WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шляхи виховання культури поведінки у дошкільників. - Дипломна робота

Шляхи виховання культури поведінки у дошкільників. - Дипломна робота


Дипломна робота
Шляхи виховання культури поведінки у дошкільників.
ПЛАН
І. Вступ. Актуальність теми.
1.1. Значення і необхідність формування культури поведінки у дітей дошкільного віку.
1.2. Погляди педагогів класики на дану проблему.
1.3. Сучасні підходи до необхідності формування культури поведінки у дітей.
ІІ. Основна частина.
2.1. Аналіз ускладнення програмових завдань.
2.2. Методика формування культури поведінки у дітей молодшого та старшого дошкільного віку.
2.3. Роль сім'ї у моральному вихованні дітей.
ІІІ. Практична частина.
3.1. Формування мети, гіпотези та завдань педагогічного дослідження.
3.2. Планування роботи з дітьми по формуванню культури поведінки на основі констатуючого експерименту.
3.3. Проведення констатуючого експерименту.
3.4. Проведення формуючого експерименту.
3.5. Загальні висновки.
ІV. Література.
V. Додатки.
І. Вступ. Актуальність теми.
Я обрала тему моєї курсової роботи не випадково. Адже на сьогоднішньому етапі розвитку української педагогічної науки тема формування основних культурних засад у підростаючого покоління є дуже актуальною.
Багато педагогів вивчали дану проблему, вони вважали, що в процесі життя індивіда відбувається його взаємодія з навколишнім середовищем, яке впливає на нього. Але зовнішні обставини впливають на дитину через внутрішні умови, через ті якості, що в неї сформулювалися раніше. При цьому в організмі, що розвивається, виникають суперечності між вимогами, які ставить життя і суспільство до особистості, і тим, чим воно вже володіє. Звідси прагнення людини до дальшого пізнання світу, до збагачення свого досвіду.
Насамперед, дитині з малих років потрібно прищепити етикет. Етикет виражає зміст тих чи інших принципів моральності у широкому розумінні слова.
Етикет - важлива частина загальнолюдської культури, моральності, моралі, у добрі, справедливості, людяності - в області моральної культури і у красі, порядку і благоустрої.
Поняття культури поведінки дошкільника можна визначити, як сукупність корисних для суспільства стійких форм повсякденної поведінки в побуті, у спілкуванні, у різних видах діяльності.
Культура поведінки не зводиться до формального виконання етикету. Вона тісно пов'язана з моральними почуттями та уявленнями і, в свою чергу, підкріплює їх.
У змісті культури поведінки дошкільнят можна умовно виділити наступні компоненти: культура діяльності, культура спілкування, культурно-гігієнічні навички і звички.
Культура діяльності проявляється в поведінці дитини на заняттях, в іграх, під час виконання трудових доручень.
Формувати у дитини культуру діяльності - це значить виховувати в неї звичку утримувати в порядку місце, де вона працює, навчається, грається; звичку доводити до кінця розпочату справу, бережно ставитись до іграшок, речей, книг.
Навчити дитину скрізь і в усьому поважати суспільство в цілому і кожного його члена окремо та ставитися до них так, як він ставиться до себе, і щоб інші так само ставилися до нього. У повсякденній практиці людські стосунки далеко не всіма і не завжди здійснюються. А тим часом культура - людських відносин, спілкування людей між собою відіграють важливу роль у житті. Якщо дитина культурно спілкується з близькими, знайомими, вона буде так само поводитися і зовсім з незнайомими людьми.
Тому об'єкт мого дослідження - роль і процеси виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження - шляхи виховання культури поведінки у дошкільників.
Мета дослідження - полягає в тому, щоб дослідити як формується культура поведінки дітей дошкільного віку.
1.1. Значення і необхідність формування культури поведінки у дітей дошкільного віку.
Дошкільне дитинство - короткий, але важливий період ствердження особистості. В ці роки дитина отримує початкові знання про навколишній світ, у неї починає формуватися певне ставлення до людей, до праці, виробляються навички і звички правильної поведінки, складається характер.
У вітчизняній системі народної освіти особлива увага приділяється моральному вихованню підростаючого покоління.
Одним із напрямів у моральному розвитку дитини є виховання культури поведінки.
Все починається з дитинства. Виховання моральності починається з колиски. Коли мати посміхається дитині, радується йому - це вже виховання найглибшої моральності, його дружнє ставлення до світу. Далі - дитячий садок, потім школа. Центральна фігура в суспільстві, від якої залежить його майбутнє - це педагог. Об'єднати нас може тільки висока культура.
Культура цінна для всього людства. Тільки культура може допомогти нам, адже її відсутність - причина багатьох лих. Це актуальне питання нашого суспільства і я вважаю, що потрібно приділяти більше увагу підростаючому поколінню.
Із самого раннього дитинства дитина вступає в складну систему взаємин з оточуючими людьми (вдома, у дитсадку та ін.) і здобуває досвід суспільної поведінки. Формувати у дітей навичок поведінки, виховувати свідоме, активне ставлення до дорученої справи, товариство, потрібно починати з дошкільного віку.
В дитячому садку для цього чимало можливостей. У процесі повсякденного спілкування з однолітками діти вчаться жити в колективі, опановують на практиці моральні норми поведінки, що допомагають регулювати стосунки з оточуючими.
Працюючи з дітьми, вихователі приділяють велику увагу формуванню їхнього поводження на заняттях, в іграх, праці і недостатньо оцінюють можливості повсякденної побутової діяльності, найчастіше проходячи повз ті педагогічні цінності, що таїть у собі повсякденне життя дошкільної установи.
В силу того, що діти роками відвідують дитячий садок, з'являється можливість вправляти їх у гарному поводженні багаторазово, і це сприяє виробленню звичок.
Щодня діти вітаються і прощаються, прибирають після гри іграшки, вмиваються, одягаються на прогулянку і роздягаються. Щодня дітям доводиться акуратно вішати одяг, ставити взуття та ін. В усіх цих ситуаціях діти не тільки практично опановують різні навички й вміння, але й освоюють визначені норми поводження в колективі однолітків.
Привчаючи дітей вітатися зі своїми товаришами, вихователь використовує і ранковий прихід у дитячий сад і зустрічі з завідувачем, музичним керівником, кухарем і т.п. Багаторазові вправи допомагають дитині усвідомити загальне правило: "Вітатися треба з усіма, кого побачив у цей день уперше". Такий постійний зв'язок формує у дітей позитивну звичку. Має значення і те, як буде сказано дітьми "Вітаю вас" чи "Добрий ранок", адже зовнішня форма увічливості виражає повагу і доброзичливе ставлення до навколишнього. Одні вітаються охоче і привітно, інші - тільки після нагадування, треті - на тільки не вітаються, але й зовсім здороватися не хочуть. Однак не варто кожен випадок привітності розглядати як факт появи неввічливості. Краще розібратися, чому дитина не привіталася, і допомогти їй справитися.Нерідко
Loading...

 
 

Цікаве