WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вади вимови звуків „Л”, „Ль”, „Р” „Рь” та методика їх подолання - Реферат

Вади вимови звуків „Л”, „Ль”, „Р” „Рь” та методика їх подолання - Реферат

звуками д, т, н тимчасово це даються дитині.
Сполучення, в яких відчувається найбільш природне звучання, відразу вводяться в слова: брат бригада, бритва, бронза, брухт; правда, правий, прачка, премія, привіт; кран, крик, край, крапля, кривий, крига; гра, графік, граолі, граніт, гребінь, гримати.
Така робота (в тому числі і підготовча) проводиться на одному-двох заняттях. Часто дитина усвідомлює і контролює потрібне положення язика на першому занятті. Затримувати Ізольовану вимову фрикативного р не доцільно, оскільки такий звук може закріпитись у, вимові. Як показав наш досвід, пра-вильна артикуляція твердого звука р формується за два-три заняття.
При застосуванні такого способу постановки звука учні навчаються свідомо відтворювати й контролювати артикуляційний апарат, крім того, у них, як правило, відразу утворюється звук, близький до природного.
Такий спосіб постановки звука сприяє успішному виробленню артикуляції м'якого р, який утворюється спонтанно внаслідок поєднання твердого р з голосним /.
Інколи в процесі постановки твердого р спонтанно вимовляється м'яке р. У такому випадку доцільно продовжити роботу над м'яким р, а пізніше перейти до твердого р.
Якщо артикуляція м'якої фонеми формується раніше від твердої, робота проводиться аналогічно тій, що описана для постановки твердого р. При цьому треба враховувати відмінність у положенні кінчика язика під час вимовляння р' (менш виразна вібрація кінчика біля верхніх зубів).
Автоматизація звука здійснюється так само, як і інших звуків.
Проте слід пам'ятати, що на етапі автоматизації у багатьохвипадках доцільно зіставляти нову артикуляцію зі старою. Так, у випадках гаркавої вимови учням пропонують для порівняння дві артикуляції-правильну й гаркаву. Спочатку учні аналізують додані схеми, потім відтворюють правильну артикуляцію і на основі м'язових відчуттів описують правильне положення кінчика язика. Потім пригадують стар вимову звука і знову на основі м'язових відчуттів - описують положення язика та визначають відмінність в артикуляції. Як правило, учні, які свідомо засвоюють правильну артикуляцію, легко відрізняють її від неправильної.
Так само порівнюються артикуляції звука р і того, що раніше замінював звук р. У всіх випадках порівнюються дише ті елементи, які не збігаються з правильною артикуляцією. Здебільшого це положення кінчика язика.
Порівняння нової артикуляції з артикуляцією звука-замінника можна проводити й на етапі диференціації. При цьому важливо наголошувати на тому, що заміна звука веде до зміни значення слова.
У спеціальній літературі описано багато інших традиційних прийомів формування правильної вимови звуків р, р'. Деякі логопеди використовують велику кількість підготовчих артикуляційних вправ. Проте, на нашу думку, серед них багато зайвих, малопродуктивних і навіть таких, які не мають нічого спільного з правильною артикуляцією звука р, як, наприклад, вібрація губ (за допомогою пальця і без нього), вібрація язика на нижній губі, відтворення поєднання звуків прр, рухи висунутого язика вгору- вниз, вправо-вліво, облизування зубів (із зовнішньої сторони), губ тощо.
Продуктивними вважаються лише ті вправи, які фіксують увагу дитини на утриманні широкого язика, піднятого вгору. Це такі:
а) загинання широкого язика на верхню губу, зуби, піднімання його до альвеол {рот має бути відкритий так, щоб нижня губа, зуби не підтримували язик);
б) викликання легкої вібрації кінчика язика на верхній губі за допомогою струменя повітря {у разі Утруднень її викликають шпателем, зондом);
в) викликання вібрації кінчика язика, піднятого До верхніх альвеол (вправа подібна до попередньої).
У всіх випадках повітря не повинно проходити по бокових краях язика. Вправи проводяться доти, доки Учень не утримуватиме вільно широкий кінчик язика біля верхніх альвеол при відкритому роті, щоб добре було видно положення язика. Крім того, дитина повинна навчитись видихати інтенсивно струмінь повітря між кінчиком язика та альвеолами.
Постановка звука р полягає у виробленні вміння викликати вібрацію кінчика язика.
Наслідуванням таку вібрацію утворити важко, тему здебільшого вдаються до механічної допомоги. Суть її полягає в тому, що кульковим зондом або гортанним дзеркальцем малого діаметра (чи іншим предметом) викликають вібрацію кінчика язика. Це досягається рухами зонда вгору-вниз або вправо-вліво (під кінчиком язика). Щоб вібрація була природною, доторкуватись до кінчика язика треба в момент видихання струменя повітря. Добре, якщо видих повітря поєднуватиметься з голосом (звуком, що нагадує дзижчання мухи).
Поширений спосіб використання інших звуків. Здебільшого логопеди користуються звуком д або сполученням його з голосним (адд, дда, дде). Можна скористатися звуком з або ж (за умови, що ці звуки добре вимовляються дитиною).
Звук з краще використовувати в тих випадках, коли кінчик язика під час вимови добре піднімається вгору, а звук ж - навпаки, коли кінчик язика опу-скається до зубів. Проте слід звернути увагу учнів на те, що звук має лише нагадувати з, при вимові якого кінчик язика змикається з нижніми різцями, а коли вимовляється р, він піднімається до верхніх альвеол. Для вимовляння ж кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, а для р - - опускається нижче до альвеол і навіть зубів. Звуки з і ж можуть використовуватися також у сполученнях типу; зза, азз, жжа, ажж, дз, дж, дза, джа, адза.
Щоб викликати вібрацію кінчика язика, у момент вимовляння звука (звукосполучення) роблять коливальні рухи під піднятим угору широким кінчиком язика. Учень весь час має стежити за тим, щоб кінчик язика утримувався в піднятому до альвеол положенні.
На практиці інколи використовують і інші звуки (т, с, ш). Але в такому випадку замість дзвінкого (сонорного) викликається глухий, який потім доводиться озвучувати. Такий спосіб не дуже ефективний.
Формування правильної артикуляції пом'якшеної фонеми після того, як сформована артикуляція твердого р, відбувається порівняно легко, здебільшого досить твердий р сполучити з голосним і дати склади та слова з цими складами.
Loading...

 
 

Цікаве