному житті.
Вихователь на конкретних прикладах пояснює дітям необхідність і доцільність кожного правила поведінки. Усвідомивши цінність правил, діти починають активно ними користатися, і поступове поводження за цими правилами стає для них нормою поведінки.
Перед вихователями дитячого закладу стоїть задача: виховати у дітей дбайливе ставлення до речей. Рішення цієї задачі жадає від педагога великого терпіння. Малят вчать вішати одяг, складати речі. Постійно на конкретних прикладах педагог може показувати дітям, як важливо і необхідно дотримувати це правило: коли всі речі на місці, можна швидко одягтися, речами зручно користатися, і вони краще зберігаються.
Створення культурних звичок починається з виховання акуратності й охайності. Вже з трирічного віку дитина може сама з деякою допомогою дорослих одягатися, застелити своє ліжко, може допомагати в прибиранні кімнати.
Культура їжі, вміння культурно вживати їжу - одна з перших навичок, що повинна виховуватись у дитини. Перед їжею обов'язково вимити руки, вміти користатися ложкою, вилкою, не бруднити скатертину й одяг під час їжі - все це можна виховувати тільки шляхом постійного спостереження і систематичних вказівок з боку дорослих.
З раннього віку слід виховувати у дітей любов і звичку до праці. Варто вважати найважливішим правилом виховання: "Не роби за дитину того, що вона може зробити сама".
Вміння жити в колективі однолітків, має велике значення для майбутнього школяра.
Потрібно щодня, використовуючи кожне перебування дитини в дитячому садку, дати йому можливість опанувати необхідними нормами моральної поведінки в колективі однолітків.
У дошкільників у різноманітних іграх і спостереженнях, в процесі праці з самообслуговування і виховання нескладних доручень необхідно формувати навички ввічливого відношення з близькими для дитини дорослими і однолітками, бережливого відношення до іграшок і речей, якими всі користуються.
Виховний вплив педагогів і батьків на дітей повинен бути єдиним, постійним і послідовним.
В "Програмі вихованні навчання в дитячому садку" сформульовані завдання і зміст морального виховання в цілому і його складової частини - виховання культури поведінки з урахуванням вікових особливостей.
Ефективним засобом виховання є правильно організовані режим, заняття, ігри та різноманітна самостійна художня діяльність.
Завдання виховання культури поведінки у програмі розглядаються як складова частина морального виховання і сформульовані вони у вигляді цілком конкретних вимог: прищеплення дітям необхідних гігієнічних навичок, культури вчинків в різних ситуаціях і позитивних взаємостосунків у різних видах діяльності; виховання певних елементів моральної свідомості і моральних почуттів, які повинні сформуватись у дітей при їх постійному ознайомленні з навколишнім світом, формування початкових елементів трудового виховання. Всі ці завдання зорієнтовані на вік дітей і розміщені в різних розділах програми.
Такий принцип викладання програмних вимог дозволяє вихователю заповнити моральним змістом різноманітну діяльність дітей, організувати їх щоденне спілкування. Цілеспрямовано формуючи в них такі моральні якості як гуманізм, колективізм, патріотизм у їх первісній основі.
Важливий показник культури діяльності - це природна тяга до цікавих, змістовних занять, уміння цінувати час. В старшому дошкільному віці дитина вчиться регулювати свою діяльність і відпочинок, швидко і організовано виконувати гігієнічні процедури, ранкову гімнастику. Це буде доброю основою для формування в неї навичок ефективної організації праці.
Для визначення досягнутого у вихованні культури трудової діяльності можна використати такі показники, як уміння і бажання дитини працювати, інтерес до виконуваної роботи, розуміння її цілей і суспільного змісту; активність, самостійність; виявлення вольових зусиль в досягненні потрібного результату; взаємодопомога в колективній праці.
1.2. Погляди педагогів класики на дану проблему.
Сучасні наукові уявлення про виховання як процесу цілеспрямованого формування і розвитку особистості склалися в результаті тривалого протиборства ряду педагогічних ідей.
В. О. Сухомлинський писав: "виховання - це багатогранний процес постійного духовного збагачення і відновлення - і тих, хто виховується, і тих, хто виховує". Тут уже яскравіше виділяється ідея взаємозбагачення, взаємодії суб'єкта та об'єкта виховання.
Важливу роль у підготовці людини до життя К. Ушинський відводив її моральній вихованості. Моральне виховання дитини слід починати з найменшого віку і здійснювати постійно і систематично. Воно має бути спрямоване на формування у дітей кращих моральних рис і почуттів: патріотизму й гуманізму, любові до праці та дисциплінованості, чесності й правдивості, почуття обов'язку і відповідальності, власної гідності та громадського обов'язку, скромності, твердості волі й характеру та ін. Головними методами і засобами морального виховання дітей та молоді є переконання, заохочення і покарання (але в жодному разі не тілесні), власний приклад вчителя, а також батьків і старших, правильний режим навчання тощо. Особливе місце у моральному вихованні вчений відводив фізичній праці, вважаючи за потрібне правильно поєднувати її з працею розумовою. У статті "Праця в її психічному і виховному значенні" він наголошує на великому значенні фізичної праці у вихованні дітей та молоді, у розвитку суспільства загалом. Пропонує залучати дітей до різних видів праці, виходячи з практичних потреб школи і сім'ї: самообслуговування вдома і в школі, допомога батькам по господарству, праця в саду й на городі, допомога вчителям у виготовленні наочного приладдя та ін. Організовувати дитячу працю слід таким чином, щоб діти отримували від неї насолоду, не перевтомлювалися.
Видатний
Loading...

 
 

Цікаве